Лінгвокультурний український компонент у польському поетичному тексті (на матеріалі творів Лева Венглінського)
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.3(91).2019.118-125Ключові слова:
лінгвокультурема, українізм, помежів'я, білінгвізм, українсько-польські контакти.Анотація
Стаття присвячена поетичній спадщині Л. Венглінського – двомовного поета українсько-польського помежів'я – своєрідного лінгвокультурного явища, де відбувалося формування певного типу спільноти, яка стає носієм цілої низки універсальних цінностей, серед яких виділяємо потенційну наявність людей з подвійною мовною, культурною, етнічною належністю, які вільно почувалися в межах двох або трьох культур. Основна мета статті – з'ясувати роль українських елементів у літературних творах Л. Венглінського, написаних польською мовою, та обґрунтувати, що українізми є невід'ємною частиною подвійної мовної та етнічної ідентичності українсько-польського поета. У статті розглянуто вплив української мови на лексичну систему літературних творів автора. Серед українізмів переважають власне українські лексеми, загальнослов'янські, активізовані в польській мові під впливом української. Серед українських лексичних запозичень у поетичних текстах виділено лінгвокультуреми як засоби презентації індивідуальної культури мовної особистості автора, а також як носія національної лінгвокультури. З'ясовано, що зафіксовані лінгвокультуреми є вербалізаторами культурних знань, виконують кумулятивну та етнокультурологічну функції. Літературні твори Л. Венглінського, написані польською мовою, наповнені унікальним синтезом українських і польських культурних елементів, що дає підстави трактувати його ідентичність як "збірну" та кваліфікувати автора як поета двох народів. Це також слугує підтвердженням активного зацікавлення українськими темами, традиціями в польській літературі ХІХ ст. і є своєрідним свідченням полікультурного характеру українсько-польського помежів'я того часу. Перспективи дослідження вбачаємо в порівняльному вивченні лінгвокультурного польського компонента в українських поетичних збірках.Посилання
Етимологічний словник української мови : у 7 т. / редколегія О. С. Мельничук та ін. 2012. 568 с.
Москаленко М. Нариси з історії українського перекладу. Київ, 2006. C. 172–190.
Радишевський Р. П. "Українська" та "польська" школи в літературі українсько-польського пограниччя. Київські полоністичні студії / укл. та відп. ред. Р. Радишевський. Київ, 2005, Т. 7. С. 7–30.
Совтис Н. Поетична мова Л. Е. Венглінського в контексті лінгвокультурного діалогу України та Польщі. Київ, 2015. 352 с.
Hrabec S. Elementy kresowe w języku niektórych pisarzy polskich XVI i XVIII w. Toruń, 1949. 159 s.
Jurkowski M. Step ukraiński w języku polskim. Antoniemu Malczewskiemu w 170 rocznicę pierwszej edycji "Marii". Białystok, 1997. S. 399–410.
Karłowicz J., Kryński A., Niedźwiedzki W. Słownik języka polskiego : w VIII t. Warszawa. T. I : A-G. 1900. 955 s.
Rytter G. Wschodniosłowiańskie zapożyczenia leksykalne w polszczyźnie XVII wieku. Łódź, 1992. 172 s.
Uliasz S. Literatura Kresów – kresy literatury. Rzeszów, 1994. 245 s.
Węgliński L. Echo z za Tatr i Karpat. Kraków, 1885. 288 s.
Węgliński L. Echo z ziemi łez i krwi i parallela historyczna. Kraków, 1885. 456 s.
Węgliński L. Nowyi poezyi małoruskii t.j. piśny, dumy, dumki, chory, tańci, ballady etc. W czystom jazyci Czerwono-Rusyniw, wedla żytia, zwyczajiw ich obyczaiw narodnych : w III t. Lwiwhorod, Peremyszl : Nakładom autora, 1858. T I. : Łuczy : poezyi małoruskii. 80 s. T 2. Oman. 80 s. T 3. : Rusałka. 126 s.
Węgliński L. Pieśni od znoju i z boju. Kraków, 1885. 402 s.
Węgliński L. Plewa i Ziarno. Kraków, 1885. 375 s.