СТИЛІСТИЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ В МЕМЕТИЧНОМУ ДИСКУРСІ: ФОНОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.2(105).2025.138-149Ключові слова:
культурні студії, мем, меметичний дискурс, стилістичний прийом, фоно-графічний стилістичний прийомАнотація
Це дослідження зосереджено на стилістичних прийомах, які використовують у меметичному дискурсі. Термін меметичний дискурс застосовують для опису комунікативно-прагматичного зразка мовної поведінки, відображеного в мемах. Інтертекстуальність, як основа меметичного дискурсу, викликає гумористичний ефект, який сприяє емоційному полегшенню та культурному зв’язку.
Стилістичні прийоми, також відомі як фігури мови, є важливими мовними механізмами, які покращують текст, роблять його більш яскравим і привабливим для читачів. Ці прийоми можна класифікувати на основі мовних шарів, при цьому основну увагу приділяють фоно-графічному рівню.
Мета статті – проаналізувати специфіку вживання фоно-графічних стилістичних засобів та дослідити стилістичну своєрідність, закладену в мемах. Спираючись на різні вибірки мемів, ми вирішили проаналізувати саме стилістичні тенденції через величезну кількість наявних мемів.
У нашому дослідженні висвітлено дев’ять фоно-графічних стилістичних прийомів, уживаних у меметичному дискурсі. Серед них алітерація та зміна шрифту трапляються рідше, натомість графон, художня графічна композиція тексту (layout) та повтор графем (multiplication) – найуживаніші техніки. Також із середньою частотністю спостерігаємо приклади використання дефісування (hyphenation), асонансу, звуконаслідування та капіталізації (capitalization). Таку дистрибуцію можна пояснити природою мемів та їхніми відмінними якостями: меми призначені для легкого розуміння широким колом людей, запам’ятовуються та дублюються. Усе це потребує легкості сприйняття і яскравої привабливості.
Швидке поширення мемів можна пояснити їхнім культурним підґрунтям. Крім того, типові риси мемів – легкість сприйняття, здатність до відтворення, реконтекстуалізація та реміксування – також сприяють їхній яскравій привабливості та простоті сприйняття. Виявлені стилістичні тенденції, імовірно, походять із культури коміксів, оскільки меми є частиною цифрової культури. У меметичному дискурсі ключову роль відіграють два чинники: наратив, переданий зображеннями, та запозичення стилістичних прийомів із культурних канонів або літературної традиції. Меми поєднують ці традиції, реміксують їх і вносять сучасне бачення, яке відгукується в масовій свідомості.
Посилання
Apollinaire’s Calligrammes [Calligrams] URL: https://publicdomainreview.org/collection/apollinaire-s-calligrammes-1918/ (reference date: 01.04.2025) [in French].
Atran, S. (2001). The trouble with memes: Inference versus imitation in cultural creation. Human nature. 12 (4). P. 351–381 [in English].
Berger, J. (2016). Contagious: Why things catch on. Simon and Schuster. 256 p. [in English].
Blackmore, S. J. (2000). The meme machine. Oxford: Oxford Paperbacks. 288 p. [in English].
Boiko, L., Stakhniuk, N., Vladyka, S. (2024). A comparative linguistic analysis of internet memes in English, Polish and Ukrainian: specifics, functions and language means. Multidisciplinary Science Journal, 6. URL: https://malque.pub/ojs/index.php/msj/article/view/1986 (reference date: 01.04.2025) [in English].
Bourdieu, P. (1993). Sociology in Question (trans. R Nice). London: SAGE. 184 p. [in English].
Brontë, E. (2003). Wuthering Heights. Edited by Pauline Nestor, Penguin Classics. 359 p. [in English]
Green, J., Jenkins, H. (2011). How Audiences Create Value and Meaning in a Networked Economy. The handbook of media audiences / V. Nightingale (Ed.). Oxford: Wiley-Blackwell. Pр. 109–127 [in English].
Huntington, H. E. (2013). Subversive memes: Internet memes as a form of visual rhetoric. AoIR Selected Papers of Internet Research. URL: https://spir.aoir.org/ojs/index.php/spir/article/view/8886 (reference date: 01.04.2025) [in English].
Jenkins, H. (2009). Confronting the challenges of participatory culture: Media education for the 21st century. MIT Press. 129 p. [in English].
Kukcharenko, V. А. (2000). Praktykum z stylistyky anhliiskoi movy: Pidruchnyk [English Stylistics]. Vinnitsya: Nova Knyha. 81 p. [in English].
Lugea, J. (2020). The Pragma-Stylistics of Internet Memes. Contemporary Media Stylistics. London: Bloomsbury Academic. Pр. 81–106. [in English].
McIntyre, D., Price, H. (2018). The Routledge Handbook of English Language Studies. Routledge: New York. 484 p. [in English].
Rowling, J. K. (1997). Harry Potter and the Philosopher's Stone. London: Bloomsbury Publishing. 368 p. [in English].
Soroka Boyacioglu, L. T. (2023). Stylistics as a branch of linguistics. The notion of stylistic device. Закарпатські філологічні студії, 29, vol.2. P. 143-147. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/63852/1/STYLYSTICS%20AS%20A%20BRANCH%20OF%20LINGUISTICS.%20THE%20NOTION%20OF%20STYLISTIC%20DEVICE.pdf (reference date: 01.04.2025) [in English]
Salinger, J. D. (1991). The Catcher in the Rye. London: Little, Brown and Company. 277 p. [in English.]
Steinbeck, J. (2023). Of Mice and Men. London: Penguin Books. 107 p. [in English]
The Best Memes of 2024. URL: https://hyperallergic.com/973911/the-best-memes-of-2024/ (reference date: 01.04.2025) [in English].
Poe, E.A. (2006). Collected Stories and Poems. London: CRW Publishing. 821 p. [in English].
Zhulinska, М., Smolyar, N. (2015). Internet-memy yak odynytsi informatsii u kiberprostori. [Internet-Memes as Information Units in a Cyberspace]. Actual issues of foreign philology. Vol. 2. Pр. 66–71 [in Ukrainian].
