МАНУСКРИПТ "РОЗМОВА/БЄСѢДА"† ТА РОЗМОВНИК НОЕЛЯ ДЕ БЕРЛЕМОНТА: НА ПЕРЕХРЕСТІ ДОСЛІДЖЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.1(106).2023.170-185Ключові слова:
українська мова XVI–XVII ст., українська мова в системі інших слов’янських мов, розмовник, Розмова /Бесѣда, Словник української мови XVI – першої половини XVII ст., Іван Ужевич, Ноель де БерлемонтАнотація
Пропонована розвідка, яку присвячено манускрипту "Розмова/Бесѣда" (ймовірно, автограф І. Ужевича), продовжує цикл досліджень про рукописні пам’ятки української мови, збережені у Франції.
"Розмова /Бесѣда" – переклад першої частини восьмимовного розмовника Ноеля де Берлемонта, писаний староукраїнською та церковнослов’янською мовами. Саме тому манускрипт "Розмова /Бесѣда" введений до канону джерел «Словника української мови XVI – першої половини XVII ст.". Указано, що українські та західноєвропейські лінгвісти до сьогодні працювали саме з фотокопією розмовника.
Уперше не лише в українському мовознавства, а й у славістиці авторці вдалося опрацювати та дослідити оригінал рукопису, що дало змогу виявити досі невідомі факти. Зокрема, манускрипт "Розмова /Бесѣда" із назвою "2290. Liure en Langue Sclavone» початково належав до приватної колекції рукописів Ж.-Б. Кольбера. Сьогодні цей розмовник під назвою "Dialogues en russe et ukrainien sur deux colonnes" (XVII siècle) із шифром Slave no 7 зберігається у Відділі рукописів Національної бібліотеки Франції (Bibliothèque nationale de France à Richelieu, Paris).
Висловлено певні міркування щодо історії рукопису "Розмова /Бесѣда", а також досліджено окремі його палеографічні особливості. Указано на існування різних поглядів щодо датування цієї памʼятки – кінець XVI ст. (М. Жовтобрюх, І. Білодід, О. Антонів), середина XVII ст. (Л. Полюга, Г. Кайперт, Д. Бунчич, М. Мозер) та XVIII ст. (В. Водоф). Наголошено, що в сучасному українському мовознавстві, на відміну від славістичних досліджень (Д. Бунчич, М. Мозер, А. Стебурако), немає жодних сумнівів щодо мови написання рукопису "Розмова /Бесѣда" (ймовірно, I пол. XVII ст.), як і манускриптів граматики І. Ужевича 1643 та 1645 рр.
Посилання
Antoniv (Petehyrych), O.V. (1998). Morfolohichni osoblyvosti ukrainskoho rozmovnyka kintsia XVI st. Mizhnarodna naukova konferentsiia. [Morphological features of the Ukrainian phrasebook of the late 16th century]. Ukrainska filolohiia: shkoly, postati, problemy. Lviv. Pp. 52–55. [in Ukrainian].
Antoniv (Petehyrych), O.V. (1997). "Rozmova" yak typ ukrainskoho slovnyka-rozmovnyka. ["Rozmova" as a type of Ukrainian phrasebook]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filolohichna. Iss. 27. Pp. 39–42. [in Ukrainian].
Antoniv (Petehyrych), O.V. (1999). Leksychni zapozychennia v ukrainskomu rozmovnyku kintsia XVI st. [Lexical borrowings in the Ukrainian phrasebook of the late 16th century]. Materialy Vseukrainskoi naukovoi konferentsii. Semantyka, syntaktyka, prahmatyka movlennievoi diialnosti. Lviv. Pp. 150–153. [in Ukrainian].
Barash-Bohomolets, O. (2025). Laus Ispaniae: Istoriia nazyvannia vidomoi krainy Iberiiskoho pivostrova v ukrainskii movi. [Laus Ispaniae: the evolution of nominating spain in the Ukrainian language]. Ukrainske movoznavstvo. № 1 (55). Pp. 78–106. https://doi.org/10.17721/um/55(2025).78-106. [in Ukrainian].
