МІФОЛОГІЧНИЙ ІНТЕРТЕКСТ У ЦИКЛІ "ЛЕГЕНДИ СТАРОКИЇВСЬКІ" НАТАЛЕНИ КОРОЛЕВОЇ
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.3(101).2023.70-80Ключові слова:
інтертекстуальність, інтертекст, авторська інтерпретація, міфологічний прототекст, міфАнотація
У статті з’ясовано, що в літературознавчій рецепції творчості Наталени Королевої переважають дослідження, присвячені релігійно-філософській проблематиці, інтерпретації євангельської тематики, аналізу її особливого героя – homo religiosus. Інтерес до історіософської тематики в мисткині обумовлений естетикою неоромантизму та неокласицизму, ліро-імпресіоністичною оповіддю, жагою героїчного й величного. Окреслюючи інтертекстуальність творів письменниці, літературознавці насамперед акцентують на євангельському інтертексті, тоді як дещо "вислизає" з аналізу міфологічна інтертекстуальність, котра реалізована в "Легендах старокиївських". Виявлено, що у своєму циклі письменниця відтворила різні світоглядні системи, котрі різними шляхами рухаються до однієї мети – віри в духовну силу людини. Установлено, що в авторські легенди майстерно вплетено сюжети геродотової історії, які інкорпоровано давньогрецькими міфологемами. Як міфологічні прототексти письменниця використовує сюжети про Зевса й Аполлона / Фойбоса. У художньому просторі легенди "Скитський скарб" Зевс зображений як прабатько, адже рід людський на берегах Бористену бере свій початок від Таргіотаса, сина Зевса й Ларти-діви – дочки Бористенової. У легенді "Мелюзина" він постає як той, хто вершить долю людини. Хронотоп легенд Н. Королевої насичений "слідами" Аполлона. Виствітлено, що в "Скитському скарбі", "На Делосі" ефект присутності бога досягається через художні деталі, які є його атрибутивними характеристиками: лук і стріли, лебідь, метання диска, мистецтво пророцтва. Аполлонівський контекст легенди "На Делосі" письменниця доповнює "бористенським кодом" (Лада, Даждь-бог, Яр-бог, Хорс). Констатовано, що, описуючи присутність інших народів в історії України, письменниця зупинила погляд на історії княжої Русі, що дало їй змогу вмонтувати скандинавські коди в цикл ("Свангільд-князівна", "Стугна"). Завдяки міфомисленню Н. Королевій вдалося досягти симбіозу різних культур і продемонструвати тяглість українства.
Посилання
Буслаєва К. Міфологема золотого віку: Наталена Королева й Олег Ольжич. Вісник Запорізького державного університету. Серія Філологічні науки. 2002. № 3. С. 26–30.
Буслаєва К. Космологічні міфомотиви: бінарна опозиція "вода"/"вогонь" як вияв пантеїстичності світовідчуття у творчості Наталени Королевої. Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства: збірник / ред. І. В. Сабадош. Ужгород, 2007. Вип. 11: Творчість Івана Чендея в загальноукраїнському літературному контексті. Матеріали Всеукраїнської наук.конференції.14–16 травня 2007 р. Ужгород. С. 49–54.
Геродот із Галікарнасу. Опис Скитії/ переклад Коструби Т., передмова Домбровський О. 1968. 104 с. [Електронний ресурс]. URL: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/26764/file.pdf
(дата звернення: 10.09.2023).
Копач О. Наталена Королева. Вінніпеґ. 1962. 36 с. [Електронний ресурс]. URL: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/814/file.pdf (дата звернення: 03.08.2023).
Копач О. Ю. Нові обрії стародавньої України. 2 вид., доп. Торонто : [б.в.], 1994. 40 с.
Королева Н. Без коріння. Во дні они. Quid est Veritas?: повість, роман, новели, оповідання, спогади. Дрогобич: Видавнича фірма "ВІДРОДЖЕННЯ", 2007. 672 с.
Королева Н. Предок: історичні повісті; Легенди старокиївські. / Упоряд., авт. післямови та приміт. О. В. Мішанич. Київ: Видавництво художньої літератури "Дніпро", 1991. 670 с.
Набитович І. Архітектонічна та ідейно-естетична симетрія повісті Наталени Королевої "1313" та романy Умберто Еко "Il nome della rosa". Lublin Studies in Modern Languages and Literature. 2008. Volume: 32. P. 87–113.
Набитович І. Інверсія сюжету двох історичних творів ("Імператор" Ґеорґа Еберса та "Cон тіні" Наталени Королевої). Парадигма: збірник наукових праць. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2011. Вип. 6. С. 37–48.
Набитович І. Й. Міт про Ізіду та Осіріса як архітектонічна складова "Cну тіні" Наталени Королевої. Питання літературознавства. 2011. Вип. 83. С. 237–245.
Поліщук Я. Роман як християнська легенда (“Quid est Veritas?” Наталени Королевої). Слово і Час. 2010. № 10. С. 11–18.
Словник античної міфології. [Електронний ресурс]. URL: http://litopys.org.ua/slovmith/slovm03.htm (дата звернення: 11.08.2023).
Смушак Т. В. Мотив самотності у автобіографічній оповіді Наталени Королевої та Ірен Немировськи (на матеріалі повісті "Без коріння" та роману "Вино самотності"). Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Серія: Літературознавство. 2014. Вип. 3(2). С. 212-225.
Табачин Л. Трансформації й дифузії жанрових структур у малій прозі Наталени Королеви та Харити Кононенко. Вісник Прикарпатського університету. Філологія (літературознавство). 2007. Вип. 13/14. С. 65–70.
Усачова К. Єгипетський лабіринт у прозі Болеслава Пруса та Наталени Королеви. Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. Пам’яті академіка Леоніда Булаховського. 2011. Вип. 15. С. 440–444.
Усачова К. Цикл "Легенди старокиївські" у творчому доробку Наталени Королевої. Слово і час. 2010. № 10. С. 18–23.
Фірман О. Жанрові особливості автобіографічної прози Богдана Лепкого та Наталени Королевої. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство. 2017. Вип. 47. С. 207–217.
Ямчук М.П. Імпресіонізм в українській прозі 1890 – 1930-х років: дис. ... канд. філол. наук. 10.01.01. Одеса, 1998. 16 с.
