СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЧАСТИН МОВИ З ПРИКМЕТНИКОВИМ ТИПОМ ВІДМІНЮВАННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.3(101).2023.216-229Ключові слова:
ад’єктив, дієприкметник, прикметник, узагальнено-якісний займенник, частина мови, порядковий числівникАнотація
У статті проаналізовано історію становлення системи частин мови, які мають прикметниковий тип відмінювання. Зазвичай такі слова граматисти кваліфікують як ад’єктиви й до них відносять прикметники, дієприкметники та частину числівників і займенників, що протягом тривалого часу належали до різних частин мови.
На основі аналізу вітчизняних граматичних студій можемо зробити висновок, що в останні десятиріччя виник певний розрив між систематизаціями, які практикують у шкільній і наближеній до неї вишівській освіті, та типологіями частин мови, які пропонують академічні видання, до яких можна віднести енциклопедичні та словникові праці. Це, зокрема, стосується й слів із прикметниковою парадигмою.
На нашу думку, варто уніфікувати таку типологію слів, і тоді як прикметники ідентифікуватимуть власне прикметники (якісні, відносні, присвійні), порядкові та займенникові прикметники, а також дієприкметники.
Підставою для такої класифікації є насамперед основні критерії виокремлення частин мови, такі, як: семантичний, адже всі слова відповідають на питання який? (котрий?, чий?) і вказують на ознаку за якістю, відношенням до матеріалу, часу, відстані тощо, належністю, порядком під час лічби чи дією; морфологічний, який можемо кваліфікувати як основний, бо практично у всіх таких лексемах визначаємо рід, число і відмінок; синтаксичний, позаяк у реченні такі слова переважно є узгодженими означеннями або іменними частинами складених іменних присудків.
У перспективі потрібно розглянути й інші подібні проблемні питання морфології, зокрема такі, як розмежування службових слів, дієслівних форм, прислівникових конструкцій тощо.
Посилання
Бевзенко С. П. Історична морфологія української мови: нариси із словозміни та словотвору. Ужгород: Закарпатське обласне книжно-газетне видавництво, 1960. 415 с.
Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівський В. М. Граматика української мови. Морфологія: підручник. Київ: Либідь, 1993. 336 с.
Вихованець І., Городенська К. Теоретична морфологія української мови: Академічна граматика української мови. Київ: Пульсари, 2004. 400 с.
Вихованець І. Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. Київ: Наукова думка, 1988. 256 с.
Глазова О. П. Українська мова: підручник для 6 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Київ: Освіта, 2014. 240 с.
Головацкий Я. Грамматика руського языка. Львов : Напечатано черенками Института Ставропигїяньского, 1849. 224 с.
Горпинич В. О. Морфологія української мови: підручник для студентів вищих навчальних закладів. Київ: Академія, 2004. 335 с.
Граматика слов’янська Івана Ужевича. Підготували до друку Білодід І. К. і Кудрицький Є. М. Київ: Наукова думка, 1970. 459 с.
Граматика сучасної української літературної мови. Морфологія. Вихованець І. Р., Городенська К. Г., Загнітко А. П., Соколова С. О.; за редакцією Городенської К. Г. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. 752 с.
Граматична термінологія і правопис, ухвалені Комісією мови при Українському товаристві шкільної освіти в Києві. Київ, 1917. 20 с.
Жовтобрюх М. А., Кулик Б. М. Курс сучасної української літературної мови. Київ: Вища школа, 1965. Ч. І. 422 с.
Зизаній Л. Граматика словенська. Підгот. факс. вид. та дослідження пам’ятки Німчука В. В. Київ: Наукова думка, 1980. 190 с.
Караман С. О., Караман О. В., Плющ М. Я. Сучасна українська літературна мова: навчальний посібник. Київ: Літера ЛТД, 2011. 560 с.
Ковалів П. Граматика української мови. Мюнхен: Друкарня Дмитра Сажина, 1946. 148 с.
Кочерган М. П. Загальне мовознавство. Київ: Академія, 2006. 463 с.
Кучеренко І. К. Теоретичні питання граматики української мови. Київ: Видавництво Київського університету, 1961. Ч. 1. Морфологія. 172 с.
