ФУНКЦІОНУВАННЯ СТРУКТУРНИХ ТИПІВ ВТОРИННОЇ НОМІНАЦІЇ У ФРАНЦУЗЬКИХ ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ (П. ДЕ МАРБЕФА, В. ВУАТЮРА, К. ДЕ МАЛЬВІЛЯ ТА М. ДЕ СКЮДЕРІ)

Анотація

У статті розкрито сутність текстотвірних аспектів структурних типів вторинної номінації у французьких поетичних текстах, описано естетичні напрями розвитку французької культури XVII століття. Зроблено припущення, що у французькій літературі періоду Преціозності в основі вторинної номінативної діяльності покладено когнітивні механізми пізнання тогочасних реалій буття та їхню стилізація в художньому мовленні авторів зазначеної епохи. Для розкриття когнітивно-прагматичних механізмів вторинних номенів на позначення об’єктів дійсності, відображених у французькій преціозній літературі, було розроблено комплексну методику, яка виявилась ефективною для визначення структурно-семантичних типів вторинної номінації з їхніми різновидами та продуктивністю в поетичних творах П’єра де Марбефа, Венсана Вуатюра, Клода де Мальвіля, Мадлен де Скюдері. Установлено новий критерій виділення структурних та семантичних типів вторинних одиниць, зумовлений належністю вторинних номенів до граматичного чи лексико-семантичного рівня мови. До структурних типів вторинної номінації віднесено граматичний прийом повторення слів, словосполучень чи синтагм (займенниковий, іменниковий, прикметниковий, прислівниковий, дієслівний (простий, комплексний), пропозитивний типи, які класифіковано за такими видами: точний, неточний, концептуальний, дивергентний, асоціативний та нульовий). До семантичних типів зараховано стилістичну анафору, метафору (оголошену/експліцитну, пряму/чисту, розгорнуту, пропорційну, мертву, контекстуальну), метонімію та перифраз. Також подано лексичний аналіз конкретних типів вторинних номенів, як-от іменникових, займенникових, прикметникових, дієслівних анафор та їхніх різновидів, у поезіях найяскравіших представників періоду Преціозності. З’ясовано функції та мету вживання досліджуваних засобів зазначеними авторами.