СВОЄРІДНІСТЬ ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІХ АНТРОПОНІМІВ У РОМАНІ "ВИФЛЕЄМ" ВОЛОДИМИРА ЛИСА

Анотація

Стаття присвячена дослідженню літературно-художніх антропонімів – важливих елементів художнього твору, засобів створення образу. Назви літературних героїв несуть семантичне навантаження, низку прихованих асоціацій, а також увиразнення базових конотацій (національної, регіональної, соціальної, хронологічної, емоційно-експресивної).

 Мовна майстерність письменника безпосередньо пов’язана зі стратегією вдало обраних імен персонажів. Для багатьох авторів така стратегія провідна. Не є винятком і сучасний український письменник Володимир Лис.

Мета – дослідити літературно-художні антропоніми, що функціонують у романі "Вифлеєм'' Володимира Лиса. Наше завдання – розкрити ту інформацію, яка зашифрована в назві героя і яка формує образ.

Роман-триптих Володимира Лиса "Вифлеєм", що складається з трьох частин ''Дитя", "Вогонь", "Дім", об’єднаний символічною назвою. Назва роману, як і заголовки кожної частини, несуть відповідну інформацію.

Доведено, що літературно-художні антропоніми, які функціонують у романі В. Лиса, утворені на основі реальних та придуманих антропонімів, а їхній потенціал безмежний. Дослідження літературно-художньої антропонімії роману дало змогу виявити індивідуально-стильові особливості власних назв персонажів, на творення яких впливають найрізноманітніші фактори. Назви персонажів, що наділені багатством стилістичних функцій, значними виражальними можливостями,  – невід’ємний елемент літературно-художнього тексту.

Серед розрядів літературно-художніх антропонімів найчастотніші імена (імена богів, людей різних історичних зрізів, різних антропосистем, придумані й реальні). З’ясовано, що імена головних героїв є інформаційно-оцінними, з відтінками експресії. Ми дослідили також своєрідність прізвищ, прізвиськ, псевдонімів літературних героїв. 

Звернено увагу на особливий вид літературно-художніх антропонімів – абстрактоніми (абстрактні поняття, що стали онімами).

Доведено, що літературно-художні антропоніми в романі В. Лиса – важливі елементи його стилістики, які виконують активну роль у створенні загальної образності твору, несуть інформацію, котра міститься в доонімній семантиці основи літературно-художнього антропоніма, розкривається через словесну авторську характеристику героя, увиразнюється базовими конотаціями реального антропоніма в його літературному прототипі.