ЛЕКСИКО-ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ТА СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ МОВНОЇ ОБ'ЄКТИВАЦІЇ КОНЦЕПТУ MILITARY (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ЛЕКСИКИ ТА ФРАЗЕОЛОГІЇ)

Анотація

У статті розглянуто функціонально-семантичні параметри та прагматико-експресивні особливості утворення та функціонування військових жаргонізмів – лексико-фразеологічних знакових форм об’єктивації концепту MILITARY. Експресивно-оцінна та образна мотивація конотативних значень на основі варіювання різнотипними фоносемантичними асоціаціями, жартівливо-іронічному переосмисленню значень військових абревіатур, формально-змістовій компресії компонентів, а також різноманітним формально-структурним евфемістичним замінам забезпечує утворення та використання поряд з експресивно-нейтральними термінами стилістично-маркованих знаків, що урізноманітнює специфічну картину світосприйняття у функціонально-розгалуженому колективі військовослужбовців.

Будь-яка фахова мовна підсистема, зокрема військова, є доволі специфічною формою відтворення мови, що має військову спрямованість, а отже, і використовується переважно у сфері комунікації військовослужбовців. Її найменш стандартизованим компонентом є лексична підсистема, що має польовий характер, а це означає, що її структура організована за аналогією до поля, у якому є центр (ядро –  система термінів і позначень) і периферія (сюди можемо відносити всі інші лексеми й субстандартну лексику). Військова лексика –нагромадження мовних одиниць, котрі об’єднані спільним змістом та відображають предметну, понятійну й функціональну схожість номенів, які вони означають чи позначають.

Уніфікований характер мовних норм постулює ситуативність використання номінаційних знаків, узгодженість правил їх дискурсивної реалізації. Спонтанність і логічна несподіванка оперативної мовленнєвої реакції, що виникає в процесі розвитку соціальної взаємодії, породжує переосмислення, переосмислення та формальну перебудову загальноприйнятих, конвенційних мовних одиниць.