ПОЛІЛАТЕРАЛЬНІСТЬ EMOJI В КОМП’ЮТЕРНОМУ БУТТІ ЯК SEIN FÜR ANDERES ("БУТТЯ-ДЛЯ-ІНШОГО") ПІД ЧАС ВІЙНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.35433/philology.1(99).2023.39-53

Ключові слова:

буття, Sein für anderes, усія, emoji, комп’ютерне буття, полілатеральність, мова

Анотація

Мова є буттям, як і буття є мовою, тобто ці феномени, які взаємоіснують, є віддзеркаленням кожного явища в процесі еволюції. Відмінність полягає лише в тому, що мова, на відміну від хаотичного руху атомів у бутті як просторі, містить причинно-наслідкові зв’язки, що передбачає не тільки експлікацію процесів, які відбуваються на Землі, а й експлікацію наслідків усіх світових зрушень. Зі свого боку, саме поняття "буття" змінюється відповідно до соціального устрою окремої ідентичності, змінюючи при цьому й саму мову. Ідеться передусім про комп’ютерне буття та її штучну мову – emoji, яка за планом вираження відсилає користувача до усвідомлення та прийняття світу як геймерського, у якому не лише уможливлюється вираження емоцій, а й можливість вираження думки за допомогою знаків emoji. 

Усе зазначене вище простежено та досліджено крізь призму російсько-української війни та її інформаційного (офіційного та неофіційного) простору в соцмережах (Facebook, Twitter) та на каналах (Telegram) з акцентом на застосовані emoji авторами контенту та читачами. Для цього було обрано філософську категорію Sein für anderes ("буття-для-іншого"), яка змістовно розширює й доповнює Гайдеггерівську категорію "тут-буття" (Das Sein). З’ясовано, що полілатеральність emoji в комп’ютерному бутті під час війни та  в контенті, який стосується війни, апелює до "буття-для-іншого" як до феноменологічного рівня, який синтезує абстрактний (чуттєвий) вимір екзистенційної при-сутності однієї людини в житті іншої з матеріальним (фізичним) виміром, коли психологічний механізм емпатійного процесу, який передбачається поняттями "спільний", "свій" щодо горя, болю, утрат, розпачу тощо, діє так, що стан іншого відчувається як власний стан на фізичному рівні. За останньою сентенцією узагальнено, що візуалізація мовного знака в emoji полегшує як вираження емоційного стану людини, так і його сприйняття реципієнтом, що й виокремлює категорію усії людини під час війни – порозуміння. Для повноти відображення ендогенних та екзогенних характеристик поняття "буття" та його трансформації в комп’ютерне буття визначено специфіку означеного поняття на прикладі кількох мов – давньогрецької (як субстрату філософської категорії буття), української, іспанської та німецької, за результатами чого обрано німецькомовне поняття Sein für anderes як таке, котре полілатерально (усебічно, багатовекторно) поєднує в собі буття як простір та буття як мову.

Посилання

Бацевич Ф. С. Філософія мови: історія лінгвофілософських учень. К.: Академія, 2008. 239 с.

Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей. К.: Дух і Літера, 2009. Т. 1. 576 с.

Махачашвілі Р., Бахтіна А. Емпіричний метод у дослідженні полілатеральності emoji. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія "Філологія". 2019. Т. 4, № 43. С. 141–144.

Махачашвілі Р. К. Динаміка англомовної інноваційної логосфери комп’ютерного буття: дис. … докт. філол. наук: 10. 02.04. Одеса, 2013. 400 с.

Словарь української мови (СУМБГ). Упор. З дод. Влас. Матеріалу Б. Грінченко: в 4-х т. К.: Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Т. 3. 482 с.

Словник EMOJIALL. URL: https://www.emojiall.com/uk (дата звернення: 01.02.2023).

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (АТСУМ). URL: http://sum.in.ua/ (дата звернення: 01.02.2023).

Castells Manuel. La Era de la Información. Vol. I: La Sociedad Red. México, Distrito Federal: Siglo XXI Editores, 2002. P. 628.

Diccionario de la Real Academia Española (DRAE). URL: https://www.rae.es/ (дата звернення: 01.02.2023).

Digitales Wörterbuch der deutschen Sprache (DWBDS). URL: https://www.dwds.de/ (дата звернення: 01.02.2023).

Heidegger, M. Sein und Zeit. Anthologie der realistischen Phänomenologie. DE GRUYTER. https://doi.org/10.1515/9783110329414.195 (дата звернення: 01.02.2023).

Makhachashvili R., Кovpik S., Bakhtina A., Schmeltser Е. Technology of poetry prezentation via emoji-maker platform ict tools: pedacogical function of graphic mimesis / R. Makhachashvili et al. 7th Workshop on Cloud Technologies in Education, CTE. 2019. No. 7. P. 264–280.

Makhachashvili R., Bakhtina A., Semenist, I., Prihodko G., Prykhodchenko O. Emoji Explication in Digital Communication: Logical-Phenomenological Experiment Digital Humanities Workshop, 1. 2021. P. 191–197. ISSN 978–145038736-1

Χαλβαντζής, Σ. Περί του είναι/όντος στη φαινομενολογική θεώρηση του Hegel. Ηθική. Περιοδικό φιλοσοφίας, (11). 2020. 111. https://doi.org/10.12681/ethiki.22768 (дата звернення: 01.02.2023).

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-12

Номер

Розділ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛІНГВІСТИКИ