АНАЛІЗ ЛІНГВАЛЬНИХ ХАРАКТЕРИСТИК КОРПУСУ МЕДІАТЕКСТІВ ТЕМАТИКИ "ВІЙНА В УКРАЇНІ"
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.1(99).2023.54-74Ключові слова:
французький медіатекст, лінгвістичний аналіз, корпус медіатекстів, Sketch Engine, війна в УкраїніАнотація
Статтю присвячено лінгвальним характеристикам корпусу медіатекстів тематики "війна в Україні". Схарактеризовано явище медіатекстів у науковій літературі. Здійснено аналіз теоретико-методологічних основ лінгвальних характеристик медіатекстів. Виявлено основні лінгвальні характеристики медіатекстів тематики "війна в Україні", а саме: превалювання емоційно-забарвленої лексики, значний відсоток застосування лем із категорій "наявність антропонімів", "використання топонімів", "застосування хрононімів", "застосування лексичних сполучень", "використання числівників", "використання абревіатури», проте відзначено незначний відсоток наявності новин на відображення категорії "зазначення вікових категорій учасників подій".
З огляду на те, що питання війни росії з Україною, підтримка України західними партнерами та нові терористичні атаки з боку росії стали одними із найважливіших тем ЗМІ, окреслена проблема потребує докладного вивчення, а саме лінгвістичного, адже сучасні ЗМІ виконують маніпулятивну функцію, змінюючи інтерпретацію інформації у свідомості та сприйнятті читачів. За допомогою корпусного аналізу "Sketch Engine" медіатекстів тематики "Війна в Україні" на матеріалі провідного українського інтернет-видання "Газета по-українськи" за 2022–2023 роки проаналізовано лінгвальні особливості новинних повідомлень: у текстах новин наявна значна кількість абревіатур, а саме на позначення "ЗСУ", "ППО"; серед антропонімів найчастіше вживаним словом є "Зеленський"; щодо топонімів, виявлено перелік лем, які використовуються в заголовку новин найчастіше: "Бахмут", "Луганськ", "Донецьк", "Буча", "росія", "Україна", "Захід"; проаналізовано лексичні сполучення, у яких превалює лема "особовий склад"; категорія " використання числівників" демонструє, що в текстах новин тематики "Війна в Україні" Генштаб подає узагальнювальну статистику відповідно до запиту, що спровокувало незначну кількість новин із категорії "зазначення вікових категорій учасників подій", і, як наслідок, в основу цієї категорії увійшли найбільш сенсаційні повідомлення, особливо виокремлюють вік та стан загиблих чи ушкоджених дітей. Виявлено наявність влучно застосованого українського воєнного сленгу в категорії "емоційно-забарвлена лексика", який укорінився та набув значної популярності серед текстів новин тематики "Війна в Україні" в інтернет-виданні "Газета по-українськи" та й загалом в інтернет-просторі.
У зв’язку з багатозначністю термінів, прихованим сенсом, відсутністю еквівалентів неологізмів, особливо воєнної тематики, виникають труднощі з перекладом та розумінням тексту. Підбираючи еквіваленти до терміна, маємо застосувати корпусний інструмент, завдяки якому можна проаналізувати слово в контексті, частоту використання, вибудувати синонімічний ряд слів, виокремити антоніми.
Посилання
Bednarek M. Evaluation in Media Discourse: Analysis of a Newspaper Corpus. A&C Black, 2006. P. 272.
Hussain Z. Incorporating Digital Corpus Analysis Technology into English for Academic Purposes (EAP) Lesson Design for the Sri Lankan Tertiary Context: A Self-experimentation by a 'Novice'. Advances in Technology. № 1 (3). 2022. P. 483–507.
Kilgarriff О. The Sketch Engine: ten years on. Lexicography ASIALEX. Czech Republic. 2014. № 1. P. 7–36.
Tsapro G. Yu., Sivaieva O. S. Does Pandemic have a silver lining? A contrastive corpus study of collocations with Pandemic in media texts. Наукові записки Національного університету "Острозька академія": серія "Філологія". 2021. Вип. 11(79). С. 100–103.
Verheijen L. WhatsApp with social media slang? Youth language use in Dutch written computer-mediated communication. Investigating Computer-Mediated Communication: Corpus-Based Approaches to Language in the Digital WorldPublisher: Ljubljana University Press. 2017. P. 225.
Анісімова Д. М., Сергієва А. В. Медіатекст. особливості його функціонування. Радіоелектроніка та молодь у ХХІ столітті: матеріали 25-го Міжнар. молодіжн. форуму, 20–22 квітня 2021 р. Харків: ХНУРЕ, 2021. Т. 11. С. 11–12.
Бондаренко К. Л. Лінгвокультурні особливості українського та англійського сленгу: автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.17. Донецьк, 2007. 19 с.
Васильченко С. А., Онуфрієнко Г. С. Нова й актуалізована в умовах воєнного стану лексика в масмедійних джерелах сучасної української мови. Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи. 2022. С. 121–124.
Головач Т. М. Сучасні англомовні медіатексти: лінгвістична специфіка та типологія. Держава та регіони. Серія: Гуманітарні науки. 2018. № 4 (55). С. 59–63.
