МІКРОТОПОНІМИ В ЧЕХІЇ, МОТИВАЦІЙНО ПОВʼЯЗАНІ З КАШТАНОМ
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.2(100).2023.159-170Ключові слова:
топонімія, мікротопоніми Чехії, апелятив kaštan, аналіз назв, мотив називанняАнотація
Мета статті – зробити внесок у вивчення топонімів, мотиваційно повʼязаних із назвами дерев. Увагу зосереджено на формальному, лексико-семантичному та мотиваційному аналізі 231 анойконіма з території Чехії, які містять апелятив kaštan або його похідні (іменники kaštánek, kaštanka, kaštanovka, kaštanice та прикметники kaštanový, kaštánkový). Дослідження засвідчило, що переважна більшість цих назв була мотивована наявністю гіркокаштану звичайного (кінського каштану) (Aesculus hippocastanum) і лише дві назви повʼязані з каштаном їстівним (Castanea sativa). Це відповідає розповсюдженості цих двох видів дерев у Чеській Республіці: гіркокаштан звичайний (кінський каштан) поширений по всій країні, натомість каштан їстівний трапляється рідше, його вирощують лише в парках і садах у більш теплих районах. Серед досліджуваних анойконімів переважають прийменникові назви, що містять прийменник та апелятив kaštan і позначають об’єкти (переважно поля та інші угіддя) відповідно до їхнього розташування стосовно каштана, зокрема щодо окремого дерева, групи дерев, алеї чи саду. Велика кількість назв містить зменшувальну форму kaštánek. Припускаємо, що ці анойконіми не позначають невеликі дерева, а радше виражають емоційне ставлення номінатора до дерева, про яке йдеться. Мікротопоніми, як відомо, відображають історію та культуру певної країни чи регіону. Щодо мікротопонімів, мотиваційно повʼязаних із каштаном, це можна показати на прикладі назв, які нагадують про давній чеський звичай висаджувати певні види дерев біля невеликих релігійних памʼяток, таких, як каплиці, хрести, фігури святих тощо.
Посилання
Abecední generální katalog pomístních jmen z území Čech. [Alphabetical General Catalogue of Non-Settlement Names in Bohemia]. Available at the Department of Onomastics, Czech Language Institute, the Czech Academy of Sciences. [in Czech].
Bednář, M. (2015). Kaštanka [The Kaštanka Alley]. Jirenský zpravodaj, 7/7. Р. 8–9. [in Czech].
Čechová, M. et al. (2000). Čeština – řeč a jazyk [Czech – the Speech and the Language]. Praha: ISV nakladatelství. 407 p. [in Czech].
Dufková, K. (2021). Olší, Nusperg, Růžodol. Názvy dřevin v sídelních jménech českých zemí [Olší, Nusperg, Růžodol. Names of Woody Plants in Czech Settlement Names]. Brno: Masarykova univerzita. 331 p. [in Czech].
Haltofová, P. – Jankovský, L. (2005). Distribution of sweet chestnut Castanea sativa Mill. in the Czech Republic. Acta Hortic. 693. Р. 159–164. URL: https://jfs.agriculturejournals.cz/pdfs/jfs/2003/06/03.pdf (reference date: 02.05.2023). [in English].
Hejný, S. – Slavík, B. (1990). Květena České republiky 2 [Flora of the Czech Republic 2]. Praha: Academia. 540 p. [in Czech].
Kuldová, J. – Hrdý, I. – Janšta, P. (2007). The horse chestnut leafminer Cameraria ohridella: chemical control and notes on parasitisation. Plant Protect. Sci. 43/2. Р. 47–56. [in English].
Leschingerová, K. (2015). Symbolické aspekty zeleně v okolí drobných sakrálních objektů v krajině a sídlech [Symbolic Aspects of Vegetation in the vicinity of Christian Wayside Shrines in the Landscape and Settlements]. Bakalářská práce. Lednice: Mendelova univerzita v Brně, Zahradnická fakulta. 72 p. URL: https://is.mendelu.cz/zp/42916 (reference date: 02.05.2023). [in Czech].
Makarski, W. (2006). Nazwy najpopularniejszych drzew w Polsce jako baza toponimiczna [The Names of the Most Popular Trees in Poland as a Toponymic Basis]. Roczniki Humanistyczne. 54/6. Р. 57–100. [in Polish].
Mosur, O. (2021). Mikrotoponimy kintsia 18 – pochatku 19 stolittia, motyvovani nazvamy roslyn (na materiali onimiv Sambirskoho tsyrkulu) [Microtoponyms of the End of 18th to the Beginning of 19th Centuries, Motivated by the Names of Plants]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia Filolohiia. 45/1. Р. 321–326. [in Ukrainian].
Pleskalová, J. (1992). Tvoření pomístních jmen na Moravě a ve Slezsku [Non-settlement Place Name Formation in Moravia and Silesia]. Jinočany: H&H. 151 p. [in Czech].
Rejzek, J. (2001). Český etymologický slovník [Czech Etymological Dictionary]. Praha: Leda. 752 p. [in Czech].
Rückerová, J. (2022). Co by mohly vyprávět třebechovické domy... [What Stories Could the Houses of Třebechovice Have Told…]. Třebechovické Haló. 4. Р. 16. [in Czech].
Slavík, B. (1997). Květena České republiky 5 [Flora of the Czech Republic 5]. Praha: Academia. 568 p. [in Czech].
Sperling, W. (2007). Bäume und Wald in den geographischen Namen Mitteleuropas: Die böhmischen Länder [Trees and Forests in Central European Toponyms: Bohemia]. Namenkundliche Informationen, 24. Leipzig: Leipziger Universitätsverlag. 422 p. [in German].
Šmilauer, V. (1969). Rostliny a místní jména [Plants and Settlement Names]. Zpravodaj Místopisné komise. 10. Р. 40–63. [in Czech].
Šopejstalová, B. (2015). Zbirožští žáci v rámci akce 72 hodin vysadili šestadvacet lip [The pupils of Zbiroh have planted twenty-six linden trees during the "72 hours" event]. Rokycanský deník. URL: https://rokycansky.denik.cz/zpravy_region/zbirozsti-skolaci-v-ramci-akce-72-hodin-vysadili-sestadvacet-lip-20151013.html (reference date: 02.05.2023). [in Czech].
