ЗИНОВІЙ БИЧКО ПРО УКРАЇНСЬКУ МОВУ
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.1(99).2023.83-92Ключові слова:
лінгвістичні афоризми, образні висловлювання про мову, вітальність мови, екологія усного і писемного мовленняАнотація
У статті розглянуто проблеми, порушені в афоризмах Зиновія Бичка, українського діалектолога, мовознавця, професора Львівського національного університету імені Івана Франка, члена Національної спілки журналістів України, члена НТШ, члена МАУ, визначено основні засоби образності, акцентовано увагу на вітальності української мови. Аналіз матеріалу здійснено описовим методом із використанням елементів тлумачення наукових джерел.
Автори підкреслюють, що афоризми Зиновія Бичка передусім мають просвітницький характер. Дбаючи про доступність, загальнозрозумілість і образність своїх крилатих висловів, автор нерідко вдається до використання прозорих аналогій, які допомагають осягнути сутність таких непростих понять, як мова, слово, генетичний код. Він зіставляє мову з іконою, космосом, галактикою, будівельними спорудами, творами мистецтва, жіночими прикрасами, людським нервом, конкретними й абстрактними поняттями, що допомагає показати складність і водночас простоту мови. Автор наділяє лексеми мова та слово численними епітетами, створює фітоустав української абетки, чим переконує в красі й багатстві української мови.
Зиновій Бичко, дбаючи про вітальність мови, на яскравих прикладах демонструє давність архетипних символів, красу поетичного слова та згубність мовлення, спотвореного суржиком і сленгом, варваризмами. Спираючись на дослідження генетиків, медиків, переконує в шкідливості для морального та фізичного здоров’я людини негативної енергії, яку продукує обсценна лексика.
Питання чистоти, естетики, екології мовлення особистості – це проблеми невідкладні, їх вирішувати потрібно фахово й наполегливо, незважаючи на спротив опонентів. Процвітання мови, розширення її інформаційного простору пов’язані з життєздатністю, виживанням українського в Україні, збереженням незалежності держави й свободи особистості.
Посилання
Андрієнко Л. О. Вітальність мови як соціолінгвістична проблема. Життя у слові: зб. наук. праць. Київ, 2011. С. 274–275.
Бибик С. П., Сюта Г. М. Словник іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання / за ред. С. Я. Єрмоленко; худож.-оформлювач Б. П. Бублик. Харків: Фоліо, 2006. 623 с.
Бичко З. Діалектна лексика наддністрянського говору. Тернопіль: Лідер, 2000. 280 с.
Бичко З. Буття зарубини. Тернопіль: "Золота ПЕКТОРАЛЬ", 2021. 292 с.
Вервиця URL: Вhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B2% D0%B8%D1%86%D1%8F (дата звернення: 10.01.2023)
Габидуллина А. Р. Аналогия в научно-популярном дискурсе. Лінгвістика : зб. наук. пр. Луганськ, 2011. Ч. 2. № 3 (24). С. 100–105.
Герасимчук Л. А. Афоризм. Енциклопедія сучасної України. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=44675 (дата звернення: 15.01.2023)
Глуховцева К. Д. Метафора та аналогія в науково-популярному дискурсі лінгвістичної тематики. Мова і міжкультурна комунікація: зб. наук. пр. Полтава, 2019. С. 124–132.
Лінгвістичні афоризми та образні вислови / упоряд. Г. Одинцова, Ю. Одинцова. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2021. 168 с.
Поповський А. У слові мудрім сила правди й крила українського світогляду (Рец. на книгу: Бичко З. Буття зарубини. Тернопіль: "Золота пектораль". 2021. 292 с.). Лінгвістичні студії. Вип. 43. 2022. С. 212–214.
Урицкий Н. Розправа о древності письмен руськословенських. Львів. 1850. 32 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
