ТРАНСФОРМАЦІЯ РОМАНТИЧНИХ МОТИВІВ У МУЗИЧНОМУ ФІЛЬМІ ДЖ. ШУМАХЕРА "ПРИВИД ОПЕРИ"
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.2(100).2023.7-17Ключові слова:
романтизм, реалізм, постмодернізм, постмодернізмтрансформація мотивів, концепція мистецтваАнотація
У статті проаналізовано особливості актуалізації елементів художньо-естетичної системи романтизму в музичному фільмі Дж. Шумахера "Привид Опери" (2004), знятому на основі мюзиклу Е. Л. Веббера. Оскільки в основу мюзікла був покладений однойменний роман французького письменника-романтика Гастона Леру, написаний у 1910 році, багатоступенева реінтерпретація дає змогу побачити своєрідну перспективу "кінця століття" – відстежити, як у постмодерній екранізації віддзеркалюються художньо-естетичні зрушення межі ХVIII–ХІХ (становлення романтизму) та ХІХ–ХХ століття (неоромантизм). При цьому ті види мистецтва, з якими пов’язували особливі художньо-естетичні сподівання (театр на початку ХІХ століття, кіно на початку ХХ століття) у музичному фільмі Дж. Шумахера визначають певні стилістичні домінанти, стають маркерами часу, його революційно-катастрофічних змін і морально-естетичних констант.
Якщо в епігонському романі Г. Леру романтична концепція людини й мистецтва зазнає редукції та профанації, у контексті постмодерністського кінонаративу виникає можливість збагатити її художніми напрацюваннями двох століть мистецької еволюції й водночас спростити до універсальної формули. У художньому цілому музичного фільму "Привид Опери" відтворено характерні мотиви геніальних авторів європейського й американського романтизму Дж. Г. Байрона, Е. Т. Гофмана, В. Гюго, Е. А. По. І водночас втілюються ідеали гуманізму, що досягають максимуму в християнській наснаженості класичного реалізму ХІХ століття. Характерне для романтизму протиставлення ідеалу й дійсності, митця й загалу у фільмі знімається. Мистецтво та життя взаємодіють, створюючи передумову для взаєморозуміння й гармонізації, виходу за межі трагічних суперечностей буття. Завдяки означеній взаємодії реальність відкриває нові можливості, а мистецтво постає як простір порятунку, відновлення побудованих на любові взаємин між людьми.
Посилання
Kalinichenko, M. M. (2017). Amerykanskyi Renesans v konteksti populiarnoi kultury Spoluchenykh Shtativ pershoi polovyny 20 storichchia [American Renaissance in the context of popular culture of the United States of the first half of the 20th century]. Rivne: O. Zen. 208 p. [in Ukrainian].
Kopystianska, N. Kh. (2000). Vertykal’ u filosofskomu ta sotsialnomu plani khudozhnoho tvoru [The vertical in the philosophical and social aspects of the work of art]. Literaturoznavstvo ta kulturolohiia: Zb. nauk. st. Vol. 1. P. 3–10. [in Ukrainian].
Kopystianska, N. Kh. (2005). Zhanr, zhanrova systema u prostori literaturoznavstva: monohrafiia [Genre and genre system in literary studies: monograph]. Lviv: PAIS. 368 p. [in Ukrainian].
Nalyvaiko, D. (2006). Shevchenko, romantyzm, natsionalizm [Shevchenko, Romanticism, nationalism]. Slovo i Chas. Vol. 3. P. 3–21. [in Ukrainian].
Nalyvaiko, D., Shakhova, K. (2001). Zarubizhna literatura 19 storichchia. Doba romantyzmu: Pidruchnyk [Foreign literature of the 19th century. The age of Romanticism: Textbook]. Ternopil: Navchalna knyha – Bohdan. 416 p. [in Ukrainian].
Nakhlik, Ye. K. (2003). Dolia – Los – Sudba: Shevchenko i polski ta rosiiski romantyky [Dolya – Los – Sudba: Shevchenko and Polish and Russian Romanticists]. Natsionalna Akademiia Nauk Ukrainy, Instytut literatury im. T. H. Shevchenka, Lvivske viddilennia. Lviv. 568 p. (Literaturoznavchi studii; Iss. 8). [in Ukrainian].
Tischner, J. (2019). Filosofiia dramy [The philosophy of drama] / transl. from Polish by T. Pavlinchuk. Kyiv: Dukh i litera. 304 p. [in Ukrainian].
Shalaginov, B. B. (2010). Romantychnyi slovnyk: do istorii poniat i terminiv rannoho nimetskoho romantyzmu [Romantic dictionary: on the history of notions and terms of early German Romanticism]. Kyiv: NaUKMA. 136 p. [in Ukrainian].
Shalaginov, B. B. (2020). Romantyky i modernisty: narysy z istorii nimetskoi literatury ta estetyky 19–20 stolit [Romantics and modernists: essays on the history of German literature and aesthetics of the 19th – 20th centuries]. Kyiv: Vydavnychyi dim "Kyievo-Mohylianska akademiia". 232 p. [in Ukrainian].
Shalaginov, B. B. (2010). Shekspir i Motsart u romantychnomu mystetskomu kanoni [Shakespeare and Mozart in the Romantic artistic canon]. Vsesvit. Vol. 5–6. P. 220–224. [in Ukrainian].
Shalaginov, B. B. (2012). Amadei Hofman i Amadei Motsart: ishche raz pro muzychnist romantychnoi prozy [Amadeus Hoffmann and Amadeus Mozart: once again about the musicality of Romantic prose]. Slovo i Chas. Vol. 8. P. 15–20. [in Ukrainian].
Metamodernism: Historicity, Affect, and Depth after Postmodernism (2017) / R. van den Akker, A. Gibbons, T. Vermeulen (eds.). Lanham: Rowman & Littlefield. 260 p. [in English].
Shah, R. (2014). No Ordinary Skeleton: Unmasking the Secret Source of Gaston Leroux's Le Fantôme de l'Opéra. Forum for Modern Language Studies. Vol. 50. Issue 1. January. P. 16–29. https://doi.org/10.1093/fmls/cqt048 (reference date: 23.03.2023). [in English].
Shah, R. (2016). The Publication and Initial French Reception of Gaston Leroux's Le Fantôme de l'Opéra. French Studies Bulletin. Oxford University Press. Vol. 37. No 138. P. 13–16. https://doi.org/10.1093/frebul/ktw004 (reference date: 23.03.2023). [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
