ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ ІНТЕРТЕКСТ У РОМАНІ АРТЕМА ЧАПАЯ ''АВАНТЮРА''
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.2(93).2020.37-46Ключові слова:
інтертекст, інтертекстуальність, травелог, роман мандрів, алюзія, цитація, ремінісценція, пародіяАнотація
У статті розглянуто шевченківський інтертекст у романі Артема Чапая (АнтонаВодяного) ''Авантюра''. Попри великий інтерес вітчизняних учених до питання інтертекстута інтертекстуальності сучасної української постмодерної прози, творчість Артема Чапаязалишилася поза увагою літературознавців. Тому варто з’ясувати й особливості його романумандрів, і наявність у ньому інтертексту Шевченкових творів, а також види та функціїінтертекстуальних зв’язків. Матеріалом дослідження став роман Артема Чапая, а такождля компаративного порівняння твори Т. Шевченка. Це допомогло визначити, як саме авторвикористовує тексти геніального поета, які види інтертекстуальної взаємодії наявні вромані і які функції вони виконують. Як методи дослідження використано компаративнийметод, метод текстуального аналізу. Підґрунтям для дослідження слугували сучасні теоріїінтертекстуальності та вивчення її проявів у постмодерній українській прозі.Спостереження над текстовими паралелями роману «Авантюра» й текстів ''Кобзаря''Т. Шевченка дало змогу зібрати багатий фактичний матеріал, що стало основою дляозначення видів і функцій генетичних зв’язків між ними. Зокрема, з’ясовано, що найчастішеАртем Чапай вдається до цитації, однак й алюзії, і ремінісценції теж наявні в його романі,так само як і пародіювання віршів Т. Шевченка. Мотиви Шевченкових творів мають функціїпідсилення емоційності викладу, розкриття характеру та настроїв головного героя,формують тему ностальгії за батьківщиною, а також стають способом національноїсамоідентифікації українця в чужому краї. Питання інтертексту у творчості письменникавсе ще потребує подальшого вивчення, зокрема щодо розгляду інтертекстуальності іншихроманів автора.Посилання
Бедзір Наталія. Шевченкіанаукраїнської постмодерністичної прози[Текст]. Науковий вісникУжгородського університету. Серія:Філологія. Соціальні комунікації.Ужгород, 2014. Вип. 1. С. 25–28.
Бейник А. Андрій Курков іАртем Чапай дали ексклюзивнеінтерв’ю ''Новому дню''. URL:https://newday.kherson.ua/andrijkurkov-i-artem-chapaj-daliekskljuzivne-interv-ju-novomu-dnju/(дата звернення: 27.10.2020)
Грабович Г. ''Кобзар'',''Каменяр'' і ''дочка Прометея'':українські літературознавчіпарадигми та їхні підтексти. К:Критика, 2003. 631 с.
Джигун Л. Дискурсивний аналізпонять тревелог, щоденник,літературний портрет, сповідь.Сучасні проблеми мовознавства талітературознавства: зб. наук. праць/ відп. ред. І. В. Сабадош. Ужгород,2018. Вип. 23. С. 109–113.
Джугастрянська Ю. Українавіднайдена. URL:http://litakcent.com/2011/10/11/dvapohljady-na-knyzhku-artema-chapajapodorozh-iz-mamajotoju-u-poshukahukrajiny/ (дата звернення:29.10.2020).
Переломова О. С.Інтертекстуальність – структурнаознака текстів українськогопостмодерного дискурсу. ВісникСумського Держуніверситету. Серія174 – ''Філологія''. 2008. № 1. С. 174–180.
Січкар О. Шевченківські алюзіїв сучасній українській літературі (наприкладі творчості братівКапранових) [Текст]. Науковий вісникУжгородського університету: Серія:Філологія. Соціальні комунікації.Ужгород: Говерла, 2014. Вип. 1 (31):(Збірник укладено за матеріаламиМіжнародної наук. конференції "Т.Шевченко – володар у царстві духа"(25-26 лютого 2014 року, Ужгород)присвяч. 200-літтю від днянародження Т. Шевченка). С. 213–216.
Чапай Артем. Авантюра, абоПрактичні реалії мандрів побідняцьки: Еротико-політичнийдокументальний калейдоскоп. Харків,2008. 240 с.
Шевченко Т. Кобзар. К.:Радянська школа, 1987. 608 с.
Шистовська А. А. Поняттяінтертекстуальності та підходи донього. Записки з романо-германськоїфілології. 2017. Вип. 2. С. 132–139.DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4604.2017.2(39).118627
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).