ЖІНОЧА РЕЦЕПЦІЯ ТЮРЕМНОГО ДОСВІДУ (ЗА РОМАНОМ ІРИНИ АГАПЄЄВОЇ "ТРОЯНДИ ЗА КОЛЮЧКОЮ. СПОВІДЬ ПРО ЖІНОЧУ ТЮРМУ")
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.1(96).2022.34-41Ключові слова:
жіноче письмо, маргінальність, жіноча в’язнична проза, посттравматичне письмо, тілесністьАнотація
В’язнична тема в художній жіночій рецепції екзотична для української літератури. Тому роман Ірини Агапєєвої "Троянди за колючкою. Сповідь про жіночу тюрму" є концептуально новою художньою рецептивною моделлю тюремного досвіду. Авторка обирає художню форму, що ми її бачили попередньо в текстах українських модерністок, – сповідь (думка, звернення, потік свідомості), але перед нами вже винятково жіночий простір, що оприявнений специфікою жіночого тіла, жіночої психології, жіночої мови.
У пропонованій студії основні думки будуть фокусуватися навколо двох наріжних дискурсів: "тюрма" та "тюрма – жіноча тілесність". В обох випадках буде йти мова про травматичний досвід несвободи, що безпосередньо або опосередковано маркований людською тілесністю.
З роману дізнаємося, що, з одного боку, українська тюрма діє за принципами й інших європейських, і не тільки, карних установ. Вона ієрархічна й має підґрунтям те, що французький мислитель Мішель Фуко називає "мистецтвом розподілу", базисними для неї є закритість, дисципліна, контрольована діяльність, розпорядок тощо. З іншого боку, українська в’язниця, побудована й на принципі, який так і залишається загадкою для головної героїні, – це принцип збиткування (тортур) над тілом, що нічим не унормований, але є тюремною реальністю за замовчуванням.
У романі тюрма постає як монструозна метафора світу, що так і не позбувся садистького бажання карати насамперед тіло людини. Однак твір Ірини Агапєєвої – це твір не тільки про тюрму, а й про травму, а отже, перед нами посттравматичне письмо, що дає змогу авторці відрефлексувати / пригадати (текстуалізувати) травму, тим самим звільнитися від неї.
Посилання
Ahapieieva Iryna (2018). Troiandy za koliuchkoiu. Spovid pro zhinochu tiurmu [Roses behind the Bars. Confession about the Women’s Prison]. K.: Brait Star Pablishynh.. 240 s. [in Ukrainian].
Ahapieieva Iryna "…moia knyzhka – pro tiurmu, ale tse – antydepresant" ["...my book is about prison, but it is an antidepressant"]. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-46207044 (reference date: 25.01.2022). [in Ukrainian].
Ahapieieva Iryna. "Nebezpeka yde ne vid uv’iaznenykh liudei, a vid systemy. Pysmennytsia pro svii dosvid perebuvannia u v’iaznytsi" [The danger does not come from imprisoned people, but from the system. The writer about her experience in prison]. URL: https://cutt.ly/pOWSqE5 (reference date: 02.02.2022). [in Ukrainian].
Zabuzhko O. (2006). Khroniky vid Fortinbrasa. Vybrana eseistyka [Chronicles from Fortinbras. Selected essays]. EK.: Fakt. 352 s. [in Ukrainian].
Pavlychko S. (2002). Teoriia literatury [Theory of literature]. K.: Vyd-vo Solomii Pavlychko "Osnovy". 679 s. [in Ukrainian].
Fuko Mishel. (2020). Nahliadaty y karaty. Narodzhennia v’iaznytsi [Monitor and punish. Birth of the prison]. Kyiv: Kombuk. 452 s. [in Ukrainian].
