ОНІМНІ МЕМИ ЧАСІВ ПАНДЕМІЇ
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.2(100).2023.171-183Ключові слова:
мем, онім, онімний компонент, розряд, пандеміяАнотація
Статтю присвячено аналізу функціонування власних назв у мемному контексті. Власні назви – органічна частина культурного фону, бо в кожному культурному явищі сучасного життя віддзеркалюється онімний ландшафт суспільства. Напрям дослідження – власні назви в мемоплексах, які відображають реакцію суспільства під час глобальної пандемії. Мем – це частина інформації, яка передається суспільними каналами, її вирізняють стислість та стрімке поширення. Культурна спадщина як одиниця інформації має більше охоплення та вкоріненість, якщо вона функціонує як мем. Мем – самостійна окрема одиниця культури, яка визначається колективно самими носіями мови. Глобальна пандемія Covid-19 – один із найбільших культурних феноменів останнього століття. Глобальність передається використанням візуальних та смисленнєвих кодів поп-культури, зрозумілої для багатьох користувачів. Отже, у площині інтернет-мемів онімні ландшафти різних країн збігаються через процеси всесвітньої культурної та соціальної інтеграції. Багатошаровість мемів відбивається в їх здатності абсорбувати, кодифікувати, реконтекстуалізовувати власні назви, які самі по собі мають меметичний характер і тягнуть за собою цілий різнобарвний інформаційний пласт. Різні розряди онімів використовують у творенні мемів, тож їхній аналіз видається актуальним і становить мету пропонованої розвідки. Об’єктом дослідження послугували меми часів пандемії коронавірусу, предметом – власне їх онімні компоненти. Як матеріал дослідження було використано меми вказаної тематичної спрямованості різними мовами, які містять оніми. З огляду на велику кількість мемів та їх варіантів обрано шлях дослідження меметичних трендів. У результаті проведеного дослідження було встановлено, що в процесі мемотворення на пандемічну тематику брали участь майже всі розряди онімів. Зафіксовано використання одинадцяти розрядів власних назв, які включають ергоніми, антропоніми, міфоніми, теоніми, космоніми, хрононіми, топоніми, ідеоніми, гастроніми, зооніми, фітоніми. За поширеністю меметизації перші місця посідають ергоніми й антропоніми. Наявність антропонімів є цілком логічною, адже це найпоширеніший та найбільш впливовий клас онімів. Велику кількість ергонімів у пандемійній картині світу можемо пояснити також їхньою вагою в житті суспільства. Отже, цілком можливо, що ергоніми можуть посісти місце одного з центральних розрядів онімів поряд з антропонімами та топонімами. Трапляються поодинокі випадки гастронімів, зоонімів і фітонімів. Таку кількість ми пояснюємо їх реальним периферійним місцем у картині світу й у народній мемотворчості.
Посилання
Браницька Я. В. Гастроніми в сучасній французькій мові: когнітивно-ономасіологічний аспект: дис. … канд. філ. наук; 10.02.05. Одеса, 2008. 199 с.
Бучко Д. Г., Ткачова Н. В. Словник української ономастичної термінології. Харків: Ранок-НТ, 2012. 256 с.
Філоненко Є. О. Відтворення англомовної гастрономічної лексики українською (на матеріалі словників та сучасної художньої прози). Розвиток філологічних наук: європейські практики та національні перспективи: матеріали наук. практ. конф. 2020. с. 124-127. URL: http://dsr.univ.kiev.ua/pub/publish/194591. (дата звернення: 10.03.2022).
Чемеркін С. Інтернет-мем – що це? Культура слова, 82. 2015. С. 113–116. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kuls_2015_82_19. (дата звернення: 12.03.2023).
Abbas A., Yousof E., Kamel M., Selim S., Ahmed S., Ismail Y. Mobile apps and memes in the era of COVID-19 pandemic: Could this make quarantine more acceptable? American Journal of Biomedical Science and Research. 9 (4). 2020. P. 291–292.
Akram U., Irvine K., Allen S. F., Stevenson J. C., Ellis J. G., Drabble J. Internet memes related to the COVID-19 pandemic as a potential coping mechanism for anxiety. Scientific reports, 11 (1), 22305. 2021. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC8590055/. (дата звернення: 10.01.2023).
Bischetti L., Canal P., Bambini V. Funny but aversive: A large-scale survey of the emotional response to Covid-19 humor in the Italian population during the lockdown. Lingua, 249: 102963. 2021. URL: https://psyarxiv.com/efk93/. (дата звернення: 20.02.2023).
Cheshmedzhieva-Stoycheva D. Ideology and Intertextuality in Covid-19 Memes. Cultural Perspectives-Journal for Literary and British Cultural Studies in Romania, (27). 2022. P. 27–50.
Chłopicki W., Brzozowska D. Sophisticated humor against COVID-19: The Polish case. Humor, 34 (2). 2021. P. 201–227.
Dynel M. COVID-19 memes going viral: On the multiple multimodal voices behind face masks. Discourse & Society, 32.2. 2021. P. 175–195.
Flaherty M. G., Rughiniş C. Online memes and COVID-19. Contexts, 20 (3). 2021. P. 40–45.
March 1st 2020 vs March 1st 2021. URL: https://cheezburger.com/13729797/march-2020-vs-march-2021-memes-sum-up-a-painful-year-of-pandemic. (дата звернення: 10.01.2023).
Milner R. M. The world made memplex: Discourse and identity in participatory media (Doctoral dissertation, University of Kansas). 2012. URL: https://kuscholarworks.ku.edu/handle/1808/10256. (дата звернення: 18.02.2023).
Nicholls C. Online humour, cartoons, videos, memes, jokes and laughter in the epoch of the coronavirus. Text matters: A journal of literature, theory and culture, (10). 2020. P. 274–318.
Panasenko N., Morozova O., et al COVID-19 as a media-cum-language event: cognitive, communicative, and cross-cultural aspects. Lege Artis-Language Yesterday Today Tomorrow. 2020. P. 122–210.
Sebba-Elran T. A pandemic of jokes? The Israeli COVID-19 meme and the construction of a collective response to risk. Humor. 34 (2). 2021. P. 229–257.
Shifman L. Memes in digital culture. MA: MIT Press. 2013. 216 p.
Sutter P. M. Not all Omicrons are Scary. 2022. URL: https://www.discovery.com/space/not-all-omicrons-are-scary/. (дата звернення: 12.03.2023).
Thirty Memes To Take Into The Corona-pocalypse. URL: https://cheezburger.com/11154949/thirty-memes-to-take-into-the-corona-pocalypse. (дата звернення: 15.03.2023).
Torres-Marín J., Navarro-Carrillo G., Eid M., Carretero-Dios H. Humor styles, perceived threat, funniness of COVID-19 memes, and affective mood in the early stages of COVID-19 lockdown. Journal of Happiness Studies. 23 (6). 2022. P. 2541–2561.
Tsakona V. Tracing the trajectories of contemporary online joking. Медиалингвистика. 2020. Том 7, № 2. 2020. URL: https://dspace.spbu.ru/bitstream/11701/19333/1/169-183.pdf/. (дата звернення: 17.02.2023).
Zahoor A. Linguistic humor in memes to mitigate post COVID-19 severity. Linguistics and Literature Review (LLR). 2020. URL: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3807105/. (дата звернення: 15.01.2023).
Zelinsky W. Slouching Toward a Theory of Names: A Tentative Taxonomic Fix. Names: A Journal of Onomastics. 50 (4). 2002. P. 243–262.