СУРЖИК ЯК МОВЛЕННЄВИЙ БАР’ЄР У ПРОЦЕСІ ОВОЛОДІННЯ ЛІТЕРАТУРНИМ ВАРІАНТОМ МОВИ
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.2(95).2021.151-160Ключові слова:
соціолінгвістика, суржик, мовна особистість, мовна опірність, мовна толерантність, чистота мовлення, мовленнєвий бар’єрАнотація
Актуальність цього дослідження зумовлена тим, що рівень володіння мовою вважають критерієм у характеристиці інтелектуального та культурного розвитку суспільства. Натомість в Україні сьогодні маємо проблему мовного суржику, який є виплодом довготривалого співіснування на теренах України української та російської мов, являє собою мішанину граматичних ознак двох мов – української та російської, тобто є мовою-покручем, яка за своїми ознаками не вкладається в граматичну основу жодної з цих двох мов. Суржик руйнує підвалини національної мови, є результатом безграмотного послуговування мовою та стає на заваді в спілкуванні студентів із викладачами під час занять.
Ураховуючи результати соціологічного опитування 200 студентів закладів вищої освіти міста Житомира, автори констатують, що суржикомовні студенти не володіють досконало ні українською, ні російською мовами, мають низьку мовленнєву самооцінку, а також щонайменше у 22% опитаних немає чіткого усвідомлення, носіями якої мови вони є, що свідчить про незрілість їхньої мовної особистості. Мета дослідження – на основі отриманих під час опитування даних визначити, для якої мовної групи та наскільки суржик є мовленнєвим бар’єром у процесі вивчення літературного варіанту української мови і чи є якась залежність між здатністю оволодіти літературним варіантом рідної мови та готовністю вивчати іноземну мову. Автори дослідження скористалися у своїй розвідці методами соціології – анкетуванням та статистичною обробкою отриманих даних. Результати дослідження доводять, що суржик є мовленнєвим бар’єром не лише в оволодінні літературним варіантом рідної мови, а й у вивченні іноземної.
Посилання
Брицин В. М. Соціолінгвістика. Українська мова: Енциклопедія. 2-ге вид., виправл. і доповн. Київ: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. С. 631.
Загоруйко К. С. Українська мова в соціолінгвістичному аспекті. Управління розвитком, 2013. № 15 (155). С. 42–43.
Масенко Л. Т. Лінгвокультурологія і стратегія мовної політики. Дивослово. 2003. № 2. С. 12–15.
Масенко Л. Т. Між мовою і язиком. URL: http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/16244/Masenko_Surzhyk_mizh_movoiu_i_yazykom.pdf?sequence=1&isAllowed=y (дата звернення: 24.08.2021).
Масенко Л. Суржик як соціoлінгвістичний феномен. Дивослово. 2002. № 3. С. 11–13.
Радчук В. Мова в Україні: стан, функції, перспективи. Дивослово. 2002. № 4. С. 5–9.
Селігей C. П. Мовна свідомість: структура, типологія, виховання. Київ: Києво-Могилянська академія, 2012. 118 с.
Білошицька З., Прищепа О. Заклад вищої освіти як середовище розвитку державної мови й зростання її престижності. URL: http://philology.visnyk.zu.edu.ua/article/view/174628 (дата звернення: 24.08.2021)
Pryshchepa O., Plechko A., Svysiuk O. Peculiarities of lexeme mankind perception by Ukrainian youth in the context of present-day chronotopos. URL: http://ir.znau.edu.ua/bitstream/123456789/8389/1/SEPIKE_2017_30_34.pdf (дата звернення: 24.08.2021)
Прищепа О. П., Плечко А. А. Семантичні поля лексем рід, народ, нація, мова у сприйманні студентів нефілологічного ВНЗ на сучасному етапі розвитку мови. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Випуск 1 (85). Житомир: ЖДУ ім. І. Франка, 2017. С. 80–87.
Olena Pryschepa, Olena Svysiuk. The peculiarities of perception of the lexemes people and nation by the Ukrainian youth in the context of present-day chronotopos. URL: http://ir.znau.edu.ua/bitstream/123456789/8494/1/SEPIKE_2017_61-66.pdf (дата звернення: 24.08.2021)