ІМАГОЛОГІЧНА СИНУСОЇДА "МАНДРІВ ПО СВЯТИХ МІСЦЯХ СХОДУ З 1724 ПО 1747 РР." В. ГРИГОРОВИЧА-БАРСЬКОГО
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.1(99).2023.17-26Ключові слова:
імагологічний, національна ідентичність, нарація, епоха бароко, ІнашкшістьАнотація
У статті йдеться про особливості художньої нарації в паломницькому творі-подорожі В. Григоровича-Барського "Мандри…", котрі розглянуто з позиції бінарних опозицій, насамперед – антитези "свій / чужий". Авторка статті спробувала дослідити процес сприймання та осмислення фактів культури різних націй автора-оповідача через уже сформовані стереотипи в українському середовищі епохи бароко. Особливий акцент у статті зроблено на тому, як саме в тексті твору виявляються текстуальні способи втілення "чужого".
Відзначено, що основний принцип відображення всього того, що побачив В. Григорович-Барський, він охарактеризував як "правдивий об’єктивізм". Письменник порівнював звичні традиції українців, пов’язані з виготовленням хліба, з італійськими традиціями, підкреслюючи той факт, що італійський хліб суттєво відрізняється від українського на смак, звертав увагу на відмінності в комунікації мешканців навіть одного регіону, відзначав переваги практик поселення мешканців у готелях різних країн світу.
Під пильним оком автора-оповідача були практики повсякдення мешканців багатьох міст Європи ХVІІІ ст. Акцентовано увагу на тому, що "Мандри…" В. Григоровича-Барського належать до паломницької літератури або літератури подорожей, яка має специфічні риси: свободу наративних стратегій, наявність чужоземного локусу, стилістичну свободу. Наратор у цьому творі виступає спостерігачем, а тематичне поле твору не будується винятково навколо зустрічі Своєї та Іншої культур. Автор "Мандрів…" фіксував відмінності Свого та Іншого, дозволяючи собі дуже обережні оцінні судження.
Помічено, що назви деяких підрозділів "Мандрів…" мають імаголоічний акцент, що свідчить про те, що автор презентував розуміння Свого через Чуже.
З’ясовано, що описи церковного чину у творі більше тяжіють до порівняльних характеристик, аніж описи побуту, звичаїв та традицій тих чи тих народів. Частота та періодичність звернень автора до бінарних опозицій Своє/Чуже цілком відповідає способу мислення людини епохи бароко.
Посилання
Білоус П. Італійські образки у подорожніх записках Василя Григоровича-Барського. Studia polsko-ukraińskie. 2017. Т. 4. С. 95–100.
Білоус П. "Прирощення простору" як ренесансна риса "Мандрів…" В. Григоровича-Барського. URL: http://surl.li/dxmvz (дата звернення: 10.01.2023).
Григорович-Барський В. Мандри по святих місцях Сходу з 1723 по 1747 рік. Київ: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2000. 768 с.
Іванишин М. Імагологічні акценти подорожніх нарисів Галини Погутяк. Актуальні питання гуманітарних наук. Вип.30. Т. 2. 2020. С. 194–198.
Ковальчук Ю. Гетерообраз Кореї у літературному дискурсі подорожей ІХ-ХХ століття: дис. … канд. філ. наук 10.01.05 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2017. 220 с.
Ковпік С. Художня інтерпретація образу ченця в паломницькому творі В. Григоровича-Барського "Мандри по Святих місцях Сходу з 1723–1747 рр.". URL: http://surl.li/dxmvr (дата звернення: 16.01.2023).
Козлов А. Одухотворення свідомості прочанина в "Мандрах..." В. Григоровича-Барського. Література. Фольклор. Проблеми поетики: зб. наук. праць / ред. кол.: Г. Ф. Семенюк, А. В. Козлов. Київ, 2008. Вип. 31, ч. 1. С. 38–46.
Кропивко І. Досвід мандрівного мислення й чуттєвого сприйняття навколишнього світу в постмодерністському тексті-подорожі українських та польських письменників. Наукові праці. Філологія. Літературознавство. Том 316. № 304. 2018. С. 51–56.
Нескородіна О. Поетика тілесності у "Странствованіях" Василя Григоровича-Барського. 2013. URL: http://surl.li/dxmwx (дата звернення: 23.01.2023).
Черкашина Т. Передісторія виникнення і формування української мемуарно-автобіографічної літератури. Філологічні науки. Літературознавство. 2014. Вип. 9. С.146–151.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
