ВІЙНА В УКРАЇНІ: ГУМОР VS СТРАХ (КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ)
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.3(98).2022.106-115Ключові слова:
війна, страх, ворог, путін, гумор, сатира, іронія, тролінг, мовна граАнотація
У статті представлений матеріал про особливості лінгвальної репрезентації боротьби зі страхами війни в сучасній українській мові (на прикладі дописів у соцмережі "Фейсбук" та текстів з інших інтернет-джерел). Для дослідження були використані такі методи: лінгвістичне спостереження й опис мовних явищ, метод декодування тексту, порівняння, аналіз, синтез, індукція, дедукція та метод суцільної вибірки. Простежено еволюцію дискурсу страху загалом і в житті сучасного українця зокрема. Схарактеризовано систему емоційно-психологічних образів-виразників страхів війни та вербальних засобів їх подолання. З’ясовано, що основний задум використання гумору – знецінення страхів, тому самі страхи й пов’язані з ними негативні персонажі зображено в комічних, незручних ситуаціях. Доведено, що засобами гумору в його найрізноманітніших проявах (іронія, сатира, тролінг, стьоб) пронизані всі ресурси українського мовомислення: словник, граматика, правописні засоби, цитатний тезаурус, мовні та соціокультурні стереотипи, норми мови й регістри мовлення. З комунікативно-прагматичного погляду проаналізовано образи путіна, країни-агресора росії, російських загарбників та ін. Установлено, що деякі номени утворюють семантичні мікросистеми й розлогі синонімічні ряди (назви-стереотипи росії, росіян і самого путіна). Як засвідчив аналіз, для омовлення ворожих образів використано значну кількість новотворів, обсценної й евфемічної лексики, які виконують насамперед захисну (здоров’язбережувальну), оцінювально-рефлексійну й інтегрувальну (соціально-об’єднувальну) функції, оскільки покликані насамперед заспокоїти, підбадьорити українців і зберегти хоча б відносну душевну рівновагу, але й водночас допомогти їм осмислити свої почуття, засудити ворога та згуртуватися для продовження боротьби на шляху до перемоги. Вивчення механізмів омовлення страху й засобів його подолання в сучасній українській мові доповнило знання про зв’язок світобачення народу з його мовою й національною мовною картиною світу.
Посилання
Buket, Ye. U slovnyku neolohizmiv popovnennia: "mohylizatsiia", shcho porodzhuie "ladakalynizatsiiu" [Addendum in the dictionary of neologisms: "mogilization", which gives rise to "ladakalinization"]. ArmiiaInform. URL: https://cutt.ly/qNeZgKi (reference date: 20.10.2022). [in Ukrainian].
Vasyna, Y. V. (2017). Osnovnyye kharakteristiki horror kak zhanra khudozhestvennoi literatury v diakhronicheskom aspekte [The main characteristics of horror as a genre of fiction in a diachronic aspect]. Molodyi vchenyi. № 4.1. P. 78–81. [in Ukrainian].
Hudmanian, A., Ivanova, A. (2017). Heneza ta zhanrovi osoblyvosti literatury zhakhiv z pozytsii suchasnoi nauky pro pereklad [The genesis and genre features of horror literature from the standpoint of modern translation science]. Humanitarna osvita u tekhnichnykh vyshchykh navchalnykh zakladakh. Vyp. 36. P. 12–17. [in Ukrainian].
Diachenko, N., Kydysiuk, O. Verbalna reprezentatsiia obrazu strakhovyska u tvorakh suchasnykh ukrainskykh avtoriv dlia ditei [Verbal representation of the image of the monster in the works of modern Ukrainian authors for children]. Filolohichnyi chasopys : zb. nauk. pr. Zelinska O. Yu. (hol. red.). Uman. 2021. Vyp. 2 (18). P. 15–22. URL : https://doi.org/10.31499/2415-8828.2.2021.246060 (reference date: 20.10.2022). [in Ukrainian].
Karpilovska, Ye. Ukrainska mova u vyri suspilnykh podii kin. 20 – poch. 21 st. [The Ukrainian language is in the vortex of social events in late 20th – early 21st c.]. URL : https://www.youtube.com/watch?v=686bziSGHmc (reference date: 20.10.2022). [in Ukrainian].
Koliadenko, O. O. (2018). Leksyko-semantychna reprezentatsiia kontseptu "strakh" v ukrainskii naivnii ta naukovii kartynakh svitu [Lexical-semantic representation of the concept of "fear" in Ukrainian naive and scientific pictures of the world]: dys. ... kand. filol. nauk: 10.02.01. Kyiv. 219 p. [in Ukrainian].
Parlament zaboronyv voiennu symvoliku rf ta vyznav yii derzhavoiu-terorystom [The parliament banned the military symbols of the russian federation and recognized it as a terrorist state]. Sluha narodu. URL: https://cutt.ly/ABKoxTq (reference date: 20.10.2022). [in Ukrainian].
Putin – kh**lo! [Putin’s a di**head] Wikipediia. URL: https://cutt.ly/NNwakc1 (reference date: 20.10.2022). [in Ukrainian].
Russkyi voyennyi korabl, idi na kh**! [Russian warship, go f**k yourself] Wikipediia. URL: https://cutt.ly/sNeDHmK (reference date: 20.10.2022). [in Ukrainian].
Ukrainets Ostap. Svynosobaky, rashysty, katsapy: zvidky vzialysia znevazhlyvi prizvyska dlia voroha [Pig-dogs, ruscists, katsaps: where did the derogatory nicknames for the enemy come from]. URL: https://cutt.ly/hBKsIJ2 (reference date: 20.10.2022). [in Ukrainian].
Carroll, N. (1990). The Philosophy of Horror or Paradoxes of the Heart. New York. 272 p. [in English].
Z (symvol rosiiskoho vtorhnennia v Ukrainu) [Z (symbol of the russian invasion of Ukraine)]. Vikipediia. URL: https://cutt.ly/3NeXku8 (reference date: 20.10.2022). [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
