"КУЛЕМЕТИ Й ВИШНІ" ВІТОЛЬДА ШАБЛОВСЬКОГО: РЕПОРТАЖ ЯК ПАМ’ЯТЬ І ПОШУК
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.3(98).2022.46-56Ключові слова:
В. Шабловський, Волинська трагедія, репортаж, рецепція, ненадійний наратор, проспективна колективна пам’ять, пам’ять-застереженняАнотація
У статті йдеться про особливості реалізації феномену пам’яті в книзі Вітольда Шабловського "Sprawiedliwi zdrajcy. Sąsiedzi z Wołynia" (в українському виданні – "Кулемети й вишні. Історії про добрих людей з Волині"). Зосереджено увагу на механізмах і причинах відмінності української та польської рецепції як загалом книги, так і ситуацій, зображених у ній (читацька рецепція книги; читацька та авторська рецепція подій, зображених в аналізованій книзі та інших джерелах, зокрема в книгах українського історика Івана Пущука), на афективній здатності реципієнта на основі прочитаного творити власний текст зі зміщеними акцентами, які залежать від його досвіду та інших факторів, зокрема проспективної колективної пам’яті, тобто пам’яті на наміри, яка не лише переказує минулі події, але водночас забезпечує шаблон для майбутніх подій та досвіду (К. Тененбойм-Вайнблатт). Ідеться про феномен наративної ненадійності (на рівнях як свідчень безпосередніх учасників подій, так і документаліста, який ці свідчення фіксує) та про ідею "колективної потреби забування" (С. Зонтаґ) як спосіб протидії сучасним конфліктам, що можуть виникнути через історичну пам’ять. З огляду на це в статті проаналізовано одну з центральних документальних історій книги, де йде розповідь про долю Єжи Красовського, офіцера, підполковника Війська Польського, чия біографія вписана в польську історію як взірцево звитяжна, та його сина Яреми Красовського, мешканця росії, який через 60 років після Волинської трагедії вперше познайомився зі своїм батьком.
Посилання
Bondar, A. (2017). Slukhaty i buty pochutym [To listen and to be heard]. Shablovskyi V. Kulemety y vyshni. Istorii pro dobrykh liudei z Volyni ; transl. from Pol. By Andrii Bondar. Lviv: Vydavnytstvo Staroho Leva. P. 5–7. [in Ukrainian].
Izer, V. (1996). Protses chytannia, fenomenolohichne nablyzhennia [The Reading Process: A Phenomenological Approach]. Slovo. Znak. Dyskurs. Antolohiia svitovoi literaturno-krytychnoi dumky 20 st. / ed. by Maria Zubrytska. Lviv: Litopys. P. 263–277. [in Ukrainian].
Nakhlik, O. (2019). Prykordonnia yak terytoriia porozuminnia/dialohu chy vorozhosti/konfliktu v ukrainskii retseptsii polskoi literatury druhoi pol. 20 – poch. 21 st. [Borderlands as a territory of understanding/dialogue or hostility/conflict in the Ukrainian reception of Polish literature of the late 20 – early 21 c.] Romanoslavica. № 55. (2), P. 82–94. [in Ukrainian].
Pushchuk, I. (2017). Volyniany pro "Volyn-43": ukrainska pam’iat pro polsku ekspansiiu na ukrainskyi pivnichnyi zakhid 1938–1944 r.: usnoistorychnyi aspekt: Volynska oblast, Rivnenska oblast, Pivdenna Volyn (Kremenechchyna), Beresteishchyna, Pidliashshia, Kholmshchyna [Volhynians about "Volyn-43": Ukrainian memory of the Polish expansion into the Ukrainian northwest 1938–1944: oral history aspect: Volyn Oblast, Rivne Oblast, South Volyn (Kremenechchyna), Beresteyshchyna, Pidlyashchya, Kholmchyna.]. Lutsk: Hadiak Zh. V., drukarnia "Volynpolihraf". 1060 s. [in Ukrainian].
Rusina, O. (2018). Polska reportazhystyka: tradytsii, superechky, suchasni tendentsii [Polish reporting: traditions, controversies, modern trends]. URL: http://litakcent.com/2018/07/11/polska_reportarzystyka-1/ (reference date: 30.10.2022). [in Ukrainian].
Snaider, T. (2016). Timoti Snaider: "Volyn dlia Polshchi – odyn z naibilshykh istorychnykh shramiv 20 stolittia" [Timothy Snyder: "Volhynia for Poland as one of the biggest historical scars of the 20th century"]. URL: https://www.youtube.com/watch?v=abaD29JW0WE (reference date: 30.10.2022). [in Ukrainian].
Shablovskyi, V. (2017). Kulemety i vyshni. Istorii pro dobrykh liudei z Volyni [Machine guns and cherries. Stories about good people from Volyn]; transl. from Pol. By Andrii Bondar. Lviv: Vydavnytstvo Staroho Leva. 352 p. [in Ukrainian].
Sheremet, O. (2017). Problematyka pam’iati v suchasnomu polskomu reportazhi (na prykladi "Kulemetiv i vyshen" Vitolda Shablovskoho) [Issues of memory in modern Polish reportage (on the example of "Machine guns and cherries" by Witold Shablowski]. Synopsys: tekst, kontekst, media. № 3 (19). P. 28–38. [in Ukrainian].
Vojnović, G. (2016). Goran Vojnović: "Če predolgo ostaneš mlad, te krivičnost sesuje" [Goran Vojnović: "If you stay young too long, injustice destroys you"]. URL: http://www.airbeletrina.si/clanek/goran-vojnovic-ce-predolgo-ostanes-mlad-te-krivicnost-sesuje (reference date: 30.10.2022). [in Slovenian].
Jerzy Krasowski (oficer). [Jerzy Krasowski (officer)] URL: https://pl.wikipedia.org/wiki/Jerzy_Krasowski_(oficer) (reference date: 30.10.2022). [in Polish].
Kowalik, A. (2017). Oblicza inności a dialog polsko-ukraiński w perspektywie narracji reportażowych o tragedii wołyńskiej w latach 1943–1944 [The faces of otherness and the Polish-Ukrainian dialogue in the perspective of reportage narratives about the Volhynian tragedy in 1943–1944]. Roczniki Humanistyczne. Tom LXV, Zeszyt 1. P.103–124. [in Polish].
Duda, A. (2022). Prezydent Duda: mam nadzieję, że pomiędzy Polską a Ukrainą nie będzie granicy [President Duda: I hope there will be no border between Poland and Ukraine]. URL: https://pch24.pl/prezydent-duda-mam-nadzieje-ze-pomiedzy-polska-a-ukraina-nie-bedzie-granicy/ (reference date: 30.10.2022). [in Polish].
Rieff, D. (2016). In Praise of Forgetting: Historical Memory and Its Ironies. Yale University Press. 160 p. [in English].
Sontag, S. (2003). Regarding the Pain of Others (New York: Picador/Farrar, Straus and Giroux, 126 p. [in English].
Tenenboim-Weinblatt, K. (2013). Bridging Collective Memories and Public Agendas: Toward a Theory of Mediated Prospective Memory. Communication Theory. Vol. 23. № 2. P. 91–111. [in English].
