ІСТОРИЧНІ ТА ФОЛЬКЛОРНО-ЕТНОГРАФІЧНІ ОСНОВИ ФРАНКОВОГО ОПОВІДАННЯ "ДОВБАНЮК"
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.2(103).2024.26-41Ключові слова:
оповідання, фольклоризм, історичний контекст, етнографічні реалії, ходачкова шляхта, повстання, казка, прислів’я, рекрутська пісняАнотація
У статті проаналізовано історичний підклад та фольклорно-етнографічний контекст оповідання Івана Франка "Довбанюк". Твір, що з’явився друком 1886 року на сторінках часопису "Зоря", став своєрідним белетристичним продовженням обговорення актуального питання українсько-польських стосунків. Письменник вкотре запропонував дієву формулу вирішення проблеми, яка заснована на принципах взаємоповаги та пошуку консенсусу. В оповіданні висвітлено один із яскравих епізодів історії Галичини, пов’язаний із подіями "буремного" 1863 року, коли відбулося чергове невдале польське повстання. Крізь призму художнього твору на прикладі реалій одного бойківського села автор здійснив спробу показати справжній стан справ напередодні і під час вибуху інсурекції. Центральною постаттю в оповіданні виступає збіднілий пан Юрій Городиський (у селі відомий за прізвиськом Довбанюк), який є типовим представником так званої "ходачкової шляхти", ще досить значної в середині ХІХ ст. верстви суспільства. І. Франко виразно насвітлює цей образ, звертаючи увагу і на зовнішній вигляд, і на тип поведінки, і на його психологію. Через нерідко напружені стосунки Довбанюка із односельчанами автор підкреслює складні взаємостосунки між шляхтичами (хоч і вкрай збіднілими) та селянами. Апогею це протистояння досягає в часі польського збройного виступу. Коли Городиський вирішує долучитися до повстанців, то це в односельчан викликає роздратування і кпини, адже вони, пам’ятаючи про пережиті «панські жарти», в жодному разі не хочуть повернення "старої Польщі". У фінальній частині твору на перший план виведено Довбанюкове прозріння, який через власний "повстанський" досвід нарешті доходить до усвідомлення неможливості повернення старих порядків. І. Франко дуже вправно насичує оповідання історичним фактажем та інтегрує у художню тканину тексту фольклорно-етнографічні елементи, які надають йому особливого колориту.
Посилання
Biletskyi, O. (1965). Khudozhnia proza Ivana Franka. [Franko’s Literary Prose]. Zibrannia prats: U 5 tomakh. Kyiv: Nauk. dumka. Vol. 2. P. 412–462. [in Ukrainian].
Vertii, O. (1998). Narodni dzherela tvorchosti Ivana Franka. [Folkloric Sources of Franko’s Works]. Ternopil: Pidruchnyky i posibnyky. 255 p. [in Ukrainian].
Vozniak, M. (1927). Materialy do zhyttiepysu Franka. [Contributing to Franko’s Biography]. Za sto lit. Kharkiv-Kyiv. Book 1. Pp. 166–186. [in Ukrainian].
Halaichuk, V. (2020). Polovi etnohrafichni materialy z Boikivshchyny. Yednist u riznomanitnosti. Boiky. Navchalno-metodychnyi posibnyk. Lviv-Zhytomyr. P. 11–136. [in Ukrainian].
Halytsko-ruski narodni prypovidky [Galician-Ruthenian Folk Proverbs and Sayings]: In 3 vol. Collected, arranged and explained by Dr. Ivan Franko. Lviv, 2006. [in Ukrainian].
Hrytsak, Ya. (2006). Prorok u svoii vitchyzni. [The Prophet in his Homeland]. Franko ta yoho spilnota (1856–1886). Kyiv: Krytyka. 632 p. [In Ukrainian].
Deshcho pro shliakhtu khodachkovu. (1869). [On Szlachta Chodaczkowa.] Narodnyi kalendar na rik zvychainyi 1870. Lviv: Prosvita. P. 100–106. [in Ukrainian].
Kyrchiv, R. (2013). Dribna shliakhta ukrainskoho Prykarpattia (do problemy istoryko-etnohrafichnoho vyvchennia). [Petty Nobility of the Ukrainian Precarpathian Region (a historical and ethnographic research approach]. Kyrchiv R. Studii z ukrainsko-polskoho pohranychchia. Lviv. P. 330–350. [in Ukrainian].
Narodnye pesny Halytskoi i Uhorskoi Rusy: [v 3 ch.]. Sobral Ya. Holovatskyi. (1878). [Folk Songs of Galician and Hungarian Ruthenia]. Moskva: Part 1: Dumу і dumky. 388 p. [in Ukrainian].
Slyzkoiazyka. Zadniprianska prykazka. (1867). [A Blabbermouth. A Proverb from Transdnieper]. Pravda. № 14. Lviv. P. 108–115. [in Ukrainian].
Feloniuk, A. (2018). Ukrainska shliakhta Halychyny: vstupni zauvahy. [Ukrainian Nobility in Galicia: Introductory Remarks]. Ukrainska shliakhta Halychyny v XV–XX st.: etnosotsialnyi rozvytok, suspilnyi status, natsionalna svidomist. Lviv: PAIS. P. 6–10. [in Ukrainian].
Franko, I. (1913). Zapysky ruskoho selianyna z pochatku XIX st. [Notes of a Ruthenian Villager from the Early 1800 s]. ZNTSh. Vol.115. Book 3. P. 155–157. [in Ukrainian].
Franko, I. (1976–1986). Zibrannia tvoriv: U 50-ty t. [Collected Works in 50 Vols.]. Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].