Barash-Bohomolets, O. (2025). Kontsept Yevropa v movnii kartyni svitu ukraintsiv XVI–XVIII st. [The concept of Europe in the linguistic worldview of Ukrainians in the 16th–18th centuries]. Kyiv: Maister Knyh. 336 p. [in Ukrainian].
Bilodid, I. (1979). Kyievo-Mohylianska akademiia v istorii skhidnoslovianskykh literaturnykh mov: (narysy z istorii ukrainskoi literaturnoi movy). [Kyiv-Mohyla Academy in the history of East Slavic literary languages: (essays on the history of the Ukrainian literary language)]. Kyiv: Naukova dumka. 199 p. [in Ukrainian].
Horbach, O. (1968). Pershyi rukopysnyi ukrainsko-latynskyi slovnyk Arseniia Koretskoho-Satanovskoho ta Yepifaniia Slavynetskoho. [The first handwritten Ukrainian-Latin dictionary by Arseniy Koretsky-Satanovsky and Epiphanius Slavinetsky]. Rym: Ukrainskyi katolytskyi universytet im. sv. Klymentiia Papy. 335 p. [in Ukrainian].
Hramatyka slovʼianska I. Uzhevycha / ed, by M. Zhovtobriukh; arranged by I. Bilodid, Ye. Kudrytskyi [Grammar Slavic by I. Uzhevych]. (1970). Kyiv: Naukova dumka. XXVI, 72, 86, 114 p. [in Ukrainian].
Zhovtobriukh, M. (1979). Budova i leksychna kharakterystyka ukrainskoho rozmovnyka kintsia XVI st. [Structure and lexical characteristics of a Ukrainian phrasebook from the late 16th century]. Pytannia skhidnoslov’ianskoi leksykohrafii ХІ–ХVІІ st. Materialy sympoziumu. Kyiv. Pp. 50–58 [in Ukrainian].
Zhovtobriukh, M. (1979). Vazhlyva pam’iatka ukrainskoi literaturnoi movy. [An important monument of the Ukrainian literary language]. Ukrainska mova i literatura v shkoli. № 1. Pp. 29–35. [in Ukrainian].
Zhovtobriukh, M. Ukrainskyi rozmovnyk XVI stolittia. [Ukrainian phrasebook of the 16th century]. URL: https://www.academia.edu/102761699 (reference date: 26.10.2025). [in Ukrainian].
Zhovtobriukh, M. (2007). Vidminkovi formy v "Rozmovi" XVI st. [Case forms in the 16th century "Rozmova"]. Naukova spadshchyna movoznavtsia Mykhaila Zhovtobriukha / arranged by S. I. Stepanenko. Poltava: "VAT Vyd-vo "Poltava"". Pp. 130–147. [in Ukrainian].
Zanevych, O. (2024). "Hramatyka slovienskaja" Ivana Uzhevycha v kanvi "Slovnyka ukrainskoi movy XVI – pershoi polovyny XVII st.": randevu z ukrainskym movoznavstvom [Ivan Uzhevychʼs «Grammar Slavic» in the Framework of «Dictionary of the Ukrainian Language of the XVI – First Half of the XVII Century»: A Rendezvous with Ukrainian Linguistics]. Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist. Iss. 39. Pp. 185–194. https://doi.org/10.33402/ukr.2024-39-185-195. [in Ukrainian].
Zanevych, O. (2024). Ukrainske movoznavstvo u svitli frantsuzkykh kontaktiv: manuskrypty Ivana Uzhevycha [Ukrainian Linguistics in the Light of French Contacts: Manuscripts by Ivan Uzhevych]. Z istorii zakhidnoukrainskykh zemel. Iss. 20. Pp. 174–183. https://doi.org/10.33402/zuz.2024-20-174-183. [in Ukrainian].
Zanevych, O. (2025). "Grammatica Sclavonica" Ivana Uzhevycha ta abatstvo sviatoho Vaasta: okremi refleksii. ["Grammatica Sclavonica" (1645) by I. Uzhevych and the Abbey of Saint Vaast: Selected Reflections]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. Filolohichni nauky. Iss. 1 (104). Pp. 167–177. https://doi.org/10.35433/philology.1(104).2025.167-177. [in Ukrainian].
