ВПЛИВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ-ДОНОРА ТА МОВИ-ПОСЕРЕДНИЦІ НА МОВОВЖИВАННЯ ПЕДАГОГІВ ЗАКАРПАТТЯ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ З УГОРСЬКОЮ МОВОЮ НАВЧАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.1(106).2026.127-137Ключові слова:
педагогічна професійна мова, угорці Закарпаття, міжмовні контакти, запозичення та регіоналізми, писемна та усна моваАнотація
У сучасному світі мови перебувають у стані постійної взаємодії, особливо в умовах двомовності, що є типовим для спільнот національних меншин. На формування мовного середовища угорців Закарпаття протягом останнього століття особливо вплинули політичні чинники, що призвело до значного проникнення другої мови в їхнє мовлення. Професійна мова закарпатських угорців залишається недостатньо вивченою. Існують суттєві розбіжності між її писемним та усним варіантами, зокрема, усний варіант сильніше піддається впливові державної мови, у ньому частіше трапляються запозичення з іншої мови та перемикання кодів. Аналіз цих явищ актуальний для розуміння динаміки мовного розвитку в умовах багатомовності. Мета статті – проаналізувати писемний та усний варіанти педагогічної професійної мови закарпатських угорців, виявити особливості її вживання. Дослідження базується на аналізі матеріалів, опублікованих у місцевих угорськомовних фахових та громадсько-політичних виданнях. Аналіз засвідчив, що в мовленні угорських педагогів Закарпаття засвідчено численні терміни, запозичені з української мови шляхом калькування, прямого запозичення або гібридизації. До них належать назви освітніх закладів (наприклад, профтех, ліцей), посадові назви (зокрема такі, як методист, організатор), професійні терміни (наприклад, курси, кабінет, сертифікат) та абревіатури (НУШ, ЗНО, НМТ). Особливістю є те, що в писемній формі, особливо в ЗМІ, ці запозичення трапляються значно рідше, оскільки автори прагнуть дотримуватися норм угорської літературної мови. Натомість в усному мовленні спостерігається інтенсивне чергування між термінологією, що вживають у стандартній мові, та регіоналізмами, що є прямим наслідком впливу української мови. Це свідчить про те, що усне професійне спілкування є більш динамічним та відкритим до мовних інновацій. Результати дослідження підтверджують, що усна професійна мова закарпатських угорців зазнає сильнішого впливу української мови порівняно з писемною. Практична цінність роботи полягає в проведенні паралелі між стандартним та регіональним професійним мововживанням, що сприяє підвищенню мовної свідомості серед педагогічної спільноти та може слугувати основою для подальших мовознавчих досліджень.
Посилання
Bárány, E., Csernicskó, I., Gazdag, V., Hires-László, K., Kótyuk, I., & Márku, A. Ukrán–magyar hivatali (regiszter)szótár [Ukrainian–Hungarian official (register) dictionary]. II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola. URL: https://real.mtak.hu/107214/1/UkrC3A1n-magyar-hivatali-szC3B3tC3A1r-kiegC3A9szC3ADtett-2016-01-6_A5.pdf. (reference date: 14.04.2025). [in Ukrainian and Hungarian].
Benkő, L. (1998). A történeti nyelvtudomány alapjai [The fundamentals of historical linguistics]. Nemzeti Tankönyvkiadó. 287 p. [in Hungarian].
Crystal, D. (1998). A nyelv enciklopédiája [The Cambridge encyclopedia of language]. Osiris. 602 p. [in Hungarian].
Csernicskó, I. (2003). A kárpátaljai magyar szaknyelvek [Hungarian professional languages in Transcarpathia]. In I. Csernicskó (Ed.), A mi szavunk járása. Bevezetés a kárpátaljai magyar nyelvhasználatba [Our way of speaking. An introduction to Hungarian language use in Transcarpathia] (pp. 61–63). PoliPrint. [in Hungarian].
