ХУДОЖНЄ ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ФОЛЬКЛОРНОГО СЮЖЕТУ, ТРАДИЦІЙНИХ ОБРАЗІВ І МОТИВІВ У ЛЕГЕНДІ НАТАЛЕНИ КОРОЛЕВОЇ "КИРИЛО КОЖУМ’ЯКА"

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.35433/philology.1(99).2023.7-16

Ключові слова:

український фольклор, легенда, казка, сюжет, мотив, образ

Анотація

У статті представлена спроба аналізу легенди Наталени Королевої "Кирило Кожум’яка" в плані визначення специфіки авторського переосмислення фольклорного сюжету, традиційних мотивів та образів. Матеріалом для узагальнень стали тексти української народної казки "Кирило Кожум’яка", опублікованої Пантелеймоном Кулішем у "Записках о Южной Руси", та однойменної легенди Наталени Королевої (збірка "Легенди старокиївські"). Спостережено, що письменниця виявляла стійкий інтерес до фольклорних та літературних легенд упродовж усього творчого життя, практично в кожний свій художній текст віртуозно вплітаючи легендний матеріал. Зазначено, що легенда "Кирило Кожум’яка" написана в билинних традиціях: це виражається в активному використанні засобів епічних речитативних пісень, у зображенні популярних фольклорних персонажів, у стилізації під усну народну поезію. Багатоманіття стилістичних прийомів, характерних для вітчизняного фольклору, створює в читача відчуття достовірності, правдивості зображуваних картин далекої епохи. З’ясовано, що в збірці "Легенди старокиївські" авторка продовжила й творчо переосмислила стародавні традиції української та європейської легенди. Порівняльний аналіз фольклорної казки "Кирило Кожум’яка" й однойменної легенди Наталени Королевої показав, з одного боку, захоплення письменниці українською усною народнопоетичною спадщиною й глибоке осягнення фольклорної поетики; з іншого - її уміння й хист наповнювати новими ідеями та колізіями відомий сюжет, створювати повнокровних і яскравих героїв, оздоблювати текст блискучими засобами і прийомами художнього мовлення. Наталена Королева переконливо довела, що легенда як літературний жанр може гармонійно існувати й у новітньому літературному процесі.

Посилання

Буслаєва К. Космологічні міфомотиви: бінарна опозиція "вода"/"вогонь" як вияв пантеїстичності світовідчуття у творчості Наталени Королевої. Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства: матеріали Всеукраїнської наукової конференції / відп. ред. Сабадош І. В. Ужгород, 2007. Вип. 11. С. 4953.

Васюта О. Прізвисько Чернігово-Сіверського князя Олега Святославича: чому "Гориславич"? Сіверянський літопис. 2020. № 5. С. 424.

Голубовська І. Виплекані Мрією і Любов’ю ("Легенди старокиївські" Наталени Королевої  тематична своєрідність). Слово і Час. 2002. № 11. С. 4144.

Енциклопедія історії України: Т. 1: А–В / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. Київ: Наукова думка, 2003. 688 с. URL: іл.https://web.archive.org/web/20160309203355/http://history.org.ua/?termin=Anna_h (дата звернення: 19.07.2022).

Записки о Южной Руси: в 2 т. / сост., авт. предисл., примеч. П. А. Кулиш. Санкт-Петербург: Издал П. Кулиш, 1857. Т. 2. 354 c.

Зеленська В. Проблема національної пам’яті у збірці "Легенди старокиївські" Наталени Королевої. Наукові записки КДПУ. Серія: Філологічні науки / ред.: Г. Д. Клочек, В. В. Лучик, В. П. Марко. Кіровоград: КДПУ, 2012. Вип. 111. С. 98105.

Зотова В., Залогіна Г. Мала проза Н. Королевої на тлі давньоукраїнської літератури: типологічні сходження. Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства : збірник наукових праць / відп. ред. І. В. Сабадош. Ужгород: Ужгородський нац. ун-т, 2018. Вип. 23. С. 140–143.

Ковальчук Ю. Інтертекст як ключовий прийом створення власного інтерпретаційного "дивосвіту" у збірці оповідань "Легенди старокиївські" Наталени Королевої. Закарпатські філологічні студії. 2020. Вип. 14. Т. 2. 161166.

Королева Н. Сторінка з книги. Дзвони. 1932. № 11. С. 698713.

Королева Н. Предок: іст. повісті. Легенди старокиївські / упоряд., авт. післямови та приміт. О. В. Мишанич. Київ: Дніпро, 1991. 670 с.

Мельнікова Ю. О. Романічна проблематика християнського міфу у "Quid est Veritas" ("Що є істина") Наталени Королеви: автореф. дис. ... канд. філол. наук. Київ, 2007. 20 с.

Мушкетик Л. Персонажі української народної казки. Київ: Український письменник, 2014. 360 c.

Плачинда С. П. Словник давньоукраїнської міфології. Київ: Укр. письменник, 1993. 63 с. URL: https://proridne.org/Українська міфологія/Цмок.html (дата звернення: 19.07.2022).

Погребенник Ф. Не така вже й страшна нечиста сила. Королів-Старий В. К. Нечиста сила: казки / упоряд. та передм. Ф. П. Погребенника. Київ: Веселка. 1990. С. 69.

Усачова К. Цикл "Легенди старокиївські" у творчому доробку Наталени Королевої. Слово і час. 2010. № 10 (598). 1823.

Шевчук В. Розмова з юним літературознавцем на тему "Українські билини". Українська література в загальноосвітній школі. 2003. № 2. С. 2337. URL: https://proridne.org (дата звернення: 19.07.2022).

Фірман О. Національна модель світу у збірці "Легенди старокиївські" Наталени Королевої. Сучасні тенденції розвитку філології та лінгвістики: матеріали Науково-практичної конференції (м. Чернігів, 14–15 червня 2019 р.). Херсон: Молодий вчений, 2019. С. 3944.

Чижевський Д. І. Історія української літератури від доби реалізму. Київ: ВЦ "Академія", 2008. 568 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-12

Номер

№ 1(99) (2023)

Розділ

ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).