СЕМАНТИКО-КОГНІТИВНИЙ, ФОРМАЛЬНО-ГРАМАТИЧНИЙ І ПРАГМАТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЛОҐОСОНІМІВ ІЗ КОМПОНЕНТОМ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИЙ

Анотація

Статтю присвячено комплексному аналізові плану змісту, дистрибутивних можливостей, функційного потенціалу лексеми енциклопедичний як компонента апелятивних й онімних номінувань. З’ясовано його основні ("Прикм. до енциклопедія", "Високоосвічений; різнобічний") і додаткові ("Який є енциклопедію", "Властивий енциклопедії, характерний для неї") значення, а також семантичні зв’язки з мотивувальною основою енциклопедія та окремими похідними від неї утвореннями (енциклопедизм, енциклопедист). Чітко окреслено на корелятивному тлі лексико-семантичний корпус іменників, які, сполучаючись із досліджуваним прикметником (видання, джерело, праця, література  ↔ словник, довідник, словник-довідник, збірник), формують розряд загальних найменувань із притаманним їм конкретизованим енциклопедичним статусом (енциклопедичний словник, енциклопедичний довідник, енциклопедичний словник-довідник, енциклопедичний збірник). Основну увагу приділено семантико-когнітивному, формально-граматичному та прагматичному інтерпретуванню недискретно-дискретних лоґосонімів із детермінувальним членом енциклопедичний як найрелевантнішим маркером пропріальності: вирізнено їхні диференційно-інтегративні ознаки; залежно від пре-, інтер- та постпозиції семантичної константи енциклопедичний ідентифіковано основні онімні моделі й набір їхніх конкретних репрезентантів у вигляді структурних субмоделей; на основі структурного (дво- – одинадцятикомпонентна організація) та семантичного ("галузь природничих, суспільних, технічних наук", "ареал поширення", "відомості з окремих галузей знань або практичної діяльності", "обсяг знань", "ідеологічна маркованість", "етнічна належність", "сфера духовної, культурної, спортивної діяльності", "лексикографічні параметри", "спеціальні поняття галузі природничих, суспільних, технічних наук", "часова локалізація", "просторова локалізація", "енциклопедичність", "невербальний супровід", "персоналії", "дидактична спрямованість", "наукова спрямованість", "одержання довідок") критеріїв здійснено внутрішню структурно-семантичну класифікацію розглядуваних найменувань; розкрито специфіку симетрійно-асиметрійного співвідношення між  їхньою конкретною назвою і лексико-семантичним складом. За аналогійною технологією описано ергонімні та ідеонімні конструкції з компонентом енциклопедичний.