ФУНКЦІЙНО-ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НІКНЕЙМІВ (НА МАТЕРІАЛІ САЙТУ KOLO)

Автор(и)

  • І. Омелюх Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна http://orcid.org/0000-0003-2551-8191

DOI:

https://doi.org/10.35433/philology.2(100).2023.208-217

Ключові слова:

нікнейми, мережеві імена, інтернет-комунікація, функційно-прагматичне значення, пресупозиція

Анотація

Нікнейм слугує засобом самопрезентації користувача в інтернет-комунікації. За допомогою мережевого імені людина створює нову віртуальну особистість, наділяє її вигаданими, частково або повністю, якостями, характеристиками та рисами. У статті на матеріалі нікнеймів із сайту фонду оперативної допомоги KOLO спеціального сервісу "Святкове KOLO" розглянуто функційно-прагматичні особливості мережевих імен, що зумовлені прагматичними потребами особистості автора.

Функційно-прагматичні властивості нікнеймів сайтів фондів допомоги, волонтерських організацій є особливим об’єктом аналізу, оскільки вони дають змогу відстежити процес функціювання та розвитку мови на сучасному етапі її існування. Під час створення мережевих імен комуніканти надають перевагу комунікативно-значущому сенсу "свій" над "чужим". Виявлено, що нікнейми постають маркерами довіри, упевненості, захопленості, є виразниками оцінних та емоційних суджень.

У процесі поєднання двох компонентів в один формується семантико-прагматичний потенціал нікнейма. Серед досліджуваного матеріалу виокремлено двокомпонентні мережеві імена, опорним словом у яких є іменник, а поширювачем (мікроконтекстом) – прикметник. Потрапляючи в різні мікроконтексти, той самий складник має різні прагматичні значення. Лексична сполучуваність компонентів нікнейма продукує появу функційно-прагматичних відтінків у значенні. У процесі дослідження мережевих імен з’ясовано, що типи зміщення пресупозицій у двокомпонентних нікнеймах є регулярними й пов’язані з тематичними групами опорних елементів.

Обґрунтовано, що для успішного трактування мережевих імен комуніканти повинні мати спільну базу немовних знань. З одного боку, учасники комунікації повинні розуміти лексичне значення окремих складників, а з іншого – трактувати їхній спільний функційно-прагматичний потенціал.

Посилання

Бацевич Ф. С. Вступ до лінгвістичної прагматики. Київ: Академія, 2011. 304 с.

Бацевич Ф С. Лінгвістична прагматика: спроба обґрунтування проблемного поля і дослідницької одиниці. Мовознавство. 2009. № 1. С. 9–37.

Бацевич Ф. С. Проблеми і термінологічний апарат сучасної лінгвістичної прагматики. Вісник: Проблеми української термінології. 2008. № 620. С. 250–253.

Белова О. Г. Графічні особливості особистих імен в сучасній німецькій інтернет-комунікації. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. 2019. № 2 (325). С. 65–72.

Бледнова О. Г. Семантичні особливості особистих імен в сучасній німецькій Інтернет-комунікації. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Філологічні науки. 2018. № 7 (321). С. 11–17.

Від слова до діла: лінгвопрагматика дискурсу: колективна монографія / відп. ред. Безгула Л. Р. Вінниця: Нова Книга, 2020. 368 с.

Гусєва А. С. Мовна особистість в умовах віртуальної комунікації: номінація користувача як мовний код. Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия "Филология. Социальные коммуникации". 2013. Т. 26 (65). № 4. С. 58–64.

Користов В. Комп’ютерні ніки як засіб самопрезентації у віртуальному просторі. Актуальні проблеми психології в закладах освіти. 2022. № 6. С. 67–72.

Попкова О. Семантика і прагматика оказіональних складних слів у заголовках сучасних українських газетних публікацій. Studia Ukrainica Posnaniensia. 2022. № 1. С. 45–58.

Попова А. В. Нікнейм як основний засіб самопрезентації віртуальної особистості в інтернет-комунікації: семантична природа та класифікація (на матеріалі української мови). Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах. 2017. № 33–34. С. 49–58.

Попова А. В. Семантичні особливості мережевих імен в англійській та українській антропоніміці. Матеріали наукової конференції (2015–2016 рр.). Секція "Порівняльно-історичне мовознавство". 2017. С. 35–36.

Сазонова Є. О. Віртуальний нікнейм як прецедентн. Лінгвістика. 2012. № 2. С. 264–271.

Сазонова Є. О. Графічна природа інтернет-імен. Лiнгвiстичнi студії: збірник наук. праць. 2012. № 25. С. 31–34.

Словник української мови: в 11 т. / гол. ред. І. К. Білодід. Київ: Наукова думка, 1970–1980.

Соприкіна В. Д. Псевдонімікон української культурномистецької сфери початку ХХІ століття: лінгвістична інтерпретація. Харків: ХНПУ: ХІФТ, 2021. 264 с.

Старостіна В. В. Ім’я (нікнейм) як самопрезентація у віртуальних конференціях. Студентські наукові записки. Серія "Філологічна". 2012. № 5. С. 182–184.

Таран А. А. Зміна змістового обсягу слів як спосіб неосемантизації. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки. 2022. №. 3 (98). С. 183–191.

Чадюк М. О. Засоби втілення імпліцитної інформації в новинних заголовках. Наукові записки НаУКМА. Мовознавство. 2019. Т. 2. С. 36–43.

Шестакова О. М. Нікнейм як засіб конструювання віртуальної ідентичності в електронному дискурсі чата. Вісник СумДУ. 2009. С. 135–138.

Шитик Л. В., Омелюх І. В. Структура нікнеймів у соціальних мережах. Мовознавчий вісник: збірник наук. праць. 2021. № 31. С. 18–26.

Ярошенко Н. О. Антропоніми та логіноніми: наслідки міжвидової трансонімізації. Вісник Дніпропетровського університету. Серія "Мовознавство". 2009. № 15. Т. 2. С. 173–177.

Сайт фонду оперативної допомоги KOLO. URL: https://www.koloua.com/about-us (дата звернення: 27.03.2023).

Ecker R. Creation of Internet Relay Chat Nicknames and Their Usage in English Chatroom Discourse. Linguistik Online. 2011. 50 (6). P. 3–29.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-07-05

Номер

Розділ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛІНГВІСТИКИ