Редакційна політика
Політика відкритого доступу
Цей журнал практикує політику відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Заява про конфіденційність
Імена та електронні адреси, які вказують автори статей журналу, можуть бути використані тільки для виконання внутрішніх технічних завдань видання, не будуть поширюватися та передаватися стороннім особам.
Редакційна етика базується на політиці відкритого доступу, політиці щодо конфлікту інтересів, політиці дотримання академічної доброчесності.
Етичні засади діяльності редакційної колегії базовані на Рекомендаціях Комітету з етики публікацій (Committee on Publication Ethics), Міжнародних стандартах для редакторів та авторів (International standards for editors and authors), а також Етичному кодексі ученого України.
Редакційна колегія відхиляє матеріали, що містять прояви агресії та дискримінації, розпалюють міжнаціональну й расову ворожнечу, порушують міжнародні правові норми та чинне законодавство України; не несе відповідальності за думки, судження, результати й висновки, зроблені авторами статей та надруковані в журналі.
Розгляд інформації та звернень
Звернення до редакції з приводу порушень вимог Порядку формування Переліку наукових фахових видань України приймаються в письмовому вигляді через надсилання листа-звернення на офіційну адресу засновника видання. Лист має бути оформлений відповідно до Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України від 18 червня 2015 року № 1000/5.
Процедура ідентифікації та розгляду звернень і повідомлень
- Загальні положення.
Редакція наукового журналу «Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки» забезпечує відкритий, прозорий і неупереджений розгляд звернень, скарг і повідомлень щодо редакційної політики, процесу рецензування, авторських прав і можливих порушень академічної доброчесності. Процедура розгляду звернень здійснюється відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права», Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», Принципів академічної доброчесності, Рекомендацій Committee on Publication Ethics (COPE).
- Суб’єкти звернень.
2.1. Редакція розглядає звернення, подані:
- авторами (щодо редакційних рішень, рецензування, термінів розгляду);
- рецензентами;
- членами редакційної колегії;
- третіми особами (читачами, науковими установами, інституціями).
- Предмет звернень.
3.1. Предметом звернень можуть бути:
- апеляція на редакційні рішення;
- скарги на порушення процедур рецензування;
- повідомлення про можливі порушення академічної доброчесності (плагіат, самоплагіат, фабрикацію або фальсифікацію даних);
- конфлікт інтересів;
- порушення авторських прав;
- зауваження щодо вже опублікованих матеріалів.
- Подання звернень.
4.1. Звернення подають у письмовій формі на офіційну електронну адресу редакції журналу.
4.2. Звернення повинно містити:
- прізвище, ім’я, по батькові заявника;
- афіліацію (за наявності); контактні дані
- чіткий опис суті питання;
- покликання на відповідний матеріал;
- наявні доведення або обґрунтування.
4.3. Анонімні звернення розглядають тільки тоді, коли вони містять фактичні дані, які можна перевірити.
- Попередня ідентифікація звернення.
5.1. Первинний розгляд звернення здійснює головний редактор.
5.2. На цьому етапі визначають:
- належність звернення до компетенції журналу;
- достатність наданої інформації;<
- необхідність проведення подальшого розгляду.
- Розгляд і розслідування.
6.1. За потреби до розгляду можуть залучатися:
- члени редакційної колегії;
- незалежні експерти;
- зовнішні фахівці.
6.2. У разі підозри на серйозні порушення академічної доброчесності редакція може звернутися до установи, з якою афілійований автор.
6.3. Розгляд здійснюється з дотриманням принципів:
- неупередженості;
- конфіденційності;
- презумпції доброчесності;
- відповідності рекомендаціям COPE.
- Рішення та редакційні дії.
7.1. За результатами розгляду редакція може ухвалити одне з таких рішень:
- відхилення звернення як необґрунтованого;
- повторне або додаткове рецензування;
- публікація виправлення (Correction);
- відкликання статті (Retraction).
7.2. Рішення ухвалюють колегіально та фіксують у редакційній документації.
- Інформування сторін.
8.1. Заявника та залучені сторони інформують про результати розгляду в письмовій формі.
8.2. Редакція гарантує конфіденційність персональних даних відповідно до чинного законодавства України.
- Прикінцеві положення.
Редакція журналу «Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки» залишає за собою право уточнювати та оновлювати процедуру з урахуванням змін у законодавстві України та міжнародних стандартів публікаційної етики.
Порядок відкликання опублікованих статей (ретракція)
Редакція журналу (назва) щодо порядку відкликання статей керується рекомендаціями COPE та дотримується принципів академічної доброчесності.
- Загальні положення:
1.1. Порядок установлює процедуру відкликання (ретракції) статей, опублікованих у журналі «Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки»
1.2. Мета процедури – забезпечення доброчесності наукових публікацій та можливості усунення помилок технічного характеру.
1.3. Ретракція може бути ініційована авторами, редакцією журналу, читачами або уповноваженим особами.
- Підстави для відкликання статті:
2.1. Установлений факт плагіату або іншого прояву дослідницької неетичності в статті (раніше опублікована інформація без покликань, дозволу чи аргументування).
2.2. Ненадійні висновки, ґрунтовані на доказах фальсифікації або фабрикації даних.
2.3. Дублювання статті в різних виданнях, зокрема й повторна публікація статті без згоди автора.
2.4. Конфлікт інтересів (прихований чи завуальований).
2.5. Виявлення фактів несанкціонованого (без покликання або обґрунтування) використання технологій штучного інтелекту під час написання статті чи генерування графіків, таблиць або іншого графічного матеріалу.