Kartoteka "Slovnyka ukrainskoi movy XVI – pershoi polovyny XVII st.". [Card index of the "Dictionary of the Ukrainian language of the XVI – first half of the XVII century"] (zberihaietsia u viddili ukrainskoi movy Instytutu ukrainoznavstva im. I. Kryp’iakevycha NAN Ukrainy, m. Lviv). [in Ukrainian].
Mozer, M. (2011). Chy "Rozmova-Besѣda" Ivana Uzhevycha napysana pid vplyvom polskykh zrazkiv? [Was Ivan Uzhevych’s "Rozmova-Besida" written under the influence of Polish models?]. Pysemni pam’iatky: suchasne prochytannia / ed, by H. Dydyk-Meush. Lviv. Pp. 16–27. [in Ukrainian].
Mozer, M. (2008). Ohliad istorii ukrainskoi movy serednoi doby. [An overview of the history of the Ukrainian language in the Middle Ages]. Prychynky do istorii ukrainskoi movy / ed. by S. Vakulenko. Kharkiv: Khark. istor.-filol. tov-vo. Pp. 40–54. [in Ukrainian].
Mozer, M. (2008). Rus’ka (biloruska ta ukrainska) mova serednoi doby: zahalna perspektyva. [The Ruthenian (Belarusian and Ukrainian) language of the Middle Ages: a general perspective]. Prychynky do istorii ukrainskoi movy / ed. by S. Vakulenko. Kharkiv: Khark. istor.-filol. tov-vo. Pp. 55–74. [in Ukrainian].
Moisiienko, V. (2006). Fonetychna systema ukrainskykh poliskykh hovoriv u XVI–XVII st. [The phonetic system of Ukrainian Polissya dialects in the 16th–17th centuries]. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka. 448 p. [in Ukrainian].
Moisiienko, V.M. (2005). Pro natsionalnyi status "rus’koi movy" v chasy Velykoho kniazivstva Lytovskoho ta Rechi Pospolytoi. [On the national status of the "Ruthenian language" during the times of the Grand Duchy of Lithuania and the Polish-Lithuanian Commonwealth]. Movoznavstvo. № 1. Pp. 67–82. [in Ukrainian].
Nimchuk, V. (2004). Ivan Uzhevych. [Ivan Uzhevych]. Ukrainska mova. Entsyklopediia / Rusanivskyi V., Taranenko O. (co-ed.). 2nd edition. Kyiv: Vyd-vo "Ukrainska entsyklopediia" im. M.P. Bazhana. Pp. 697. [in Ukrainian].
Nimchuk, V. (1985). Movoznavstvo na Ukraini v XIV–XVII st. [Linguistics in Ukraine in the XIV-XVII centuries]. Kyiv: Naukova dumka. 221 p. [in Ukrainian].
Nimchuk, V. V. (1973). "Leksikonъ latynskyi" ta "Leksikonъ sloveno-latynskii" i yikh mistse v istorii staroi ukrainskoi leksykohrafii. [The Latin Lexicon and the Slavic-Latin Lexicon and their place in the history of old Ukrainian lexicography]. Leksykon latynskyi Ye. Slavynetskoho. Leksykon sloveno-latynskyi Ye. Slavynetskoho ta A. Koretskoho-Satanovskoho / arranged by V.V. Nimchuk; ed. by K. K. Tsiluiko. Kyiv: Naukova dumka. Pp. 5–58. [in Ukrainian].
Peredriienko, V. A. (2001). Staroukrainska "prosta mova" XVI–XVIII st. v konteksti formuvannia natsionalnoi literaturnoi movy. [Old Ukrainian "simple language" of the 16th–18th centuries in the context of the formation of the national literary language]. Aktualni problemy ukrainskoi linhvistyky: teoriia i praktyka. Iss. IV. Pp. 16–23. [in Ukrainian].
Petehyrych-Antoniv, O. V. (1999). Kulturno-istorychna ta linhvistychna tsinnist ukrainskoi pam’iatky kintsia XVI st. [Cultural, historical and linguistic value of Ukrainian monuments from the end of the 16th century]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filolohichna. Iss. 29. Pp. 71–77. [in Ukrainian].
