ФОЛЬКЛОРНА ПОДІЯ ЯК ЕКЗИСТЕНЦІЙНА ПЕРСПЕКТИВА НЕОБРЯДОВОГО ЛІРО-ЕПІЧНОГО ТВОРУ
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.2(100).2023.49-58Ключові слова:
необрядовий ліро-епічний твір, фольклорний образ, екзистенційна свідомість, емігрантська пісня, балада, дума, співанка-хронікаАнотація
У статті досліджено особливості відображення екзистенційної події у фольклорному творі, передусім функцію екзистенційного слова. Акцентовано, що категорія свободи в сприйнятті природних характеристик людини та її духовної цілісності корелюють у ліро-епічних творах з осмисленням морального вчинку як індивідуального рішення та аксіоми всього життєвого шляху.
У праці зосереджено увагу на особливостях екзистенційної свідомості автора-виконавця, які розкриваються у фольклорному творі через розуміння унікальності кожної людини, моментів входження її життєвого світу у світ інших людей. Це можна простежити на прикладі балад, співанок-хронік, емігрантських, повстанських, тюремних пісень тощо. Сюжетне моделювання необрядового фольклорного твору уможливлює подання кожного окремого вчинку людини в аспекті сенсотворення всього життя. Отже, фольклорна подія репрезентує таку етико-філософську парадигму, яка уможливлює розуміння вчинку як факту унікального, неповторного буття та морально-етичного виміру цього факту.
У статті зосереджено увагу на тому, як поетичне слово у фольклорному творі виокремлюється на рівні сприйняття важливого епізоду життя особистості, що в художній інтерпретації стає знаковою фольклорною подією. Автор-виконавець подає власне бачення причин життєвої драми, і ця оцінка стає своєрідною інвективою до осмислення важливих моральних імперативів.
На основі зразків ліро-епічного фольклору можна осягати справжній вимір онтологічних цінностей етносу, у яких всі події, реалії дійсності, вчинки людини показані не в якійсь обраній ієрархії, а в постійній плинності складного суперечливого людського буття. Автор-виконавець представляє всі суб'єкти та об'єкти в єдиній площині, надаючи кожному з них важливого значення.
Посилання
Балади / упор. і прим. О. І. Дея та А. Ю. Ясенчук. Київ: Видавництво художньої літератури "Дніпро", 1987. 319 с.
Бойківські народні пісні / записи та впорядкування Василя Сокола. Львів, 2021. Т. 1. 474 с.
Відгомони віків / упоряд. Івана Рябошапки. Бухарест: Видавництво "Критеріон", 1974. 366 с.
Ганаба С. Сенс життя як екзистенційна цінність у поглядах Віктора Франкла. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2022. № 35. С. 3–8. URL: https://doi.org/10.32837/apfs.v0i35.1086 (дата звернення: 04.04.2022).
Копаниця Л. М. Лірична сюжетика як продукт поетичної мови. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. 2016. Вип. 33. С. 32–52. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apyl_2016_33_5 (дата звернення: 21.04.2022).
Красильников І. О. Екзистенційна конфліктність суб’єкта в поглядах К. Ясперса. Психологія і особистість. 2017. № 1 (11). С. 279–288.
Кумлик Р. П. Гуцульські співанки / упоряд. В. Нагірняк; ред. Л. Звенигородська. Чернівці: Друк Арт, 2015. 215 с.
Народні думи, пісні, балади / вступна стаття, упорядкування та примітки В. Яременка. Київ: Молодь, 1970. 335 с.
Павлова А. К. Антропоніми в усній народній поетичній творчості: культуромовний аспект. Література. Фольклор. Проблеми поетики: зб. наук. ст. Київ, 2010. Вип. 34. С. 315–320.
Сартр Ж.-П. Екзистенціалізм – це гуманізм / переклад, примітки та анотація А. Фурмана. Психологія і суспільство. 2022. № 2. С. 49–65.
Співанки-хроніки. Новини / упоряд. О. І. Дей (тексти), С. Й. Грица (мелодії). Київ: Наукова думка, 1972. 560 с.
Стеценко В. І. Екзистенціалізм як "філософія людини" ХХ сторіччя. Соціогуманітарні проблеми людини. 2010. № 4. С. 44–54. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27409 (дата звернення: 04.04.2022).
O’Malley J. B. The Existential Situation. In: The Fellowship of Being. Springer. Dordrecht. 1966. РP. 60–94. URL: https://doi.org/10.1007/978-94-011-9479-2_4 (дата звернення: 21.04.2022).
Sartre J.-P. Being and Nothingness. New York, 1965.
