СТАТТЯ Л. ЛУНЦА «НА ЗАПАД!» У КОНТЕКСТІ ЛІТЕРАТУРНОЇ ДИСКУСІЇ 1925–1928 РР.

Анотація

Статтю присвячено вивченню доповіді Л. Лунца «На Запад!» у контексті основних ідей літературної дискусії 1925–1928 рр. Л. Лунц був теоретиком російської літературної групи «Серапіонові брати», його літературно-критичні статті засвідчують глибину та перспективність, що випередила свій час. У статті з’ясовано, що міркування автора з приводу шляхів розвитку сучасної російської літератури виявилися суголосними прогресивним ідеям тогочасної української літератури. Доповідь Л. Лунца «На Запад!» (1922) найбільш повно репрезентує його митецькі переконання та виявляє багато спільного з основними векторами літературної дискусії 1928–1928 рр. У статті доведено, що доповідь Л. Лунца «На Запад!» засвідчує спільність тих художньо-естетичних пошуків, що існували у 1920-ті роки в українській та російській літературах і репрезентували європейський вектор мистецьких орієнтирів. Л. Лунц позиціонував себе як письменник-«західник». Він підкреслював необхідність звернення сучасною літератури до традицій Заходу, зокрема до традиції фабульної прози. У статті «На Запад!» автор зазначає, що провінційний характер російської літератури виявляється в презирливому ставленні до фабули, до інтриги та цікавого сюжету. Доведено, що під драматичною фабулою Л. Лунц розумів наявність таких ефективних прийомів, які дають змогу викликати в глядача інтерес та емоційний відгук. Усю сучасну літературу Л. Лунц називає нудною та безграмотною. Автор наполегливо закликає письменників учитися в західної літератури, орієнтуватися на західну традицію. Зауважено, що через два роки ідеї Л. Лунца виявилися суголосними основним домінантам літературної дискусії 1925–1928 рр. в Україні. Переконання в необхідності засвоєння європейського художнього досвіду, щоб позбутися провінційності та вторинності, заклик наполегливо вчитися в кращих світових митців демонструє типологічну близькість поглядів Л. Лунца, М. Хвильового та М. Зерова.