Лінгвокультурний український компонент у польському поетичному тексті (на матеріалі творів Лева Венглінського)
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.3(91).2019.118-125Ключові слова:
лінгвокультурема, українізм, помежів'я, білінгвізм, українсько-польські контакти.Анотація
Стаття присвячена поетичній спадщині Л. Венглінського – двомовного поета українсько-польського помежів'я – своєрідного лінгвокультурного явища, де відбувалося формування певного типу спільноти, яка стає носієм цілої низки універсальних цінностей, серед яких виділяємо потенційну наявність людей з подвійною мовною, культурною, етнічною належністю, які вільно почувалися в межах двох або трьох культур. Основна мета статті – з'ясувати роль українських елементів у літературних творах Л. Венглінського, написаних польською мовою, та обґрунтувати, що українізми є невід'ємною частиною подвійної мовної та етнічної ідентичності українсько-польського поета. У статті розглянуто вплив української мови на лексичну систему літературних творів автора. Серед українізмів переважають власне українські лексеми, загальнослов'янські, активізовані в польській мові під впливом української. Серед українських лексичних запозичень у поетичних текстах виділено лінгвокультуреми як засоби презентації індивідуальної культури мовної особистості автора, а також як носія національної лінгвокультури. З'ясовано, що зафіксовані лінгвокультуреми є вербалізаторами культурних знань, виконують кумулятивну та етнокультурологічну функції. Літературні твори Л. Венглінського, написані польською мовою, наповнені унікальним синтезом українських і польських культурних елементів, що дає підстави трактувати його ідентичність як "збірну" та кваліфікувати автора як поета двох народів. Це також слугує підтвердженням активного зацікавлення українськими темами, традиціями в польській літературі ХІХ ст. і є своєрідним свідченням полікультурного характеру українсько-польського помежів'я того часу. Перспективи дослідження вбачаємо в порівняльному вивченні лінгвокультурного польського компонента в українських поетичних збірках.Посилання
Етимологічний словник української мови : у 7 т. / редколегія О. С. Мельничук та ін. 2012. 568 с.
Москаленко М. Нариси з історії українського перекладу. Київ, 2006. C. 172–190.
Радишевський Р. П. "Українська" та "польська" школи в літературі українсько-польського пограниччя. Київські полоністичні студії / укл. та відп. ред. Р. Радишевський. Київ, 2005, Т. 7. С. 7–30.
Совтис Н. Поетична мова Л. Е. Венглінського в контексті лінгвокультурного діалогу України та Польщі. Київ, 2015. 352 с.
Hrabec S. Elementy kresowe w języku niektórych pisarzy polskich XVI i XVIII w. Toruń, 1949. 159 s.
Jurkowski M. Step ukraiński w języku polskim. Antoniemu Malczewskiemu w 170 rocznicę pierwszej edycji "Marii". Białystok, 1997. S. 399–410.
Karłowicz J., Kryński A., Niedźwiedzki W. Słownik języka polskiego : w VIII t. Warszawa. T. I : A-G. 1900. 955 s.
Rytter G. Wschodniosłowiańskie zapożyczenia leksykalne w polszczyźnie XVII wieku. Łódź, 1992. 172 s.
Uliasz S. Literatura Kresów – kresy literatury. Rzeszów, 1994. 245 s.
Węgliński L. Echo z za Tatr i Karpat. Kraków, 1885. 288 s.
Węgliński L. Echo z ziemi łez i krwi i parallela historyczna. Kraków, 1885. 456 s.
Węgliński L. Nowyi poezyi małoruskii t.j. piśny, dumy, dumki, chory, tańci, ballady etc. W czystom jazyci Czerwono-Rusyniw, wedla żytia, zwyczajiw ich obyczaiw narodnych : w III t. Lwiwhorod, Peremyszl : Nakładom autora, 1858. T I. : Łuczy : poezyi małoruskii. 80 s. T 2. Oman. 80 s. T 3. : Rusałka. 126 s.
Węgliński L. Pieśni od znoju i z boju. Kraków, 1885. 402 s.
Węgliński L. Plewa i Ziarno. Kraków, 1885. 375 s.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).