МЕТАКРИТИКА ЯК ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧА ПРОБЛЕМА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.35433/philology.2(95).2021.91-101

Ключові слова:

критика, літературний твір, літературознавство, метакритика, цифрова епоха

Анотація

Останні десятиріччя пов’язані з активним переосмисленням наявних літературознавчо-філософських надбань, що певною мірою позначилося змінами та уточненнями в терміносистемі сучасного літературознавства. Поряд з уже відомими поняттями "література", "постмодернізм", "критика" існують і популяризуються "металітература", "метамодернізм" і "метакритика". При цьому видається, що широковживаний нині префікс мета- претендує на більшу глибину та охоплення вищих горизонтів. Якщо критика наголошує на аналізі, осмисленні та інтерпретації літературних творів, то метакритика зосереджується на літературно-критичних, історико-літературних та методологічних розвідках, реалізуючи в такий спосіб "критику критики". У статті здійснено спробу комплексного аналізу поняття "метакритика". З одного боку, ураховано естетичні та філософські підходи до осмислення критики – від трактування в добу античності до критично-раціоналістичного підходу, запропонованого Карлом Поппером. З іншого боку, установлено, що метакритика як явище сягає кінця XVIII століття, коли вийшли праці відомих німецьких філософів Йогана Георга Гамана "Метакритика пуризму чистого розуму" та Йогана Готфріда Гердера "Метакритика критики чистого розуму" як полеміка з ідеями Іммануїла Канта. На основі доступних джерел виявлено, що в сучасному розумінні метакритика постає доволі зручним і багатоаспектним терміном, який здатен якісно вміщувати різноманітні трактування, серед яких, зокрема, критика критики, метанаука в стосунку до літературної критики, критика вищого порядку, коротка форма терміна "метафізична критика", критика, що підпорядковується течії "метафізичний реалізм". Водночас, зважаючи на сучасні тенденції, які проходять під знаком цифрової епохи, з’ясовано, що метакритика в деякому сенсі є продуктом цифрових технологій – популярних нині платформ для написання рецензій, ведення дискусій та навіть створення власної віртуальної бібліотеки, наприклад, сайт-агрегатор рецензій Metacritic, англомовний інтернет-портал Goodreads і його російськомовний аналог Livelib. Запропонована до уваги розвідка не вичерпує проблему метакритики як багатоаспектного явища, натомість відкриває можливості для здійснення подальших та глибших досліджень окресленого питання, зокрема в контексті теоретико-літературного дискурсу.

Посилання

Астрахан Н. І. Теорія літератури: основи, традиції, актуальні проблеми : навч. посіб. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2021. 296 с.

Бабій Л. Метакритичний спосіб дослідження проблем літературної критики та теорії. Терміносистеми сучасного літературознавства: досвід розробки і проблеми : науковий семінар / за ред. Р. Гром'яка. Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТНПУ, 2006. С. 82–89.

Білоус П. В. Вступ до літературознавства: навч. посіб. Київ: ВЦ "Академія", 2011. 336 с.

Білоус П. В. Теорія літератури: навч. посіб. Київ: Академвидав, 2013. 328 с.

Бойко М. Метакритика метареализма: сб. статей. Москва: Литературные известия, 2010. 92 с.

Дворцова Е. И. Дискуссия о критике в журнале "Октябрь" (1960–1961 гг.). Вестник Московского университета. Серия 10. Журналистика. 2018. № 4. С. 82–105. DOI: 10.30547/vestnik.journ.4.2018.82105.

Иглтон Т. Теория литературы: введение. / пер. c англ. Е. Бучкиной под ред. М. Маяцкого и Д. Субботина. Москва: Издательский дом "Территория будущего", 2010. 210 с.

Іванишин П. Критика і метакритика як осмислення літературності: монографія. Київ: ВЦ "Академія", 2012. 288 с.

Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. Київ: ВЦ "Академія", 2007. 752 с.

Поппер К. Логика и рост научного знания / под ред. В. Н. Садковского. Москва: Прогресс, 1983. 605 с.

Шайтанов И. О. Метакритика: к возрождению рубрики. Вопросы литературы. 2018. № 4. С. 90–110. DOI:10.31425/0042-8795-2018-4-90-110.

Eagleton T. The Death of Criticism? YouTube : website. URL: https://www.youtube.com/watch?v=-20dZxUAfu0&list=LL&index=6&t=3212s (Last accessed: 27.08.2021).

Fukuyama F. The End of History? The National Interest. 1989. №16. P. 3–18. URL: https://www.jstor.org/stable/24027184 (Last accessed: 31.08.2021).

Harries K. Meta-Criticism and Meta-Poetry: A Critique of Theoretical Anarchy. Research in Phenomenology. 1979. Vol. 9. P. 54–73. URL: https://www.jstor.org/stable/24654328 (Last accessed: 31.08.2021).

Mendelsohn D. A Critic's Manifesto. The New Yorker: website. URL: https://www.newyorker.com/books/page-turner/a-critics-manifesto (Last accessed: 31.08.2021).

Raval S. Metacriticism. Athens: University of Georgia Press, 1981. 289 p.

Wilson A. B. Metacriticism. Encyclopedia of Contemporary Literary Theory: Approaches, Scholars, Terms / ed. I. Makaryk. Toronto: University of Toronto Press, 1994. P. 102–110.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-17

Номер

Розділ

ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ. ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВО