САМОДІЄТЬСЯ СВІТ – САМОДІЄТЬСЯ СЛОВО: НЕОЛОГІЗМИ В УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ ПОЕЗІЇ БОЛЕСЛАВА ЛЕСЬМЯНА
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.1(99).2023.114-128Ключові слова:
Болеслав Лесьмян, авторський неологізм, словотвір, переклад, поезіяАнотація
У статті досліджено особливості перекладу неологізмів у творчості польського поета Болеслава Лесьмяна українською мовою. Переклад поезії Б. Лесьмяна різними мовами викликає труднощі у зв’язку з наявністю численних авторських неологізмів, що спонукає перекладача до ретельного аналізу особливостей авторського словотворення та вироблення власної стратегії відтворення неологізмів у мові перекладу. Вивчення досвіду перекладачів творчості поета італійською, англійською та іншими мовами допомагає дослідникові літератури систематизувати та врахувати труднощі, що постають під час вибору відповідної лексеми чи творення неологізму. Завдяки ознайомленню зі світоглядом митця, стилем його письма, особливостями творення й уживання неологізмів в оригінальних текстах, зроблено висновки щодо утворення й функціонування нових слів у текстах перекладу. Перекладачка поезії Б. Лесьмяна українською Маріанна Кіяновська використала увесь спектр можливостей українського словотворення та актуальних продуктивних формантів для творення неологізмів й відображення стилю письма поета. У статті наведено приклади зі збірки вибраних поезій "Ангели" й проаналізовано специфіку появи в перекладах українських неологізмів, які належать до різних частин мови: іменників, прикметників, дієслів, займенників, числівників, прислівників та ін. Спорідненість мов дає змогу скористатися словотворчими засобами вихідної мови, здійснити перенесення польської лексеми на український ґрунт, а також утворити нове слово за аналогією до тих, що вже існують, навіть за умови втрати формантом своєї продуктивності. Досліджено способи словотвору, вплив змісту оригінального тексту й оригінальних авторських неологізмів на стратегію перекладача та вибір слова, роль художніх засобів, фразеологізмів та аналогій у процесі появи нового слова.
Посилання
Безпояско О. К., Городенська К. Г. Морфеміка української мови. К.: Наукова думка. 1987. 212 с.
Вакарюк Л., Панцьо С. Українська мова. Морфеміка і словотвір. Тернопіль, Лілея. 1999. 220 с.
Клименко Н. Ф. Як народжується слово. К.: Рад. шк., 1991. 288 с.
Лесьмян Б. Ангели: вибрані вірші, пер. М. Кіяновської. К.: Дух і Літера, 2019. 98 с.
Оліх А. Маріанна Кіяновська: "Попереду в мене нова книга перекладів Лесьмяна" : інтерв’ю. Monitor Wołyński. 06 березня 2019 року URL: https://monitorwolynski.com/index.php/uk/news/2828-22821 (дата звернення: 27.01.2023).
Плющ М. Я. Граматика української мови: У 2 ч. Ч. 1. Морфеміка. Словотвір. Морфологія. К.: Вища шк. 2005. 286 с.
Плющ М.Я., Грипас О.Ю. Системна організація граматичної будови української мови. Таблиці. Схеми. К.: Вид. Дім "Слово". 2015. 264 с.
Попіль Д. Маріанна Кіяновська – душа, що вміє говорити. Інтерв’ю. Наш вибір. Газета для українців у Польщі. 2 вересня 2016 року. URL: https://naszwybir.pl/38590-2/ (дата звернення: 07.11. 2021).
Савенець А. М. Поезія в перекладі: "українська" Шимборська. Європейський колегіум польських і українських університетів. Люблін-Житомир: Полісся. 2006. 366 с.
Словник української мови: в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. К.: Наукова думка, 1970–1980; див.: також електронну версію словника: http://sum.in.ua.
Głowiński M. Leśmian – sen. Teksty: teoria literatury, krytyka, interpretacja. 1973. № 2 (8). S. 80–93.
Głowiński M. O języku poetyckim Leśmiana [w:] Zaświat przedstawiony. Szkice o poezji Bołesława Leśmiana. Państwowy Instytut Wydawniczy, 1981. C. 64–101.
Fratangelo F. Leśmian w przekładzie. Na podstawie włoskich przekładów Bolesława Leśmiana. Jakże samotny na niepewnej drodze! O tłumaczeniach literatury polskiej. Kraków–Warszawa: Wydawnictwo Naukowe UKSW, 2019. S. 125–135.
Kaźmierczak M. Aluzje antyczne w poezji Bołesława Leśmiana i jej przekładach na języki wschodniosłowiańskie. Київські полоністичні студії. 2020. Том XXXVI. Київ. C. 424–436.
Kaźmierczak M. Czy istnieje przepis na obcojęzycznego Leśmiana? Łódzkie Studia Literaturoznawcze. 2018. № 7. S. 245–284.
Kaźmierczak M. Leśmian nowojorski. Strategia translatorska Mariana Polaka-Chlabicza. Tekstualia. 2018. № 1 (52). S. 43–54.
Olkuśnik E. Słowotwórstwo na usługach filozofii. Studia o Leśmianie. Instytut Wydawniczy, Warszawa, 1971. S. 151–183.
Piliszewska A., Neologizm jako anagogiczna komunikacja z zaświatem w poezji Bolesława Leśmiana, [w:] Kreatywność językowa w komunikowaniu (się), Burska K., Cieśla B. (red.), Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, Łódź 2014, s. 105–117, doi: 10.18778/7969-404-4.09file:///C:/Users/Lenovo/Desktop/Лесьмян/Лесьмян.pdf
Sławiński J. Semantyka poetycka Leśmiana [w:] Studia o Leśmianie pod red. M. Głowińskiego i J. Sławińskiego. Państwowy Instytut Wydawniczy. Warszawa 1971. C. 92–123.
Stala M. Coś srebrnego dzieje się w chmur dali. Dziesięć uwag o księżycu w poezji Bolesława Leśmiana. Stulecie "Sadu rozstajnego". Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2014. S. 363–378.
Termińska K. Jeszcze jedno czytanie Leśmiana: propozycja analizy neologizmów. Język artystyczny. 1985. 3. S. 53–65.
Wielki słownik poprawnej polszczyzny / red. A. Markowskiego. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2007. 1708 s.