Farion, I. (2015). Suspilnyi status staroukrainskoi (rus’koi) movy u XIV–XVII stolittiakh: movna svidomist, movna diisnist, movna perspektyva. [The social status of the Old Ukrainian (Ruthenian) language in the 14th–17th centuries: linguistic consciousness, linguistic reality, linguistic perspective]. Lviv: Vyd-vo Lvivskoi politekhniky. 656 p. [in Ukrainian].
Aubert, F. (1993). Apprentissage des langues étrangères et préparation au voyage. À propos d’un manuel plurilingue attribué à Berlaimont. [Learning foreign languages and preparing for travel. About a multilingual textbook attributed to Berlaimont]. Documents pour l'histoire du français langue étrangère ou seconde. n°11. P. 14–20. [in French].
Baluze, E. Catalogus librorum mss. bibliotheca Colbertina. [Catalogue of the manuscripts of the Colbert Library]. Bibliothèque nationale de France à Richelieu. Département des Manuscrits. Paris. Baluze 101. [in Latin].
Beaulieux, Ch. (1904). Liste des dictionnaires lexiques et vocabulaires français. [List of French lexical dictionaries and vocabularies]. Paris: Société nouvelle de librairie et d’édition. 30 p. [in French].
[Berlaimont, Noёl de]. (1631). Colloquia et dictionariolum octo linguarum apud E. Gloppenburgium. [Conversations and a pocket dictionary of eight languages at E. Gloppenburg’s]. Amstelodami. 396 p. [in Latin].
Bunčić, D. (2006). Die ruthenische Schriftsprache bei Ivan Uževyč unter besonderer Berücksichtigung der Lexik seines Gesprächsbuchs Rozmova/Besěda. Mit Wörterverzeichnis und Indizes zu seinem ruthenischen und kirchenslavischen Gesamtwerk. [The Ruthenian written language in Ivan Uzhevych’s work, with particular emphasis on the lexicon of his conversation book Rozmova/Besěda. With a glossary and indexes to his complete works in Ruthenian and Church Slavonic]. München: Verlag Otto Sagner. 592 p. [in German].
Bunčić, D., Keipert, H. (2005). Rozmova-Besěda: Das ruthenische und kirchenslavische Berlaimont-Gesprächsbuch des Ivan Uževyč; mit lateinischem und polnischem Paralleltext. [Rozmova-Besěda: Ivan Uzhevych’s Ruthenian and Church Slavonic Berlaimont conversation book; with parallel Latin and Polish texts]. München: Otto Sagner. LII + 287 S. [in German].
Colombo-Timelli, M. (1992). Dictionnaires pour voyageurs, dictionnaires pour marchands ou la polyglossie au quotidien aux XVIe et XVIIe siècles. [Dictionaries for travellers, dictionaries for merchants, or everyday polyglossia in the 16th and 17th centuries]. Linguisticae Investigationes. Vol. XVI, 2. Pp. 395–420. [in French].
Keipert, H. (2001). "Rozmova/Besěda". Das Gesprächsbuch Slav. № 7 der Bibliothèque nationale de France. ["Rozmova/Besěda". The Slavic Conversation Book No. 7 of the Bibliothèque nationale de France]. Zeitschrift für Slavische Philologie. Bd. 60. № 1. S. 9–40. [in German].
Martel, A. (1938). La langue polonaise dans les pays ruthènes: Ukraine et Russie Blanche (1569–1667). [The Polish language in the Ruthenian lands: Ukraine and White Russia (1569–1667)]. Lille. 318 p. [in French].
Martynov, I. (1858). Les manuscrits slaves de la Bibliohèque imperiale de Paris [The Slavic manuscripts of the Imperial Library of Paris]. Paris. 113 р. [in French].
Vodoff, W. (1978). L’étude des manuscrits slaves et des slavica en France (Bilans et perspectives). [The study of Slavic manuscripts and Slavic studies in France (Review and prospects)]. Dѣlo kъnyzhnoie. І. Pр. 3–10. [in French].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
