"ЗАПИСКИ О ЮЖНОЙ РУСИ" ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША ЯК ПЕРШИЙ ЗБІРНИК УКРАЇНСЬКИХ ДІАЛЕКТНИХ ТЕКСТІВ
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.2(97).2022.83-93Ключові слова:
Пантелеймон Куліш, діалектна хрестоматія, літературний стандарт, східнополіський говірАнотація
У статті запропоновано розглянути "Записки о Южной Руси", опубліковані в 1856–1857 рр., як перший збірник (протохрестоматію) українських діалектних текстів. Підкреслено новаторство П. Куліша у створенні видання, зокрема подання в книзі паспортизації записаних матеріалів – вказівки імені, віку інформатора, місця його проживання та виду діяльності, обставин запису тощо. Важливу роль в оформленні текстів як діалектних (а не тільки фольклорних) пам’яток зіграла спеціально розроблена орфографічна система, спрямована на максимально точну передачу українських звуків, а також відзначення наголосів у всіх словах (зокрема й логічних наголосів, які дають змогу передавати ритмомелодичну структуру фраз). Переклад українських текстів російською мовою, зроблений П. Кулішем для удоступнення змісту для російськомовних читачів, із погляду сучасної діалектології можна вважати аналогом глосаріїв у сучасних збірниках діалектних текстів (в окремих випадках П. Куліш робив спеціальні примітки щодо значення та вживання певних українських лексем). У статті зазначено, що, попри редакторські втручання в первинний текст, П. Куліш зберіг у багатьох випадках місцеві особливості, що дає змогу чіткіше уявити, якою бачив П. Куліш українську літературну мову, тобто які елементи, особливо фонетичного та граматичного рівнів, він вважав загальноукраїнськими; наприклад, серед фонетичних особливостей – рефлекс і на місці ě, етимологічних о та е. Водночас збереження в текстах місцевих особливостей, наприклад, дієслів з інфінітивом на -т’, може вказувати на те, що П. Куліш припускав варіантність у літературній мові й фіксував форми, які не суперечать духу української мови. Така позиція виявилася далекоглядною, оскільки в сучасній українській літературній мові ці форми є нормативними, як і форми родового відмінка іменників жіночого роду ІІІ відміни солі – соли. Матеріал, розглянутий у статті, розширює бачення мовної програми П. Куліша, яку він реалізовував у своїх літературних творах та перекладах, і ролі рідного П. Кулішу східнополіського говору.
Посилання
Bidnoshyia, Yu. (2008). Tekstohrafichna baza ukrainskoi dialektolohii [Textographic base of Ukrainian dialectology] / in Bidnoshyia Yu., Dyka L. Hovirky Boryspilshchyny: Suchasni dialektni teksty ta pam’iatky movy. Kyiv, P. 24–32. [in Ukrainian].
Danylenko, A. (2019). Pro movu Kulisha i Kulish pro movu [On the language of Kulish and Kulish on language]. Zbirnyk Kharkivskoho istoryko-filolohichnoho tovarystva. Nova seriia. T. 16. Kharkiv. P. 71–98. [in Ukrainian].
Danylenko, A. (2011). Pershi pereklady Novoho Zapovitu novoukrainskoiu movoiu: Antonii Kobylianskyi proty Panteleimona Kulisha [Ukrainian Translations of the New Testament: Kobyljans'kyj vs. Kulish]. U sylovomu poli movy. Inni Petrivni Chepizi. Kyiv. P. 91–106. [in Ukrainian].
Dmytrenko, M. Panteleimon Kulish yak doslidnyk narodnoi kultury Ukrainy [Panteleimon Kulish as a researcher of folk culture of Ukraine]. Narodna tvorchist ta etnohrafiia. Vol. 5–6. URL: https://nte.etnolog.org.ua/uploads/2003/5-6/publications/3.pdf (reference date: 20.07.2022). [in Ukrainian].
Durnovo, N. (1913). Hrestomatiya po malorusskoj dialektologii. Posobie pri prepodavanii russkogo yazyka v vysshih uchebnyh zavedeniyah. S prilozheniem karty [Chrestomathy on Little Russian dialectology. A manual for teaching the Russian language in higher educational institutions. With map application]. Moskva. 77 p. [in Ukrainian and Russian].
Ivashkiv, V. (2015). Vyznachne yavyshche ukrainskoi dukhovnoi kultury seredyny XIX stolittia [A significant phenomenon of Ukrainian spiritual culture of the mid 19th century]. Panteleimon Kulish. Povne zibrannia tvoriv. Naukovi pratsi; Publitsystyka. Kyiv, Vol. 3: Zapiski o Yuzhnoj Rusi: [U 2 kn.]. P. 265–296. [in Ukrainian].
Kulish, P. (1856). Zapiski o Yuzhnoj Rusi. S.-Peterburg. Vol. 1. 322 p. [in Ukrainian and Russian].
Kumeda, O. (2010). Dzherela variantnosti v movi pershodrukiv tvoriv P. Kulisha [Sources of variation in the language of the first editions of P. Kulish's works]. Movoznavchyi visnyk. № 10. P. 131–136. [in Ukrainian].
Kumeda, O. (2016). Povernuti imena. P. O Kulish: pysmennyk, etnohraf, movoznavets [Names returned. P. O. Kulish: writer, ethnographer, linguist]. Dyvoslovo. T. 3. № 708. P. 42–47. [in Ukrainian].
Kumeda, O. (2010). Movni pohliady P. Kulisha i mova yoho tvoriv [Linguistic views of P. Kulish and the language of his works. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. M. P. Drahomanova]. Seriia 10. Problemy hramatyky i leksykolohii. № 6. P. 25–30. [in Ukrainian].
Petrov, V. P. (2013). Suchasni zavdannia kraieznavstva y etnohrafii [Modern tasks of local history and ethnography]. Rozvidky. Kyiv: Tempora, T. 1. P. 150–155. [in Ukrainian].
Syniavskyi, O. (1941). Normy ukrainskoi literaturnoi movy [Norms of the Ukrainian literary language]. Lviv: Ukr. vyd-vo, 363 p. [in Ukrainian].
Tkachuk, M. (2020). Dialektolohichna tsinnist’ folklornykh dzherel [Dialectological value of folklore sources]. Gwary dziś. T. 12. P. 59–68. [in Ukrainian].
Shevelov, Yu. (2002). Istorychna fonolohiia ukrainskoi movy [Historical phonology of the Ukrainian language]. Kharkiv: Akta, 1054 p. [in Ukrainian].
Shevelov, Yu. (2012). Narys suchasnoi ukrainskoi literaturnoi movy ta inshi linhvistychni studii (1947-1953) [Essay on modern Ukrainian literary language and other linguistic studies (1947–1953)]. Kyiv: Tempora, 662 p. [in Ukrainian].
Shevelov, Yu. (1999). Ukrainska literaturna mova [Ukrainian literary language]. Zbirnyk Kharkivskoho istoryko-filolohichnoho tovarystva. Kharkiv, T. 8. P. 83–100. [in Ukrainian].
Shevchenko, T. H. (1931). Dnevnіk [A diary]. Moskva-Lenіngrad: Academia. 438 p. [in Russian].