European Glossary on Education. Volume 2: Educational Institutions. (2nd ed.). Eurydice. URL: http://www.see-educoop.net/education_in/pdf/glossary2.pdf (reference date: 12.04.2025). [in English].
Gabóda, B. (2003). A magyar nyelvű oktatás helyzete Kárpátalján az oktatási kataszter adatai alapján [The situation of Hungarian-language education in Transcarpathia based on educational cadastre data]. Közoktatás, 4 (5), 3–8. [in Hungarian].
Gazdag, V. (2021). Szláv elemek a kárpátaljai beregszászi járás magyar nyelvjárásaiban [Slavic elements in the Hungarian dialects of the Beregszász district of Transcarpathia]. Termini Egyesület. 228 p. [in Hungarian].
Györke, M. (1991). A kárpátaljai magyar szaknyelv [The Hungarian professional language of Transcarpathia]. In S. Győri-Nagy & J. Kelemen (Eds.), Kétnyelvűség a Kárpát-medencében I [Bilingualism in the Carpathian Basin I] (pp. 70–71). Széchenyi Társaság – Pszicholingva Nyelviskola. [in Hungarian].
Hires-László, K., & Váradi, K. Semantic differences between terms associated with the Hungarian and the Ukrainian public education systems. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство), 39, 130–139. https://doi.org/10.31652/2521-1307-2024-39-12 (reference date: 22.05.2025). [in English].
Kenyeres, M. (2007, December 12). "Az év tanára címre terjesztették" [Nominated for 'Teacher of the Year' award]. Kárpátinfó. (p. 11.). [in Hungarian].
Kurtán, Zs. (2003). Szakmai nyelvhasználat [Professional language use]. Nemzeti Tankönyvkiadó. 290 p. [in Hungarian].
Lanstyák, I. (2014). Nyelvalakítás és nyelvi ideológiák [Language shaping and linguistic ideologies]. Comenius Egyetem. 264 p. [in Hungarian].
Orosz, I. (2019). "A Mindenhatóba vetett hit tehet minket hitelessé cselekedeteinkben": Orosz Ildikó beszéde a Kárpátaljai Magyar Pedagógusszövetség (KMPSZ) központi tanévnyitó ünnepségén ["Faith in the Almighty can make our actions credible": Ildikó Orosz's speech at the central opening ceremony of the Transcarpathian Hungarian Teachers' Association]. Közoktatás, 3 (4). Рр. 4–7. [in Hungarian].
Ráti, E. (2019). A gyermekirodalmi alkotások helye és szerepe a kárpátaljai magyar általános iskolai anyanyelvi nevelésben [The place and role of children’s literary works in mother-tongue education in Transcarpathian Hungarian elementary schools]. Közoktatás, 3 (4). Рр. 20–24. [in Hungarian].
Szoták, Sz. Országspecifikus oktatási terminusok terminológiai és szociolingvisztikai elemzése a Termini magyar–magyar szótár példái alapján (Ausztria) [Terminological and sociolinguistic analysis of country-specific educational terms based on examples from the Termini Hungarian–Hungarian dictionary (Austria)]. Magyar Nyelvőr, 145(4), 402–417. https://doi.org/10.38143/Nyr.2021.4.402. URL: https://epa.oszk.hu/00100/00188/00105/pdf/EPA00188_magyar_nyelvor_2021_04_402-417.pdf (reference date: 23.05.2025). [in Hungarian].
Tudnivalók az alapképzésre felvételizőknek: II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola [Information for bachelor's degree applicants: Ferenc Rákóczi II Transcarpathian Hungarian College of Higher Education]. URL: https://karpataljalap.net/?q=2018/06/23/tudnivalok-az-alapkepzesre-felvetelizoknek (reference date: 16.06.2025). [in Hungarian].
Zakon Ukrainy "Pro povnu zahalnu seredniu osvitu" [Law of Ukraine "On complete general secondary education"]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text (reference date: 12.06.2025). [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).