АПЕЛЯЦІЯ ДО ЕМОЦІЙ ЯК СПОСІБ ВПЛИВУ В СУДІ (ЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ)
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.1(94).2021.106-114Ключові слова:
апеляція до емоцій, апеляція до почуттів, йськомовний судовий дискурс, емоційний вплив, тематична група, провокація емоційної реакціїАнотація
У статті розглянуто проблему апелювання до емоцій в англійськомовному судовому дискурсі з позиції їхнього впливу на реципієнтів. Актуальність статті зумовлена малою кількістю досліджень і відсутністю глибокого аналізу емоцій з огляду на важливість їхнього впливу в судовому контексті.
У статті визначено відмінності між емоціями й почуттями. Критично проаналізовано думки відомих учених, які досліджують зазначені поняття. Значну увагу приділено прикладному характеру дослідження.
Основною метою цієї розвідки є вивчення апелювання до емоцій в англійськомовному судовому дискурсі з позиції його впливу на учасників судового процесу. Поставлено такі завдання: уточнити термінологічний апарат, задіяний у статті; з'ясувати спосіб впливу емоцій на учасників судового процесу; установити мовні засоби, що виражають стратагеми апелювання до емоцій в англійськомовному судовому дискурсі.
Використано такі методи для досягнення зазначеної мети: лінгвістичне спостереження та аналіз, когнітивний метод, метод критичного аналізу дискурсу, метод прагматичного аналізу.
Доведено, що за допомогою емоцій адвокат може сформувати нове, емоційне сприйняття обставин судової справи, фокусуючи увагу особи, яка приймає рішення, на певних моментах відомої інформації або надає нову інформацію для переконання судді та присяжних. Сторона звинувачення теж апелює до емоцій, але як до здатності, до етичної/моральної кмітливості. З позиції лінгвістичної репрезентації апелювання до емоцій реалізується через дискурсивну активізацію тематичної сфери «емоційний стан». Установлено, що кінцевою метою адвоката є така провокація емоційної реакції, яка зумовлює виникнення певних почуттів у реципієнта. Виокремлено тематичні групи із загальною семою «інтуїтивне сприйняття», «чуттєве сприйняття», які реалізують апеляцію до почуттів.
Посилання
Phelps E. А. Emotion and cognition: Insights from studies on the human amygdala. Annual Review of Psychology. 2006. № 57. P. 27–53.
Долежан В. В. Проблеми гармонізації відносин між адвокатом-захисником і прокурором-обвинувачем у судовому процесі. Адвокатура: минуле, сучасність та майбутнє: Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2017. С. 426–428.
Zipursky B. C. Anti-empathy and Dispassionateness in Adjudication. Passions and Emotions. 2012. pp. 304–315.
Tontti J. Right and Рrejudice: Рrolegomena to a Hermeneutical Philosophy of Law. Aldershot: Ashgate, 2004. 204 p.
Миндус П. Гнев разума и благодать чувств: обосновывая эмоции в праве. Известия ВУЗов. Правоведение. 2016. № 2 (325). С. 6–45.
Шадриков В. От индивида к индивидуальности. Москва: Институт психологии, 2009. 656 с.
Salovey P., Mayer J.D. Emotional intelligence. Imagination, Cognition, and Personality. 1990. № 9. Р.185–211.
Bar-On R. The emotional quotient inventory (EQ-I): Technical manual. Psicothema. Toronto: Multi-Health Systems, 2006. P. 13–25.
Коленда Н. Система убеждения: Как влиять на людей с помощью психологии. Москва: ООО «Альпина Паблишер», 2018. 253 с.
Баранов С. Т. Рациональное и иррациональное с позиции философии обыденного сознания. KANT. 2018. № 1. С. 115–119
Grand larceny (1st degree) Available at: https://www.lib.jjay.cuny.edu/crimeinny/trials/pdfs/415.pdf (дата звернення 04. 05. 2021)
Brendan Dassey Trial, 2005. Режим доступу: https://www.nbcnews.com/news/us-news/making-murderer-offender-brendan-dassey-won-t-get-pardon-wisconsin-n1105806 (дата звернення 04. 05. 2021)
Oscar Pistorius Trial: the full story, day by day, 2014. Режим доступу: https://www.theguardian.com/world/2014/oct/21/oscar-pistorius-trial-full-story-reeva-steenkamp (дата звернення 04. 05. 2021)