ТРАНСФОРМАЦІЯ РОМАНТИЧНИХ МОТИВІВ У МУЗИЧНОМУ ФІЛЬМІ ДЖ. ШУМАХЕРА "ПРИВИД ОПЕРИ"
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.2(100).2023.7-17Ключові слова:
романтизм, реалізм, постмодернізм, постмодернізмтрансформація мотивів, концепція мистецтваАнотація
У статті проаналізовано особливості актуалізації елементів художньо-естетичної системи романтизму в музичному фільмі Дж. Шумахера "Привид Опери" (2004), знятому на основі мюзиклу Е. Л. Веббера. Оскільки в основу мюзікла був покладений однойменний роман французького письменника-романтика Гастона Леру, написаний у 1910 році, багатоступенева реінтерпретація дає змогу побачити своєрідну перспективу "кінця століття" – відстежити, як у постмодерній екранізації віддзеркалюються художньо-естетичні зрушення межі ХVIII–ХІХ (становлення романтизму) та ХІХ–ХХ століття (неоромантизм). При цьому ті види мистецтва, з якими пов’язували особливі художньо-естетичні сподівання (театр на початку ХІХ століття, кіно на початку ХХ століття) у музичному фільмі Дж. Шумахера визначають певні стилістичні домінанти, стають маркерами часу, його революційно-катастрофічних змін і морально-естетичних констант.
Якщо в епігонському романі Г. Леру романтична концепція людини й мистецтва зазнає редукції та профанації, у контексті постмодерністського кінонаративу виникає можливість збагатити її художніми напрацюваннями двох століть мистецької еволюції й водночас спростити до універсальної формули. У художньому цілому музичного фільму "Привид Опери" відтворено характерні мотиви геніальних авторів європейського й американського романтизму Дж. Г. Байрона, Е. Т. Гофмана, В. Гюго, Е. А. По. І водночас втілюються ідеали гуманізму, що досягають максимуму в християнській наснаженості класичного реалізму ХІХ століття. Характерне для романтизму протиставлення ідеалу й дійсності, митця й загалу у фільмі знімається. Мистецтво та життя взаємодіють, створюючи передумову для взаєморозуміння й гармонізації, виходу за межі трагічних суперечностей буття. Завдяки означеній взаємодії реальність відкриває нові можливості, а мистецтво постає як простір порятунку, відновлення побудованих на любові взаємин між людьми.
Посилання
Kalinichenko, M. M. (2017). Amerykanskyi Renesans v konteksti populiarnoi kultury Spoluchenykh Shtativ pershoi polovyny 20 storichchia [American Renaissance in the context of popular culture of the United States of the first half of the 20th century]. Rivne: O. Zen. 208 p. [in Ukrainian].
Kopystianska, N. Kh. (2000). Vertykal’ u filosofskomu ta sotsialnomu plani khudozhnoho tvoru [The vertical in the philosophical and social aspects of the work of art]. Literaturoznavstvo ta kulturolohiia: Zb. nauk. st. Vol. 1. P. 3–10. [in Ukrainian].
Kopystianska, N. Kh. (2005). Zhanr, zhanrova systema u prostori literaturoznavstva: monohrafiia [Genre and genre system in literary studies: monograph]. Lviv: PAIS. 368 p. [in Ukrainian].
Nalyvaiko, D. (2006). Shevchenko, romantyzm, natsionalizm [Shevchenko, Romanticism, nationalism]. Slovo i Chas. Vol. 3. P. 3–21. [in Ukrainian].
Nalyvaiko, D., Shakhova, K. (2001). Zarubizhna literatura 19 storichchia. Doba romantyzmu: Pidruchnyk [Foreign literature of the 19th century. The age of Romanticism: Textbook]. Ternopil: Navchalna knyha – Bohdan. 416 p. [in Ukrainian].
Nakhlik, Ye. K. (2003). Dolia – Los – Sudba: Shevchenko i polski ta rosiiski romantyky [Dolya – Los – Sudba: Shevchenko and Polish and Russian Romanticists]. Natsionalna Akademiia Nauk Ukrainy, Instytut literatury im. T. H. Shevchenka, Lvivske viddilennia. Lviv. 568 p. (Literaturoznavchi studii; Iss. 8). [in Ukrainian].
Tischner, J. (2019). Filosofiia dramy [The philosophy of drama] / transl. from Polish by T. Pavlinchuk. Kyiv: Dukh i litera. 304 p. [in Ukrainian].
Shalaginov, B. B. (2010). Romantychnyi slovnyk: do istorii poniat i terminiv rannoho nimetskoho romantyzmu [Romantic dictionary: on the history of notions and terms of early German Romanticism]. Kyiv: NaUKMA. 136 p. [in Ukrainian].
Shalaginov, B. B. (2020). Romantyky i modernisty: narysy z istorii nimetskoi literatury ta estetyky 19–20 stolit [Romantics and modernists: essays on the history of German literature and aesthetics of the 19th – 20th centuries]. Kyiv: Vydavnychyi dim "Kyievo-Mohylianska akademiia". 232 p. [in Ukrainian].
Shalaginov, B. B. (2010). Shekspir i Motsart u romantychnomu mystetskomu kanoni [Shakespeare and Mozart in the Romantic artistic canon]. Vsesvit. Vol. 5–6. P. 220–224. [in Ukrainian].
Shalaginov, B. B. (2012). Amadei Hofman i Amadei Motsart: ishche raz pro muzychnist romantychnoi prozy [Amadeus Hoffmann and Amadeus Mozart: once again about the musicality of Romantic prose]. Slovo i Chas. Vol. 8. P. 15–20. [in Ukrainian].
Metamodernism: Historicity, Affect, and Depth after Postmodernism (2017) / R. van den Akker, A. Gibbons, T. Vermeulen (eds.). Lanham: Rowman & Littlefield. 260 p. [in English].
Shah, R. (2014). No Ordinary Skeleton: Unmasking the Secret Source of Gaston Leroux's Le Fantôme de l'Opéra. Forum for Modern Language Studies. Vol. 50. Issue 1. January. P. 16–29. https://doi.org/10.1093/fmls/cqt048 (reference date: 23.03.2023). [in English].
Shah, R. (2016). The Publication and Initial French Reception of Gaston Leroux's Le Fantôme de l'Opéra. French Studies Bulletin. Oxford University Press. Vol. 37. No 138. P. 13–16. https://doi.org/10.1093/frebul/ktw004 (reference date: 23.03.2023). [in English].
