НОВАТОРСТВО НОВЕЛИ ІВАНА ФРАНКА "СОЙЧИНЕ КРИЛО": ГЕНДЕРНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.3(101).2023.7-20Ключові слова:
модернізм, новела, гендерно-психологічні стереотипи, аспекти лінгвопоетики, художні прийоми, художня деталь, ментальність, жанрові особливостіАнотація
У статті розкрито модернізм видатного українського письменника Івана Яковича Франка в зображенні гендерно-психологічних аспектів міжособистісних стосунків персонажів новели "Сойчине крило", які органічно пов'язані з національними особливостями соціального життя українців. Досягнуто поставленої мети завдяки вирішенню основних завдвнь щодо особливостей жанру та суті назви новели, висвітлення складних життєвих обставин, які довелося подолати героям твору, щоб віднайти своє власне призначення. Відображено жанрові особливості твору, його новаторський характер завдяки яскраво вираженому конфлікту почуттів чоловіка та жінки. Проаналізовано вчинки, зумовлені життєвими обставинами та особливостями внутрішнього світу головних героїв. Спростовано стереотипні уявлення щодо ролі представників різної статі в суспільстві, де провідна роль у різних ситуаці яхвідводилася чоловікові.
З’ясовано, що культура особистого життя людини тісно пов’язана з ментальністю окремого народу, з морально-етичними традиціями та звичаями. Доведено, що саме жінка може бути біологічно та емоційно сильнішою за чоловіка у вирішенні складних життєвих проблем. Відстежено глибокий психологізм у розкритті мотивів, що спонукали героїню твору до прагненя покарати Хому за його зверхність, нещирість у стосунках, награність у поведінці. З'ясовано причини, які призвели до повного відречення від суспільного життя колись активного громадсьго діяча. Розкрито глибокі душевні переживання персонажів на шляху до усвідомлення неможливості штучно зрежисувати життя відповідно до усталених стереотипів, потреби бути в гармонії із власною природою. Проаналізовано влучність авторських художніх прийомів – переплетіння листа й щоденника, драматичних ситуацій та ніжних, ліричних і водночас скептичних спогадів про них; відображено роль художньої деталі як однієї зі складових розкриття внутрішнього світу персонажів. Виявлено характерні ознаки раннього українського модермізму, що стосується незвичайної форми викладу поєднання буденного реального життя й романтичних стосунків.
Посилання
Агеєва В. Гендерна літературна теорія та критика. Основи теорії гендеру: навчальний посібник / відп. ред. М. Скорик. Київ: К.І.С., 2004. С. 426–445.
Герасименко Т. І. Новела І. Франка "Сойчине крило". Жіноча доля в новітній інтерпретації. Вивчаємо укр. мову та літературу. 2011. № 30. С. 18–21.
Гузар З. Деталь, подробиця, образ. Українське літературознавство. 1968. Вип. 3. С. 79-84.
Гундорова Т. Франко не Каменяр. Франко і Каменяр. Київ: Критика, 2006. 352 с.
Денисюк І. О. Про родово-видові особливості "Сойчиного крила". Українське літературознавство. Міжвід. респ. збірник. Вип. 3. 1968. С. 98–103.
Денисюк І. О. Способи оповіді в малій прозі І. Франка. Укр. літературознавство. Міжвід. респ. збірник. Вип. 7. 1969. С. 10–17.
Денисюк І.О. Новаторство новелістики Івана Франка в контексті світової літератури. Іван Франко і світова культура: матер. міжнар. симпозіуму ЮНЕСКО (Львів, 11–15 вересня 1986): у 3 кн. Київ, 1990. Кн. 1. С. 260–263.
Дороніна Т. Гендерний напрямок у літературознавстві: теоретико-методологічні основи та практика інтерпретацій. Гендерний розвиток у суспільстві: конспекти лекцій / відп. ред. К. М. Левковський. Київ: Фоліант, 2005. С. 283–351.
Овдійчук Л. Лірична драма у прозі про непереможне кохання (вивчення новели Івана Франка "Сойчине крило" у 10 класі). Українська мова і література в школі. 2010. № 3. С. 23–25.
Ткачук М. Жанрова структура прози Івана Франка (бориславський цикл та романи з життя інтелігенції). Монографічне дослідження. Тернопіль, 2003. С. 3.
Франко І. Сойчине крило. Твори у двох томах. Т. 2. Київ: Дніпро, 1981. С. 432–471.