Головач Т. М. Тексти feature в сучасній англомовній газеті: теоретичний аспект. Закарпатські філологічні студії. 2020. Випуск 13. Том 2. С. 28–32.
Дашкова К. В. Поняття медіатексту в сучасній лінгвістичній науці. Наукові записки міжнародного Гуманітарного університету. 2019. Випуск 31. С. 46–50.
Дем’янчук Ю. І. Програмне забезпечення для виділення колокацій (на прикладі військових термінів НАТО). Вісник Маріупольського державного університету. Серія "Філологія". 2016. Вип. 15. С. 70–77.
Дорогокупля А. О. Використання програмних засобів корпусної лінгвістики у перекладі офіційної документації: робота на здобуття кваліфікаційного ступеня магістра: спец. 035 – філологія (переклад включно) / наук. кер. О. О. Жулавська. Суми: Сумський державний університет, 2022. 83 с.
Зайцева М. О. Особливості перекладу термінів у текстах на військову тематику. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2013. Вип. 10. С. 96–102.
Захарчук М. Я., Максимчук В. В. Лексико-стилістичні особливості медіатекстів мережі район.in.ua. ΛΌГOΣ. ONLINE. 2019. № 4. С. 1–7.
Карпенко С. Р. Дискурс влади як предмет філософського дослідження: між дискурсивними практиками та лінгвістичним дискурс-аналізом. Грані. Філософія. 2014. № 9 (113). С. 12–17.
Клименко О. Л. Сленг і американський мовний стандарт: Особливості взаємодії. Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. 2015. № 2. С. 246–251.
Ковальова О. Політичний дискурс: сучасні лінгвістичні інтерпретації. Актуальнi питання гуманiарних наук. Вип 27, том 2, 2020. С. 101–107.
Ковальова О. К. Функціонально-стилістичні особливості паратексту новинних медіатекстів у французьких Інтернет-ЗМІ. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки. 2017. Випуск 2 (86). С. 68–72.
Ковбаско Ю. Г. Основи корпусної лінгвістики. Силабус навч. дисципл. Івано-Франківськ, 2019. 7 с.
Космацька Н. В. Новотвори французького медіатексту з позицій перекладу. Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія "Філологічна". 2017. Вип. 67. С. 158–161.
Кудрявцева Л. А. Словарь молодежного сленга города Киева. 2300 слов и выражений: навч. посіб. / під ред. Л. А. Кудрявцевої. Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченко. Київ, 2006. 198 с.
Люховський А. М. Сленг у субкультурі футбольних фанатів. Культура і сучасність. 2018. № 1. С. 295–299.
Мартос С. А. Сленг як складова молодіжної субкультури. Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. праць. Вип. ХХІ. Херсон. 2003. С. 111–114.
Махачашвілі Р. К. Моделі й цифрові інструменти діагностики динаміки инноваційної полілінгвальної логосфери комп’ютерного буття. Колективна (три і більше авторів). Італійсько-Українські Контрастивні Студії: Мовознавство, Літературознавство: колективна монографія. Peter Lang GmbH Internationaler Verlag der Wissenschaften, Берлін, 2020. С. 99–124.
Моргун А. Війна росії проти україни: тендеції конфліктного дискурсу в сучасних українських ЗМІ. Наукові записки. Випуск 3–4 (83-84). 2018. С. 352–362.
Процик І. Терміни "колір" і "барва" в соціолекті українських футбольних фанатів. Вісник Нац. ун-ту "Львівська політехніка". Серія "Проблеми української термінології". 2013. № 765. С. 110–114.
Сизонов Д. Ю. Медіатекст та медіадискурс у сучасному медійному просторі. Studia Linguistica. 2013. Вип. 7. С. 389–393.
Сіваєва О. С. Словосполучення з HEALTH у медіатекстах: корпусний аналіз. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2021. Том 32 (71) № 2 Ч. 1. С. 200–207.
Скиба Н. Медіатекст як інструмент у навчанні української мови як іноземної. Studia Ukrainica Posnaniensia. Т. 3. 2015. С. 289–293.
Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. Х.: ВД "ШКОЛА", 2006. 1008 с.
Oksana S. Taran, Oleksandra S. Palchevska, Alla A. Luchyk, Viktoriia V. Shabunina, and Oksana V. Labenko. Stylometric Study of the Fiction Using Sketch Engine. In Digital Humanities Workshop (DHW 2021). 2021, Kyiv, Ukraine. ACM, New York, NY, USA, 7 pages.
Четверікова О. Особливості дослідження медіатексту в лінгвістичних розвідках. Актуальні питання гуманітарних наук. 2018. Вип. 22. Т.2 С. 79-85.
Чумак Л. М. Лексичні інновації в англомовному медійному дискурсі початку ХХІ століття: структурний і лінгвопрагматичний аспекти: дис. … канд. філ.: 10.01.04. наук. Київ, 2018. 269 с.
Щепка О. А. Сленгова лексика у сучасній газетній публіцистиці. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2019. № 41 том 1. С. 198–201.
