Прийом монтажу у формуванні художніх сенсів роману "приватне життя феномена" Є. Гуцала
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.3(91).2019.7-15Ключові слова:
кінематографізм, монтаж, кадр, химерний роман, поетика, візія, візуалізація, кінематографічне мислення письменника, художні сенси, монтажування.Анотація
У статті досліджено художні сенси, що формуються завдяки прийому монтажу в химерному романі Є. Гуцала "Приватне життя феномена". Аргументовано використання відповідної методології для досягнення мети. Обґрунтовано актуальність дослідження. З'ясовано, що романна спадщина Є. Гуцала розглядається в контексті руху шістдесятників та не була об'єктом системного вивчення у мистецькій взаємодії з кінематографією. На підставі теоретичних розвідок окреслено дефініцію поняття "монтаж" та його видове розрізнення. Зауважено, що теоретики кіно та літературознавці суголосні в потрактуванні поняття і його провідної ролі. Аргументовано, що монтажність характерна для усіх видів мистецтв. Розглянуто основні функції монтажу в романі. Визначені домінантні принципи монтажування: сенсу та послідовності. Дослідницька увага зосереджується на тих фрагментах роману, які найточніше демонструють поетику сенсів, що формуються завдяки прийому монтажу, у химерному стилі письма Є. Гуцала. Визначено провідну функцію зорових образів, за допомогою яких породжуються у свідомості реципієнта сенси політичної дійсності, масштабних соціальних проблем, суспільної нерівності, возвеличення простого колгоспника. Всі розділи роману розглядаються як окремі кіносерії. У дослідженні доведено кінематографічне мислення письменника. Зауважено, що Є. Гуцало привносить у літературний кінематографізм стилістику химерності. Указано, що роман спроєктовано на інтелектуального читача, відкритого до візуалізації закладених у творі замовчаних сенсів. Читач такого твору несвідомо стає співавтором. За допомогою прийому монтажу всі кадри поєднуються в композиційне ціле, змушуючи читача думати в супроводі "навіюваних" емоцій. Аргументовано, що монтаж і кадр перебувають у нерозривному взаємозв'язку, становлячи основу при вивченні кінопоетики художнього твору.
Посилання
Брайко О. Монтажні засоби в малій прозі Євгена Гуцала. Слово і Час. 2017, № 10. С. 41–54.
Брайко О. Монтажне мислення у прозі Володимира Дрозда. Слово і час. 2014, № 8. С. 27–44.
Горболіс Л. Кінематографічний арсенал "Камінного хреста". Слово і час. 2014. № 6. С. 32–39.
Гуцало Є. Приватне життя феномена. Київ, 2012. 384 с.
Дончик В. Український радянський роман. Київ, 1987. 430 с.
Эйзенштейн С. Избранные произведения в шести томах. Москва, 1964.
Клочек Г. Поетика візуальності Тараса Шевченка. Київ, 2013. 256 с.
Кулешов Л. Азбука кинорежессуры Москва, 1969.
Лотман Ю. М. Об искусстве. Санкт-Петербург, 1998. 704 с.
Покулевська А. І. Елементи кіномови в поетиці літературного твору : дис. … канд. філол. наук. Кіровоград, 2013. 197 с.
Пуніна О. Кінофікація українського літературного дискурсу (20 – 30-ті роки XX століття) : монографія. Донецьк, 2012. 332 с.
Ромм М. И. Избранные произведения в 3-х т. Москва, 1982, Т. 1. 576 с.
Ямпольский М. Б. Монтаж : Литература. Искусство. Театр. Кино. Москва, 1988. 236 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).