МОВА ЯК "ОСЕЛЯ БУТТЯ" В МИСТЕЦЬКОМУ ТА НАУКОВОМУ ОСМИСЛЕННІ ВОЛОДИМИРА САМІЙЛЕНКА
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.1(104).2025.217-227Ключові слова:
Володимир Самійленко, мова, буття, поезія, образ, символ, лінгвофілософія, мовознавство, літературна критикаАнотація
У статті проаналізовано погляди одного з провідних українських авторів кінця XIX – початку XX століття Володимира Самійленка на роль рідної мови для української нації та феномен мови в контексті земного буття. Досліджено інтерпретацію мови та пов’язаних із нею концептів ("слово", "пісня", "дума" "поезія", "творчість"). З’ясовано, що письменник, спираючись на шевченківські традиції, розглядав українську мову як фундамент буття й головний інструмент вираження ідентичності нації, вмістилище її історичної пам’яті (твори "Українська мова (Пам’яті Т. Шевченка)", "Привіт Буковині", "Україні"). Будучи противником силових протистоянь, В. Самійленко також вірив у силу слова як інтелектуальної зброї й закликав сучасників послуговуватися цим могутнім знаряддям (цикл "Ямби"). Митець звертався й до природи словесної творчості: розвивав ідею про поезію (пісню) як божественний дар та інструмент духовного очищення й просвітлення ("Пісня"), джерело пізнання й засіб самовдосконалення ("Орел", "Елегії"). Вершиною розвитку цих ідей та мотивів став образ-символ поезії як непереборної сили й незнищенної субстанції, здатної пережити саме людство ("Не вмре поезія"). У зв’язку з цим В. Самійленко звернув увагу на комунікаційну функцію мови й навів приклад міжнародної мови (есперанто) як шанс людського виду на виживання через порозуміння, яке дало б змогу зупинити постійні криваві конфлікти (поема "Гея").
У статті також розглянуто мовознавчі погляди В. Самійленка, висловлені в статтях "Дбаймо про фонетичну красу мови" й "Чужомовні слова в українській мові", а також у рецензіях на художні та наукові тексти. Зазначені праці написані на високому фаховому рівні, а спостереження автора щодо орфографічних, лексичних та стилістичних норм української літературної мови досі залишаються актуальними. Літературно-критична й наукова діяльність В. Самійленка доповнюють лінгвофілософські мотиви його творчості й демонструють прагнення письменника оберігати рідну мову від деструктивних впливів і сприяти розвитку у взаємодії з найпоширенішими й найвпливовішими європейськими мовами.
Посилання
Bondar, M. (1989). Tvorchist Volodymyra Samiilenka [Volodymyr Samiilenko’s Works]. In: Samiilenko, V. Tvory. Kyiv : Dnipro. Pp. 5–46. [in Ukrianian].
Haidegger, M. (2023). Lyst pro humanizm [Letter on Humanism]. Psykholohiia i suspilstvo. No. 2. Pp. 51–74. [in Ukrianian].
Hnatiuk, M. (2012). Natsiietvirna dominanta khudozhnoho myslennia Volodymyra Samiilenka [Nation-Creating Dominant in Volodymyr Samiilenko's Creative Thinking]. Naukovi zapysky TNPU im. V. Hnatiuka. Seriia: Literaturoznavstvo. Iss. 34. Pp. 3–11. [in Ukrianian].
Hnatiuk, M. (2014). Poetychna shevchenkiana Volodymyra Samiilenka [Shevchenko’s Universe in Volodymyr Samiilenko’s Poetry]. Shevchenkoznavchi studii. Iss. 17. Pp. 178–188. [in Ukrianian].
Kovaliv, Yu. (2019). Volodymyr Samiilenko. Slovo i Chas. No. 2. Pp. 64–69. [in Ukrianian].
