ЛЮДИНА І МИСТЕЦТВО В РЕНЕСАНСНІЙ КАРТИНІ СВІТУ
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.2(105).2025.7-18Ключові слова:
Ренесанс, концепція людини, художня творчість, автор, гуманізм, візуалізація, картина світуАнотація
У статті розглянуто ренесансну концепцію людини у її взаємозв’язку з новим баченням художньої творчості, що вирізняє добу Відродження стосовно Середньовіччя й Античності. Для Відродження характерний притаманний цьому періоду культдюкурний діалог, що дає змогу синтезувати напрацювання попередніх епох. Античний антропоцентризм і середньовічний християнський теоцентризм поєднуються, набуваючи нової якості, у духовно-інтелектуальній практиці демократичних і водночас елітарних гуманістичних студій. Ренесансний синтез надає особливого значення людині, сутність якої розкривається у творчості, що прагне стати універсальною, охоплюючи всі знання, уміння, сфери діяльності, земну конкретику та трансцендентну загадковість. Відзначено, що найбільш очевидно творчий потенціал ренесансної людини проявляє індивідуально-авторська мистецька діяльність, яка дає підстави митцю усвідомити себе в ролі "співавтора Бога" (Ф. Петрарка). Художні звершення доби Ренесансу, запрошуючи до "релігійної медитації", з новою гостротою в умовах поступової секуляризації мистецтва актуалізують християнську проблематику. Зокрема, ідеться про відновлення втраченого зв’язку з Богом, що має стати основою реалізації "божественного начала", народження автора, творчого самотворення людини в просторі індивідуальної екзистенції, мистецтва, історії.
З опорою на міркування М. Гайдеґґера про новочасний характер поняття "картина світу" розкрито особливості ренесансного світогляду, що стає передумовою активної та відповідальної творчої діяльності людини. Відкриття перспективи в живописі Ренесансу, нове ставлення до людського тіла й людини як гармонійної духовно-тілесної істоти, освоєння часо-просторової конкретики природного універсуму потрактовано в контексті нових обріїв художньої практики. "Вітрувіанська людина" й "Джоконда" Леонардо да Вінчі, фрески "Секстинської капели" Мікеланджело Буонаротті інтерпретовано як знакові в контексті окреслених світоглядних зрушень і художньо-естетичних новацій. Візуалізація духовного буття людини й "Священної історії" в образотворчому мистецтві Ренесансу схарактеризовано у зв’язку з проблемою співвіднесення високого і масового мистецтва в межах актуальної художньої практики та її рецепції.
Посилання
Bilous, P. (2006). "Pershe vidrodzhennia" ukrainskoi literatury (druha pol. XVI – pochatok XVII st.) ["The First Renaissance" of Ukrainian Literature (second half of the 16th – beginning of the 17th century)]. Renesansni studii: Zb. statei / In-t lit. im. T. H. Shevchenka NAN Ukrainy; Zaporizkyi natsionalnyi un-t ta in. Zaporizhzhia. Vol. 11. Pp. 139–145. [in Ukrainian].
Voloshchuk, Ye. (2008). Charivna fleita Modernu. Dukhovno-estetychni tendentsii nimetskomovnoi modernistskoi literatury XX st. u lirytsi R. M. Rilke, prozi T. Manna, dramaturhii M. Frisha: monohrafiia [The Magic Flute of Modernity. Spiritual and Aesthetic Tendencies of German-Language Modernist Literature of the 20th Century in the Lyrics of R. M. Rilke, the Prose of T. Mann, and the Drama of M. Frisch: Monograph]. Kyiv: VD Dmytra Buraho. 528 p. [in Ukrainian].
Holovei, V. (2013). Transformatsii relihiinoho mystetstva v epokhu Renesansu [Transformations of religious art in the Renaissance]. Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Part IⅤ. Estetyka ta filosofiia mystetstva. No 27. Pp. 148–152. [in Ukrainian].
Eko, U. (2024). Taiemnyche polumia tsarytsi Loany [The Mysterious Flame of Queen Loana]. Translated from Ital. by Yu. Hryhorenko. Kharkiv: Folio. 416 p. [in Ukrainian].
Istoriia yevropeiskoi mentalnosty [History of European mentality] (2004) / ed. by Peter Dintselbakher / translated from German by Volodymyr Kamianets. Lviv: Litopys. 720 p. [in Ukrainian].
Kozlyk, I. V. (2011). Svitova literatura doby Serednovichchia ta epokhy Vidrodzhennia ("Kartyna svitu". Estetyka. Poetyka) [World Literature of the Middle Ages and the Renaissance ("Picture of the World". Aesthetics. Poetics)]: study guide [for students of higher educational institutions]. Ivano-Frankivsk: SYMFONIIa forte. 344 p. [in Ukrainian].
Krotova, T. (2010). Predmetnyi svit Renesansu yak vtilennia dukhu humanistychnoi kultury [The objective world of the Renaissance as the embodiment of the spirit of humanistic culture]. Visnyk Lvivskoi natsionalnoi akademii mystetstv. Vol. 21. Pp. 3–16. [in Ukrainian].
Lebid, A. Ye. (2019). Tsinnisno-svitohliadnyi universum epokhy Renesansu: kultura, nauka, mystetstvo [The value-based and worldview universe of the Renaissance era: culture, science, art]. educational and methodological guide. Sumy: FOP Tsoma S. P. 48 p. [in Ukrainian].
Lutsak, S. M. (2010). Dominanta yak mentalne oserdia khudozhno-estetychnoho protsesu (na materiali ukrainskoi literatury mezhi XIX–XX st.) [The Dominant as the Mental Core of the Artistic and Aesthetic Process (Based on Ukrainian Literature of the Turn of the 19th–20th Centuries)]: [monograph]; [ed.by. R. T. Hromiak]. Ivano-Frankivsk: Foliant. 400 p. [in Ukrainian].
Garin, E. (1969). Il pensiero di Michelandgelo [Michelangelo's Thought]. Nel: Garin, E. L’etá nuova [The new age]. Napoli. Pp. 347–383. [in Italian].
Garin, E. (1965). Universalitá di Leonardo [Universality of Leonardo]. Nel: Garin, E. Scienza e vita civile net Rinascimento [Science and civil life in the Renaissance]. Bari. Pp. 87–107. [in Italian].
Heidegger, M. (1950). Zeit des Weltbildes [Time of the worldview] In: Holzwege [Wooden paths]. Frankfurt a.M.: Klostermann. Pp. 69–104. [in German].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Н. Астрахан
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