2.6. Відкликання опублікованої статті (ретракція) також може відбуватися, якщо було скомпрометовано процедуру рецензування статті.
- Процедура відкликання статті:
3.1. Ініціатором відкликання може виступати редакція журналу.
3.2. Ініціатор/ка ретракції подає письмову заяву з обґрунтуванням причин відкликання.
3.3. Заяву розглядає головний редактор упродовж 7 днів.
- Ініціювати відкликання статті можуть:
4.1. Редакція іншого видання, яка офіційно звертається до редакції видання, де опубліковано статтю.
4.2. Автор/ка (автори) публікації.
4.3. Учасники конфлікту інтересів або інші суб’єкти, що надають докази порушення правових, етичних або публікаційних норм.
- Порядок ретракції статті:
5.1. Головний редактор створює комісію зі складу редакційної колегії.
5.2. Здійснюють аналіз матеріалу та змісту скарги.
5.3. Автору/ці/ам надають можливість надати свої пояснення або подати апеляцію.
5.4. Термін розгляду – упродовж місяця з моменту надходження скарги.
- Оформлення ретракції:
6.1. У разі прийняття рішення про відкликання:
- статтю позначають як «відкликана» в друкованих та електронних версіях журналу;
- публікують чіткий заголовок «Повідомлення про ретракцію» з указанням причин, їх обґрунтування та дату набрання чинності рішення.
- Наслідки ретракції:
7.1. Відкликана стаття залишається в архіві журналу з відповідним позначенням.
7.2. Про ретракцію повідомляють автора/ів статті, індексаційні бази даних, наукову спільноту.
7.3. Інформацію публікують у найближчому випуску журналу, а також розміщують на сторінці статті на сайті журналу (до опублікованої версії статті й змісту додають водяний знак «ВІДКЛИКАНА/RETRACTED» та дату відкликання).
- Права авторів:
8.1. Автори мають право:
- отримати докладне обґрунтування рішення про ретракцію;
- подати апеляцію на рішення комісії;
- опублікувати коментар до рішення про ретракцію.
8.2. Апеляцію розглядає головний редактор упродовж 14 днів.
Декларація про умови використання штучного інтелекту та технологій із підтримкою штучного інтелекту
- Загальні положення.
Ця декларація містить правила й умови використання технологій штучного інтелекту (ШІ) під час підготовки, рецензування та публікацій рукописів у наукових періодичних виданнях Житомирського державного університету імені Івана Франка. Декларація спрямована на забезпечення дотримання принципів академічної доброчесності та відповідальності авторів наукових матеріалів, рецензентів і редакторів.
- Використання технологій штучного інтелекту в процесі підготовки рукописів.
2.1. Автор публікації має право користуватися технологіями ШІ для редагування та перекладу тексту, здійснення математично-статистичного аналізу та візуалізації даних. Технології ШІ використовують як допоміжний інструмент, що передбачає відповідальність автора за контроль та перевірку отриманих результатів.
2.2. У розділі «Подяки» або ж у розділі «Методи дослідження» автори зобов’язані зазначати, які інструменти ШІ використано під час підготовки рукопису, наприклад: покращення мови, граматики, форматування або пошук літератури.
2.3. ШІ не може бути зазначений як співавтор наукової статті.
- Академічна доброчесність та відповідальність.
3.1. Автор/и несе/несуть повну відповідальність за зміст статті, правильність і точність інтерпретації результатів, дані оформленої бібліографії та дотримання етичних аспектів дослідження, зокрема й у разі використання ШІ.
3.2. Журнал не несе відповідальності за помилки або недостовірну інформацію, згенеровану ШІ.
3.3. Заборонено використовувати технології ШІ для фабрикації даних та джерельної бази дослідження, маніпулювання отриманими показниками, фальсифікації емпіричних результатів.
- Використання ШІ під час рецензування.
4.1. Рецензенти оцінюють рукописи особисто. Технології ШІ вони можуть використовувати як допоміжний інструмент, але не для формулювання повнотекстової рецензії. Рецензія має відображати власну експертну оцінку рецензента, а не бути згенерована повністю ШІ.
4.2. Рецензенти не повинні завантажувати повні тексти рукописів у загальнодоступні незахищені інструменти ШІ, оскільки це може порушити конфіденційність процесу рецензування.
- Використання ШІ в редакційній роботі.
5.1. Технології ШІ можуть використовувати для технічної перевірки отриманих матеріалів, однак рішення про публікацію приймають редактори особисто.
5.2. Редколегія журналу може надавати авторам і рецензентам рекомендації щодо етичного та відповідального використання ШІ.
5.3. Усі рукописи, які надійшли до редакторського портфелю, повинні проходити обов’язкову перевірку на плагіат і на виявлення контенту, потенційно згенерованого ШІ.
5.4. Головний редактор та редколегія журналу приймають рішення щодо прийняття чи відхилення рукопису, спираючись на наукову цінність, якість та оригінальність дослідження. Використання ШІ під час підготовки матеріалу в разі його коректності не може бути причиною відхилення матеріалу.
- Прозорість і відповідальність.
6.1. У разі недекларованого або неприпустимого використання технологій ШІ, що порушує принципи академічної доброчесності, редакція відхиляє рукописи або відтерміновує їхню публікацію до моменту коригування.
6.2. У зв’язку зі швидким розвитком ШІ, редколегія бере на себе зобов’язання постійно переглядати та оновлювати політику журналу щодо його використання.
