ЛЕКСИЧНІ, СТРУКТУРНІ ТА СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕРМІНОЛОГІЇ В РОМАНІ Г. ВЕЛЛСА "МАШИНА ЧАСУ"
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.2(97).2022.53-60Ключові слова:
Герберт Веллс, наукова фантастика, структурний тип, прості терміни, складні терміни, термінологічна лексикаАнотація
Статтю присвячено дослідженню англомовної наукової термінології та виявленню лексичних, структурних та семантичних особливостей термінів у романі Герберта Веллса "Машина часу". Науково-фантастичні романи насичені термінологічними одиницями, які описують новітні досягнення людства та зображують технології майбутнього. Популярність науково-фантастичного роману зумовлена висвітленням наукових розробок та технологічних досягнень.
Основна частина науково-фантастичної лексики базується на термінологічній лексиці, яка докладно описує поняття різних наукових процесів та явищ. Вивченням та функціонуванням термінів та терміносистем займається термінознавство, яке досліджує спеціальну лексику з позиції її типології, походження, форми, значення, а також використання, класифікації та формування.
Проаналізовані терміни з різних галузей науки є невід’ємною частиною науково-фантастичного роману "Машина часу". Вони сприймаються та описуються у своєму номінативному значенні як конкретні деталі науково-технічних процесів і явищ. Терміни постійно змінюються, і це активно відображено в науковій фантастиці. У романі Герберта Веллса "Машина часу" проаналізовано велику групу наукової термінологічної лексики, яка семантично пов’язана з поняттями різних соціальних наук – математики, фізики, хімії, біології, географії та астрономії. Термінологічна лексика, використана в науково-фантастичному романі Герберта Веллса, виражена простими (терміни-іменники, терміни-прикметники, терміни-дієслова, терміни-прислівники) та складними термінами.
Посилання
Suchasna ukraiinska literaturna mova. Leksyka i fraseologiia [Modern Ukrainian Literary Language. Lexis and Phraseopogy] / ed. by. I. K. Bilodida. Kyiv: Naukova dumka, 1973. 438 p. [in Ukrainian].
Vakulenko, M. O. (2013). Metodologhichni zasady vyvchennja naukovoji terminologhiji [Methodological principles of the scientific terminology study]. In Terminologhichnyj visnyk № 2 (2): Р. 16–21. [in Ukrainian].
Budin, G. A. (2001). Critical Evaluation of the State-of-the-art of Terminology Theory. Terminology Science & Research. 12 (1–2). P. 7–23 [in English].
Condamines, A. (2010). Variations in terminology. Terminology. 16(1). P. 30–50 [in English].
Dubuc, R. (2013). Terminology: A practical Approach. Presses de l'Université de Montréal. 212 p. [in English].
Felber, H. (2002). Terminology Manual. Paris: UNESCO; Infoterm. 426 p. [in English].
Gaivenis, K. (2002). Lietuvių terminologija: teorijos ir tvarkybos metmenys. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. 145 p. [in Lithuanian].
Kristiansen, M. A. (2006). terminological approach to multi-disciplinary domains and disciplinary autonomy. Terminology Science & Research. 17. P. 15–28 [in English].
Pearson J. (1998). Terms in Context. Amsterdam & Philadelphia: John Benjamin’s Publishing Company. 245 p. [in English].
Wells H. G. The Time Machine. URL: http://www.literaturepage.com/read/thetimemachine-1.html (data zvernennja: 02.04.2022). [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
