ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СЕМАНТИКИ ПРИКМЕТНИКІВ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню cемантичних змін у сучасній українській номінації, з’ясовано роль неосемантизмів у розвитку сучасного українського лексикону. Предмет обговорення – основні тенденції семантичного розвитку багатозначних слів, зокрема прикметників. Визначено, що однією із засадничих тенденцій розвитку семантики слів є полісемія. Завдяки багатозначності слово є більш гнучким знаряддям мислення людини. У полісемічній лексемі зафіксовано схожість між різними предметами та явищами об’єктивної дійсності.

На прикладі похідних прикметників сольний, панельний окреслено основні тенденції семантичного розвитку. Досліджено, що прикметникам властивий найбільший діапазон сполучуваності й асоціативних потенційних сем, на основі яких формуються різні переносні значення. З’ясовано, що полісемія залежить від трьох взаємообумовлених чинників: об’єктивної дійсності, свідомості носія мови й системи мови. Вона мотивована насамперед внутрішньою організацією мови, потребою зберігати системні зв’язки між наявними й новими одиницями. Збереження таких зв’язків уможливлює новим одиницям мати повноцінне лексичне значення. Водночас на розвиток семантики слів впливає протиріччя між безмежністю об’єктивної дійсності й обмеженістю мовних ресурсів. Простежено,  що полісемія відображає наслідки мисленнєвої діяльності: концептуалізацію дійсності й категоризацію поняття про об’єкт, властиві йому ознаки та відношення, схожість між різними предметами та явищами об’єктивної дійсності. Багатозначність робить слово більш гнучким знаряддям мислення, це спосіб компактного зберігання в мові інформації про світ.