СПЕЦИФІКА ХУДОЖНЬОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ КРИШТАЛЕВОЇ ПОРЯДНОСТІ М. РИЛЬСЬКОГО В РОМАНІ М. ГРИМИЧ "КЛАВКА"
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.1(92).2020.15-23Ключові слова:
художній образ, письменник, риси характеру, ситуативна поведінка, прийоми.Анотація
У статті йдеться про специфіку художнього моделювання образу українського письменника М. Рильського в ретроромані М. Гримич "Клавка". У статті розглянуто письменницьку стратегію щодо моделювання образу письменника у творі художньої літератури, визначено поведінкові та ситуативні риси М. Рильського в певні життєві періоди, розкрито принципи художнього осмислення історичних подій та їх вплив на долі творчих особистостей.
Помічено, що, художньо моделюючи образ М. Рильського у складні моменти його життя, письменниця постійно акцентує увагу реципієнта на такій важливій психофізіологічній рисі митця, як уміння зберігати спокій. За допомогою аналітичних прийомів творення художніх образів авторці вдалося сконцентрувати розвиток сюжету роману навколо творчості М. Рильського.
Особливо увагу в статті зосереджено на тому, як М. Гримич презентувала митця. У тексті роману відчуваються авторські симпатії до письменника, її щире бажання всебічно розкрити образ непересічної особистості ХХ століття. Помітний акцент письменниця робить на людяності та порядності М. Рильського, на його вмінні контролювати свої думки дії та вчинки. Вона так моделює сюжетну лінію, котра пов’язана з життям письменника, що постать митця або ж його поезія компонують решту сюжетних ліній роману. За допомогою психоаналітичних прийомів авторка розкриває ситуативні поведінкові стани М. Рильського, умотивовує його дії та вчинки.
З’ясовано, що М. Гримич не оминула увагою особистого життя М. Рильського. У процесі моделювання образу класика української літератури вона змістила акценти в площину родинного життя письменника й презентувала його як надзвичайно уважного, дбайливого, порядного чоловіка. Так авторка розкрила читачеві нові та маловідомі факти життя творчої особистості.
У статті постійно робиться акцент на використані окремих прийомів творення художніх образів, обґрунтовано доцільність їх використання, а також визначено основні принципи художнього осмислення постаті митця в історії нації.
Посилання
Гримич М. Клавка : роман. К. : Нора-Друк, 2019. 333 с.
Гримич М. «Найгірше – коли не пишуть критики»: інтерв’ю. URL: litakcent.com
Лях Т. «Троянда ритуального болю: роман про Василя Стефаника» Степана Процюка як метафізична модель біографії. Питання літературознавства. № 90. 2014. С. 237–247.
Марінеско В. Літературна біографія як жанрова модель: особливості еволюції, атрибутивні та модусні ознаки/ Літературознавство: зб. наук. праць. Випуск 181. Т. 193. С. 59–63.
Пахаренко В., Малигіна Л. Художній світ письменника: особистісний, текстуальний та культурний контексти. Science and Education a New Dimension: Philology, I(3), Issue: 13, 2013. С. 113–17.
Рева Л. Українська літературна біографіка кінця ХХ – ХХІ ст. Слово і час. 2009. № 11. С. 98–06.
Скорина Л. Троянда і біль: історія життя на грані. Слово і час. 2010 № 9. С. 107–113.
Соловей О. Орґазм і відчай: Випадок Степана Процюка (Пролеґомени до вивчення творчости). Вінниця: Простір Літератури, 2017. 136 с
Петрусь О. В. Деконструкція біографічного канону в романах Пітера Акройда [Електронний ресурс]. URL : http://www.lib.chdu.edu.ua/pdf/ naukpraci / movoznavtvo / 2008/80- 67-28/pdf
Процюк С. Троянда ритуального болю: роман про Василя Стефаника. К. : ВЦ „Академія”, 2010. 184 с.