Kovaliv, Yu. (2013). Istoriia ukrainskoi literatury. Kinets 19 – pochatok 20 st. [History of the Ukrainian Literature. Late 19th – early 20th centuries]: in 10 vol. Kyiv: VTs "Akademiia". Vol. 1: U poshukakh imanentnoho sensu. 512 p. [in Ukrianian].
Lanovyk, Z., Lanovyk, M., Levchuk, T. (2023). Folkloryzm yak pidgruntia khudozhnoho svitu Volodymyra Samiilenka [Folklorism as the Base of Volodymyr Samiilenko’s Creative Universe]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu: Seriia: Filolohiia. Iss. 2 (50). Pp. 530–536. [in Ukrianian].
Samiilenko, V. (1990). Poetychni tvory. Prozovi tvory. Dramatychni tvory. Perespivy ta pereklady. Statti ta spohady [Poetry. Prose. Drama. Interpretations and Translations. Articles and Memories] / ed. by M. Chornopyskyi. Kyiv: Naukova dumka. 608 p. [in Ukrianian].
Samiilenko, V. (2014). Slova i dumky: poetychni tvory, statti, avtobiohrafichni notatky ta spohady [Words and Thoughts: Poetry, Articles, Authbiographycal Notes, and Memories] / ed. by M. Chornopyskyi. Kyiv: Veselka. 335 p. [in Ukrianian].
Starosta, O. (2023). Poetychnyi universum Volodymyra Samiilenka [Volodymyr Samiilenko’s Poetic Universe]: PhD thesis. 035 Philology. Uzhhorod. 255 p. [in Ukrianian].
Strikha, M. (2016). Volodymyr Samiilenko – perekladach: sproba rekonstruktsii mifu [Volodymyr Samiilenko as a Traslator: An Atempt to Deconstruct the Myth]. Slovo i Chas. No. 4. Pp. 93–98. [in Ukrianian].
Strikha, M. (2006). Ukrainskyi khudozhnii pereklad: mizh literaturoiu i natsiietvorenniam [Ukrainian Fiction Translation: In between the Literature and Nation-Making]. Kyiv: Fakt–Nash chas. 344 p. [in Ukrianian].
Tykhovska, O. (2023). Khudozhnia model prirvy mizh ukrainskoiu natsionalnoiu ideieiu ta kremlivsko-bilshovytskoiu tyraniieiu u fantastychno-satyrychnii poemi Volodymyra Samiilenka "Heia" [The Artistic Model of Gap between Ukrainian National Idea and Kremlin and Bolshevik Tyranny in Fantastic and Satiric Poem Gaia]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu: Seriia: Filolohiia. Iss. 2 (50). Pp. 551–557. [in Ukrianian].
Tykhovska, O., Liakh, T. (2023). Narodnyi humor u satyrychnii poezii Volodymyra Samiilenka: linhvokulturnyi aspekt [Folk Humor in Satiric Poetry by Volodymyr Samiilenko in Linguacultural Aspect]. Linhvistychni doslidzhennia. Iss. 59. Pp. 169–181. [in Ukrianian].
Ukrainskyi pravopys [Ukrainian Orthography] / NAN Ukrainy; ed. by Ye. Maznichenko, V. Makedon, S. Sharabanova, I. Yalovnycha. Kyiv: Naukova dumka, 2019. 392 p. [in Ukrianian].
Chornopyskyi, M. (2000). Imperbilshovyzm i yoho bohovozhd u hrotesknomu sviti Volodymyra Samiilenka [Imperial Bolshevism and its God-Chief in Volodymyr Samiilenko’s Grotesque World]. Lviv: Vydavnytstvo Lvivskoho universytetu im. I. Franka. 96 p. [in Ukrianian].
Shevchenko, T. (2001). Povne zibrannia tvoriv [Full Collection of Works]: in 12 vol. / redkol.: M. Zhulynskyi, etc. Kyiv: Nauk. dumka. [in Ukrianian].
