УКРАЇНСЬКА ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА ЯК ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН: ПРОБЛЕМИ, НАПРЯМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.2(100).2023.28-48Ключові слова:
література, літературний процес, еміграція, діаспора, літературне зарубіжжя, метрополія, периферіяАнотація
Статтю присвячено основним проблемам, напрямам і перспективам дослідження української еміграційної літератури ХХ століття. Зокрема, розглянуто історію її вивчення як окремої наукової проблеми, проаналізовано основні напрями, акцентовано на найважливіших наукових здобутках у її дослідженні. На основі аналізу праць українських літературознавців і критиків – як еміграційних, так і материкових, – присвячених різним аспектам дослідження еміграційної літератури (історико-літературним, теоретичним, методологічним), висловлено деякі зауваги про особливості її розвитку, відмінності від інших – діаспорної, експатріантської літератур, а також співвідношення цих близьких за змістом, та не тотожних між собою понять. Проаналізовано риси, які внутрішньо зближують еміграційний і материковий літературні процеси, підкреслюено їхні розбіжності й моменти взаємодії, акцентовано на складності й суперечливості цієї взаємодії. Висловлено думку про доцільність розгляду взаємин материкової й еміграційної літератур як метрополії та периферії й водночас як конкурентних культурних монополій. Один з аспектів розвідки присвячено питанню про переваність і спадкоємність еміграційної літератури як такої, що розвивається не через зміну поколінь, як література материкова, а через "хвилі", які впливають на її зовнішні контури та внутрішній рух. Наголошено на значущості того історико-культурного, морально-етичного й естетичного досвідів, які українська еміграційна література внесла в історію й канон загальнонаціональної, ідейно, жанрово та тематично розширивши їх. Обґрунтовано важливість теоретичної й історико-літературної концептуалізації української еміграційної літератури ХХ ст., потребу комплексного наукового підходу, який став би теоретичною підвалиною для майбутніх досліджень.
Посилання
Барабаш Ю. Скільки українських літератур у світі? Слово і Час. 2000. № 1. С. 55–59.
Барабаш Ю. Украинское литературное зарубежье (Лица. Судьбы. Тексты). Москва: ИМЛИ РАН, 2016. 376 с.
Бойчук Б. Канон із переламаним хребтом. Критика. 2008. № 10–11 (132–133). С. 31.
Грабович Г. Голоси української еміграційної поезії. До історії української літератури. Київ: Основи, 1997. С. 386–416.
Гром’як Р. Т. Еміграція і художня література: грані проблеми й аспекти дослідження. Давнє і сучасне: Вибрані статті з літературознавства. Тернопіль: Лілея, 1997. С. 247–251.
Дзюба І. "Нашого цвіту по всьому світу…". На трьох континентах. У 3-х книгах. Книга 1. "Нашого цвіту по всьому світу…". Від Малоросії до України. Енциклопедія опору. Київ: Кліо, 2013. С. 8–89.
Дончик В. Діаспора. Слово і Час. 1991. № 10. С. 19–22.
Костюк Г. З літопису літературного життя в діяспорі. До 15-річчя діяльности Об’єднання українських письменників "Слово": 1954–1969. У світі образів та ідей: Вибране. Критичні та історико-літературні роздуми 1930–1980. Б. м. [Мюнхен]: Сучасність, 1983. С. 440–490.
Костюк Г. На маґістралі історії. Українська література за п’ятдесят років (1917-67). У світі образів та ідей: Вибране. Китичні та історико-літературні роздуми 1930–1980. Б. м. [Мюнхен]: Сучасність, 1983. С. 491–511.
Моренець В. Tertium non datum. Tertium non datum. Проблема культурної ідентичності в літературно-філософському дискурсі ХІХ–ХХІ ст.: колективна монографія. Київ: НаУКМА, 2014. С. 9–39.
Павлишин М. Переміщена муза: українська поезія в Австралії. Канон та іконостас. Київ: Час, 1997. С. 350–360.
Погребенник Ф. Еміграція і література. Слово і Час. 1991. № 10. С. 22–28.
Радзикевич В. Історія української літератури. Том ІІІ. Нова доба. Детройт: Батьківщина, 1956. 135 c.
Рубчак Б. Кам’яні баби чи Світовид? Світовид. 1996. № 11 (23). С. 89–100.
Рудницький Л. Література з місією. Спроба огляду української еміграційної прози. Слово і Час. 1992. № 2. С. 41–45.
Сиваченко Г. Пророк не своєї вітчизни. Експатріантський "метароман" Володимира Винниченка: текст і контекст. Київ: Альтернативи, 2003. 280 с.
Скорина Л. Література та літературознавство української діаспори. Курс лекцій. 2-е вид. Черкаси: Брама-Україна, 2005. 384 с.
Сорока М. Чи є панацея від міфу про Антея в українській літературі діаспори? Слово і Час. 2000. № 12. С. 11–18.
Тарнашинська Л. Б. Українська літературна еміграція: моделі "відсутньої присутності" в материковому письменстві. Київські полоністичні студії. Т. XXXV. Київ: Талком, 2019. С. 358–369.
Тарнашинська Л. Література розфокусованої свідомості: до категорії "діаспора" та її інтерпретацій у літературознавстві. Тарнашинська Л. Презумпція доцільності: Абрис сучасної літературознавчої концептології. Київ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2008. С. 412–432.
Ушкалов Л. Чарівність енергії: Михайло Драгоманов. Київ: Дух і літера, 2019. 600 с.
Шерех Ю. МИ і ми (До українотеренних читальників моїх). Поза книжками і з книжок. Київ: Час, 1998. С. 21–32.
Шерех Ю. Оглядаючися назад. Друга черга. Література. Театр. Ідеології. Упорядк. і вступ Ю. Шевельов. Б. в. [Мюнхен]: Сучасність, 1978. С. 5–11.
Rubchak B. Taras Shevchenko as an Émigré Poet. In Working Order: Essays Presented to G. S. N. Luckyj. Edmonton: Canadian Institute of Ukrainian Studies, 1990. Рр. 21–56.
Struk D. Ukrainian Émigré Literature in Canada. Identifications: Ethnicity and the Writer in Canada. Ed. by Jars Balan. Edmonton: University of Toronto Press, 1982. Рр. 88–103.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
