АВТОРСЬКІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОБРАЗУ МАРКА ПРОКЛЯТОГО В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.1(106).2026.31-43Ключові слова:
поетика образу, Марко Проклятий, авторська модель інтерпретації, мотив безсмертя, містичний епос, химерна проза, фентезі, апокрифічний сюжетАнотація
У статті зосереджено увагу на авторських моделях трансформації образу Марка Проклятого, який приваблює митців своєю містичністю та колоритністю. У його генезі простежено типологічну близькість з Агасфером та Каїном, спорідненість із народним варіантом оповіді про Андрія Первозванного. Установлено, що до усталених атрибутивних рис Марка Проклятого належать: покарання безсмертям і митарствами за скоєні злочини; носіння торби з головами /черепами вбитих як нагадування про скоєне; спокутування гріхів добрими вчинками та можливість прощення. З’ясовано, що авторські інновації в моделюванні цього образу залежать від письменницького задуму. У бароковому творі "Пекельний Марко" поєдналися віршована обробка легенди про Марка Проклятого з бурлескною інтерпретацію апокрифічного сюжету про "збурення пекла" й сюжетом із народних дум про визволення бранців-козаків із неволі. Козак-ярига спускається в пекло, щоб "усмирити" чортів і визволити "полонені" душі козаків, тобто дії Марка через альтернативність до дій Христа перекодовуються в площину Virtus (доброчинність). Олекса Стороженко в моделюванні образу Марка Проклятого для нагнітання жаху перекодовує мотив вигодовування героя тваринами (викормлений кров’ю), переосмислює едипівський мотив (інцестні стосунки з рідною сестрою), додає до скоєних злодіянь убивство кровних рідних. Помічено, що схема життя Стороженкового героя підпорядкована мотиву покарання безсмертям за злочини і доповнена мандрівкою до пекла. Марко Проклятий Василя Пачовського уособлює історіософські коди бездержавності. В інтерпретації письменника дуалістичністю позначена як провина Марка (симбіоз індивідуальної долі грішника та первородного гріха нації – бездержавності), так і він сам (внутрішня боротьба Митусиної руїнницької суті й Святославового начала). У фентезі Наталії Заруднюк в образ Марка Проклятого вплетено філософський код. У зображенні його гріхопадіння письменниця дотримується усталеної схеми, тоді як у поверненні ним собі сутності людини простежуємо авторську інтерпретацію.
Посилання
Anonim. Slovo o zburenii pekla, yehda Khrystos, od mertvykh vstavshy, peklo zburyv [The Word about the Turmoil of Hell, when Christ, Rising from the Dead, Stirred up Hell]. URL: http://litopys.org.ua/old17/old17_25.htm (reference date: 15.01.2026). [in Ukrainian].
Verlata, A. S. (2015). Marko Prokliatyi yak spetsyfichnyi vyiav avtorskoi ideino-estetychnoi svidomosti u dramaturhii Vasylia Pachovskoho. [Marco the Accursed as the Specific Manifestation of Author’s Aesthetic Consciousness in the Plays by Vasyl Pachovskyi] Prykarpatskyi visnyk NTSh. Slovo. № 2 (30). Pp. 414–421. [in Ukrainian].
Ilnytskyi, M. (1995). Vid "Molodoi Muzy" do "Prazkoi shkoly". [From "Young Muse" to "Prague School"]. Lviv. 318 p. [in Ukrainian].
Zarudniuk, N. (2024). Vovchi zemli: roman. Tsykl "Po toi bik". [Wolf Lands: Novel. Cycle "On the Other Side"]. Kyiv: Vikhola. Book 1. 440 p. [in Ukrainian].
Zarudniuk, N. (2025). Vtrachena zoria: roman. Tsykl "Po toi bik". [Lost Dawn: Novel. Cycle "On the Other Side"]. Kyiv: Vikhola. Book 2. 488 p. [in Ukrainian].
Kozachynska, V. V. (2002). Kontsept smerti v ukrainskomu baroko. [Concept of Death in Ukrainian Baroque]. Mahisterium: Istoryko-filosofski studii. 2002. Iss. 9. Pp. 16–21. [in Ukrainian].
Pekelnyi Marko. [Marko the Accursed] URL: http://litopys.org.ua/old18/old18_23.htm#sat6 (reference date: 16.01.2026). [in Ukrainian].
Pam’iatky bratskykh shkil na Ukraini (kinets XVI – pochatok XVIII st.): Teksty i doslidzhennia [Memorials of Fraternal Schools in Ukraine (Late 16th – early 18th Centuries): Texts and Research] (1988). / ed. by V. I. Shynkaruk et al. Kyiv: Naukova dumka. 568 p. [in Ukrainian].
Pachovskyi, V. (1985). Zibrani tvory: u 2 t. T. 2: Zoloti vorota. [Collected Works: in 2 Volumes. Volume 2: Golden Gate.]. Filadelfiia – Niu-Iork – Toronto: Ob’iednannia ukrainskykh pysmennykiv "Slovo". 419 p. [in Ukrainian].
Polishchuk, N. (2003). Mifolohema Vichnoho Mandrivnyka: ukrainskyi kontekst. [The Mytheme of the Everlasting Wanderer: the Ukrainian context]. Zapysky Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka. Vol. CCХLVI: Pratsi Filolohichnoi sektsii. Pp. 180–200. [in Ukrainian].
Storozhenko, O. (1957). Tvory v 2-kh t. T. 1. [Works in 2 volumes. Vol. 1] / intro and ed.by PhD(c) A.O. Ishchuk. Kyiv: Derzhavne vydavnytstvo khudozhnoi literatury. 438 p. [in Ukrainian].
Chopyk, R. (2010). Panko Prokliatyi (Ekzystentsiina drama P. Kulisha). [Panko the Cursed (Existential Drama by P. Kulish)]. Slovo i Chas. № 11. Pp. 3–15. [in Ukrainian].
Yurchuk, O.O. (2025). Fentezi "Vovchi zemli" Natalii Zarudniuk: struktura, topos, heroi. [Fantasy Novel "Wolf Lands" by Nataliia Zarudniuk: Structure, Topos, Characters]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. Filolohichni nauky. Iss. 1 (104). Pp. 74–81. https://doi.org/10.35433/philology.1(104).2025.74-81. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
