СТИЛІСТИЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ В МЕМЕТИЧНОМУ ДИСКУРСІ: ФОНОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.2(105).2025.138-149Ключові слова:
культурні студії, мем, меметичний дискурс, стилістичний прийом, фоно-графічний стилістичний прийомАнотація
Це дослідження зосереджено на стилістичних прийомах, які використовують у меметичному дискурсі. Термін меметичний дискурс застосовують для опису комунікативно-прагматичного зразка мовної поведінки, відображеного в мемах. Інтертекстуальність, як основа меметичного дискурсу, викликає гумористичний ефект, який сприяє емоційному полегшенню та культурному зв’язку.
Стилістичні прийоми, також відомі як фігури мови, є важливими мовними механізмами, які покращують текст, роблять його більш яскравим і привабливим для читачів. Ці прийоми можна класифікувати на основі мовних шарів, при цьому основну увагу приділяють фоно-графічному рівню.
Мета статті – проаналізувати специфіку вживання фоно-графічних стилістичних засобів та дослідити стилістичну своєрідність, закладену в мемах. Спираючись на різні вибірки мемів, ми вирішили проаналізувати саме стилістичні тенденції через величезну кількість наявних мемів.
У нашому дослідженні висвітлено дев’ять фоно-графічних стилістичних прийомів, уживаних у меметичному дискурсі. Серед них алітерація та зміна шрифту трапляються рідше, натомість графон, художня графічна композиція тексту (layout) та повтор графем (multiplication) – найуживаніші техніки. Також із середньою частотністю спостерігаємо приклади використання дефісування (hyphenation), асонансу, звуконаслідування та капіталізації (capitalization). Таку дистрибуцію можна пояснити природою мемів та їхніми відмінними якостями: меми призначені для легкого розуміння широким колом людей, запам’ятовуються та дублюються. Усе це потребує легкості сприйняття і яскравої привабливості.
Швидке поширення мемів можна пояснити їхнім культурним підґрунтям. Крім того, типові риси мемів – легкість сприйняття, здатність до відтворення, реконтекстуалізація та реміксування – також сприяють їхній яскравій привабливості та простоті сприйняття. Виявлені стилістичні тенденції, імовірно, походять із культури коміксів, оскільки меми є частиною цифрової культури. У меметичному дискурсі ключову роль відіграють два чинники: наратив, переданий зображеннями, та запозичення стилістичних прийомів із культурних канонів або літературної традиції. Меми поєднують ці традиції, реміксують їх і вносять сучасне бачення, яке відгукується в масовій свідомості.
Посилання
Apollinaire’s Calligrammes [Calligrams] URL: https://publicdomainreview.org/collection/apollinaire-s-calligrammes-1918/ (reference date: 01.04.2025) [in French].
Atran, S. (2001). The trouble with memes: Inference versus imitation in cultural creation. Human nature. 12 (4). P. 351–381 [in English].
Berger, J. (2016). Contagious: Why things catch on. Simon and Schuster. 256 p. [in English].
Blackmore, S. J. (2000). The meme machine. Oxford: Oxford Paperbacks. 288 p. [in English].
Boiko, L., Stakhniuk, N., Vladyka, S. (2024). A comparative linguistic analysis of internet memes in English, Polish and Ukrainian: specifics, functions and language means. Multidisciplinary Science Journal, 6. URL: https://malque.pub/ojs/index.php/msj/article/view/1986 (reference date: 01.04.2025) [in English].
Bourdieu, P. (1993). Sociology in Question (trans. R Nice). London: SAGE. 184 p. [in English].
Brontë, E. (2003). Wuthering Heights. Edited by Pauline Nestor, Penguin Classics. 359 p. [in English]
Green, J., Jenkins, H. (2011). How Audiences Create Value and Meaning in a Networked Economy. The handbook of media audiences / V. Nightingale (Ed.). Oxford: Wiley-Blackwell. Pр. 109–127 [in English].
Huntington, H. E. (2013). Subversive memes: Internet memes as a form of visual rhetoric. AoIR Selected Papers of Internet Research. URL: https://spir.aoir.org/ojs/index.php/spir/article/view/8886 (reference date: 01.04.2025) [in English].
Jenkins, H. (2009). Confronting the challenges of participatory culture: Media education for the 21st century. MIT Press. 129 p. [in English].
Kukcharenko, V. А. (2000). Praktykum z stylistyky anhliiskoi movy: Pidruchnyk [English Stylistics]. Vinnitsya: Nova Knyha. 81 p. [in English].
Lugea, J. (2020). The Pragma-Stylistics of Internet Memes. Contemporary Media Stylistics. London: Bloomsbury Academic. Pр. 81–106. [in English].
McIntyre, D., Price, H. (2018). The Routledge Handbook of English Language Studies. Routledge: New York. 484 p. [in English].
Rowling, J. K. (1997). Harry Potter and the Philosopher's Stone. London: Bloomsbury Publishing. 368 p. [in English].
Soroka Boyacioglu, L. T. (2023). Stylistics as a branch of linguistics. The notion of stylistic device. Закарпатські філологічні студії, 29, vol.2. P. 143-147. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/63852/1/STYLYSTICS%20AS%20A%20BRANCH%20OF%20LINGUISTICS.%20THE%20NOTION%20OF%20STYLISTIC%20DEVICE.pdf (reference date: 01.04.2025) [in English]
Salinger, J. D. (1991). The Catcher in the Rye. London: Little, Brown and Company. 277 p. [in English.]
Steinbeck, J. (2023). Of Mice and Men. London: Penguin Books. 107 p. [in English]
The Best Memes of 2024. URL: https://hyperallergic.com/973911/the-best-memes-of-2024/ (reference date: 01.04.2025) [in English].
Poe, E.A. (2006). Collected Stories and Poems. London: CRW Publishing. 821 p. [in English].
Zhulinska, М., Smolyar, N. (2015). Internet-memy yak odynytsi informatsii u kiberprostori. [Internet-Memes as Information Units in a Cyberspace]. Actual issues of foreign philology. Vol. 2. Pр. 66–71 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
