МЕТОДИКА АНАЛІЗУ РОМАНУ ДЖ. ДЖОЙСА "УЛІСС" (АКЦЕНТИ ДАРІЇ ВІКОНСЬКОЇ)

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю залучення роману "Улісс" Дж. Джойса в університетські й, по можливості, шкільні програми із зарубіжної літератури, а також необхідністю його тлумачення, незважаючи на надмірну ускладненість тексту й утрудненість сприйняття. Актуальним є також повернення спадщини Д. Віконської, письменниці, критика, мистецтвознавиці й літературознавиці, у сучасну українську культуру.  Запропоновано модель аналізу модерністського роману "Улісс", створену на основі дослідницької праці Д. Віконської "Джеймс Джойс. Таємницяа його мистецького обличчя" (1934). Зауважено, що вперше аналіз роману "Улісс" здійснюється з широким залученням півзабутої студії Д. Віконської, яка дотепер не втратила своєї актуальності, чітко артикулюється модерністська природа твору, зокрема сюрреалістичний стиль. Мета дослідження – привернути увагу до непересічної постаті Д. Віконської як засновниці українського джойсознавства, включити її в сучасний літературознавчий процес, показати з її допомогою знакову роль роману Джойса "Улісс". Відповідь на питання, чому саме роман Джойса "Улісс" вважають знаковим твором модернізму, має бути лаконічною, але переконливою, базованою на макро- й мікроаналізі тексту. Насамперед це унікальний зразок авторського самовираження, крайнього суб’єктивізму (химерності Джойсової натури), перетворений на універсалізм. Ніхто такий суб’єктивний, як Джойс, ніхто такий універсальний, як він. Таким може бути тільки свідомий модерніст, який пройшов складний шлях пошуку зовні, у світі культури, та всередині, зазирнувши в ірраціональні глибини власної психіки.