ЛЮДИНА І МИСТЕЦТВО В РЕНЕСАНСНІЙ КАРТИНІ СВІТУ
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.2(105).2025.7-18Ключові слова:
Ренесанс, концепція людини, художня творчість, автор, гуманізм, візуалізація, картина світуАнотація
У статті розглянуто ренесансну концепцію людини у її взаємозв’язку з новим баченням художньої творчості, що вирізняє добу Відродження стосовно Середньовіччя й Античності. Для Відродження характерний притаманний цьому періоду культдюкурний діалог, що дає змогу синтезувати напрацювання попередніх епох. Античний антропоцентризм і середньовічний християнський теоцентризм поєднуються, набуваючи нової якості, у духовно-інтелектуальній практиці демократичних і водночас елітарних гуманістичних студій. Ренесансний синтез надає особливого значення людині, сутність якої розкривається у творчості, що прагне стати універсальною, охоплюючи всі знання, уміння, сфери діяльності, земну конкретику та трансцендентну загадковість. Відзначено, що найбільш очевидно творчий потенціал ренесансної людини проявляє індивідуально-авторська мистецька діяльність, яка дає підстави митцю усвідомити себе в ролі "співавтора Бога" (Ф. Петрарка). Художні звершення доби Ренесансу, запрошуючи до "релігійної медитації", з новою гостротою в умовах поступової секуляризації мистецтва актуалізують християнську проблематику. Зокрема, ідеться про відновлення втраченого зв’язку з Богом, що має стати основою реалізації "божественного начала", народження автора, творчого самотворення людини в просторі індивідуальної екзистенції, мистецтва, історії.
З опорою на міркування М. Гайдеґґера про новочасний характер поняття "картина світу" розкрито особливості ренесансного світогляду, що стає передумовою активної та відповідальної творчої діяльності людини. Відкриття перспективи в живописі Ренесансу, нове ставлення до людського тіла й людини як гармонійної духовно-тілесної істоти, освоєння часо-просторової конкретики природного універсуму потрактовано в контексті нових обріїв художньої практики. "Вітрувіанська людина" й "Джоконда" Леонардо да Вінчі, фрески "Секстинської капели" Мікеланджело Буонаротті інтерпретовано як знакові в контексті окреслених світоглядних зрушень і художньо-естетичних новацій. Візуалізація духовного буття людини й "Священної історії" в образотворчому мистецтві Ренесансу схарактеризовано у зв’язку з проблемою співвіднесення високого і масового мистецтва в межах актуальної художньої практики та її рецепції.
Посилання
Bilous, P. (2006). "Pershe vidrodzhennia" ukrainskoi literatury (druha pol. XVI – pochatok XVII st.) ["The First Renaissance" of Ukrainian Literature (second half of the 16th – beginning of the 17th century)]. Renesansni studii: Zb. statei / In-t lit. im. T. H. Shevchenka NAN Ukrainy; Zaporizkyi natsionalnyi un-t ta in. Zaporizhzhia. Vol. 11. Pp. 139–145. [in Ukrainian].
Voloshchuk, Ye. (2008). Charivna fleita Modernu. Dukhovno-estetychni tendentsii nimetskomovnoi modernistskoi literatury XX st. u lirytsi R. M. Rilke, prozi T. Manna, dramaturhii M. Frisha: monohrafiia [The Magic Flute of Modernity. Spiritual and Aesthetic Tendencies of German-Language Modernist Literature of the 20th Century in the Lyrics of R. M. Rilke, the Prose of T. Mann, and the Drama of M. Frisch: Monograph]. Kyiv: VD Dmytra Buraho. 528 p. [in Ukrainian].
Holovei, V. (2013). Transformatsii relihiinoho mystetstva v epokhu Renesansu [Transformations of religious art in the Renaissance]. Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Part IⅤ. Estetyka ta filosofiia mystetstva. No 27. Pp. 148–152. [in Ukrainian].
Eko, U. (2024). Taiemnyche polumia tsarytsi Loany [The Mysterious Flame of Queen Loana]. Translated from Ital. by Yu. Hryhorenko. Kharkiv: Folio. 416 p. [in Ukrainian].
Istoriia yevropeiskoi mentalnosty [History of European mentality] (2004) / ed. by Peter Dintselbakher / translated from German by Volodymyr Kamianets. Lviv: Litopys. 720 p. [in Ukrainian].
Kozlyk, I. V. (2011). Svitova literatura doby Serednovichchia ta epokhy Vidrodzhennia ("Kartyna svitu". Estetyka. Poetyka) [World Literature of the Middle Ages and the Renaissance ("Picture of the World". Aesthetics. Poetics)]: study guide [for students of higher educational institutions]. Ivano-Frankivsk: SYMFONIIa forte. 344 p. [in Ukrainian].
Krotova, T. (2010). Predmetnyi svit Renesansu yak vtilennia dukhu humanistychnoi kultury [The objective world of the Renaissance as the embodiment of the spirit of humanistic culture]. Visnyk Lvivskoi natsionalnoi akademii mystetstv. Vol. 21. Pp. 3–16. [in Ukrainian].
Lebid, A. Ye. (2019). Tsinnisno-svitohliadnyi universum epokhy Renesansu: kultura, nauka, mystetstvo [The value-based and worldview universe of the Renaissance era: culture, science, art]. educational and methodological guide. Sumy: FOP Tsoma S. P. 48 p. [in Ukrainian].
Lutsak, S. M. (2010). Dominanta yak mentalne oserdia khudozhno-estetychnoho protsesu (na materiali ukrainskoi literatury mezhi XIX–XX st.) [The Dominant as the Mental Core of the Artistic and Aesthetic Process (Based on Ukrainian Literature of the Turn of the 19th–20th Centuries)]: [monograph]; [ed.by. R. T. Hromiak]. Ivano-Frankivsk: Foliant. 400 p. [in Ukrainian].
Garin, E. (1969). Il pensiero di Michelandgelo [Michelangelo's Thought]. Nel: Garin, E. L’etá nuova [The new age]. Napoli. Pp. 347–383. [in Italian].
Garin, E. (1965). Universalitá di Leonardo [Universality of Leonardo]. Nel: Garin, E. Scienza e vita civile net Rinascimento [Science and civil life in the Renaissance]. Bari. Pp. 87–107. [in Italian].
Heidegger, M. (1950). Zeit des Weltbildes [Time of the worldview] In: Holzwege [Wooden paths]. Frankfurt a.M.: Klostermann. Pp. 69–104. [in German].