Кучеренко І. К. Теоретичні питання граматики української мови: Морфологія. Видання друге, уточнене й доповнене. Вінниця: Поділля-2000, 2003. 463 с.
Леонова М. В. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. Київ: Вища школа, 1983. 264 с.
Наконечний М. Українська мова: програма-конспект: посібник у педтехнікумах і на факсоцвиху та як порадник учителеві по школах профосвіти. Харків: Рух, 1928. 240 с.
Нечуй-Левицький I. Грамматика українського язика. Ч. І: Етимологія. Київ, 1913. 166 с.
Німчук В. В. Мовознавство на Україні в ХVІ–ХVІІ ст. Київ : Наукова думка, 1985. URL: http://litopys.org.ua/nimchuk/nim.htm (дата звернення: 05.09.2023).
Ожоган В. Займенникові слова у граматичній структурі сучасної української мови. Київ, 1997. 230 с.
Павловскій А. Грамматика малороссійскаго наречія, или Грамматическое показаніе существеннейшихъ отличій, отдалившихъ малороссійское наречіе отъ чистаго россійскаго языка, сопровождаемое разными по сему предмету замечаніями и сочиненіями. СанктъПетербургъ: Типографїя В. Плавильщикова, 1818. 108 с.
Пентилюк М. І., Гайдаєнко І. В., Ляшкевич А. І., Омельчук С. А. Рідна мова: підручник для 6-го класу загальноосвітніх навчальних закладів. Київ: Освіта, 2006. 272 с.
Плющ М. Я. Граматика української мови. Морфеміка. Словотвір. Морфологія: підручник. Київ: Видавничий Дім "Слово", 2010. 328 с.
Семчинський С. В. Загальне мовознавство. Видання друге. Київ: АТ "ОКО", 1996. 416 с.
Сімович В. Граматика української мови для самонавчання в допомогу шкільній науці. Київ, Ляйпціг, Коломия: Українська накладня, 1919. 584 с.
Смаль-Стоцький С., Гартнер Ф. Граматика руської мови. Третє перероблене видання. Відень, 1914. 203 с.
Смотрицкій М. Грамматіки Славенския правилное Сvнтаґма. Євє: Типографія Виленского братства, 1619. 492 с. Факсимільне перевидання підготовлене Німчуком В. В. Київ: Наукова думка, 1979. 502 с.
Сучасна українська літературна мова. За ред. Грищенка А. П. Київ: Вища школа, 2002. 439 с.
Сучасна українська літературна мова. Морфологія. За редакцією Білодіда І. К. Київ: Наукова думка, 1969. 583 с.
Сучасна українська мова: Морфологія: підручник. Алексієнко Л. А., Зубань О. М., Козленко І. В.; за ред. Мойсієнка А. К. Київ: Знання, 2013. 524 с.
Сучасна українська мова: підручник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих закладів освіти. Григор’єв О. М. та інші; редактор Пономарів О. Д. Київ: Либідь, 1997. 399 с.
Тимченко Є. Українська граматика. Друге видання. Київ: Друкарня Університету Святого Володимира Акціонерного Товариства друкарського і видавничого діла Н. Т. Корчак-Новицького, 1917. 168 с.
Українська мова. Енциклопедія. Редколегія: Русанівський В. М., Тараненко О. О., Зяблюк М. П. та ін. Київ: Видавництво "Українська енциклопедія" імені М. П. Бажана, 2004. 821 с.
Царалунга І. Б. Старослов’янська мова: навчальний посібник. Львів: Новий Світ–2000, 2007. 188 с.
Grammatica slavo-ruthena: seu vetero-slavicae, et aktu in montibus carpathicis parvo-russicae, ceu dialecti vigentis lingve. Edita per Michaelem Lutskay. Budae: Typis reg. universitatis pestiensis, 1830. 210 s.
Lewicki J. Grammatic der ruthenischen oder klein russischen Sprache in Galizien = Grammatyka języka ruskiego w Galicyi. Przemyśl, 1834. [7], XXVI, 212, 59, [11] s.
