ГУНГАРИЗМИ В ПІВНІЧНОУКРАЇНСЬКИХ ПАМ’ЯТКАХ XVI–XVII СТ.
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.1(96).2022.145-154Ключові слова:
гунгаризми, мадяризми, тематична група, лексико-семантичні зміни, мовні контактиАнотація
Предметом опису статті є гунгаризми, виявлені в північноукраїнських текстах XVI–XVII ст. У розвідці коротко схарактеризовано українсько-угорські контакти, термінологію називання запозичень з угорської мови, принагідно розглянуто історію дослідження гунгаризмів в українській лінгвістиці, насамперед зосереджено увагу на лексемах угорського походження.
Зазначено, з яких тематичних груп запозичувалися гунгаризми, яких лексико-семантичних змін зазнавали в аналізованих пам’ятках, також описано їхню подальшу еволюцію в українській мові загалом та в північноукраїнському наріччі зокрема за матеріалами лексикографічних праць.
На основі проведеного дослідження встановлено: у північноукраїнських пам’ятках функціонувала незначна кількість слів угорського походження, що пояснюємо відсутністю безпосередніх контактів, пасивними торгівельно-економічними зв’язками тощо. Виокремлені гунгаризми представлені переважно у двох тематичних групах: побутова та військова лексика.
Спостереження за матеріалами СУМу дають підстави вважати, що частина аналізованих гунгаризмів вийшла з активного вжитку української мови переважно через відсутність позначуваної реалії, окремі вживаються в поліському наріччі, зазнавши лексико-семантичних змін.
Проаналізувавши лексикографічні праці, у котрих представлено матеріали з північноукраїнського наріччя, можемо констатувати, що в процесі розвитку слова змінювалися на лексико-семантичному рівні.
Для одних проаналізованих лексем угорська мова була джерелом запозичення (добошъ, кгермекъ, ка(р)вашъ, газука, макгерка, катанка, шишакъ), для інших – посередником (бакгазия, доломан, кунтушъ, палашъ, чижми), а деякі слова (га(и)дукъ, шабля) не мають серед етимологів одностайної думки щодо походження. Найімовірніше, що майже всі гунгаризми потрапили до українських текстів, писаних на північноукраїнських територіях, через посередництво польської мови, зважаючи на відсутність безпосередніх контактів.
Посилання
Baran Ye. Hungaro-Ucrainica. Uhorsko-ukrainski zviazky: movna interferentsiia i movoznavchi kontakty [Hungaro-Ucrainica. Hungarian-Ukrainian relations: linguistic interference and linguistic contacts]. Berehove – Uzhhorod. URL: https://kmf.uz.ua/wp-content/uploads/2021/11/final_barany-erzsebet_monografia_2021-10-13.pdf (reference date: 02.06.2022). [in Ukrainian].
Hrymashevych H. I. (2002). Slovnyk nazv odiahu ta vzuttia serednopoliskykh i sumizhnykh hovirok [Dictionary of clothing and footwear names of Middle Polish and related dialects]. Zhytomyr. [in Ukrainian].
Hrytsenko, S. (2017). Dynamika leksyky ukrainskoi movy XVI–XVII st. [Dynamics of the vocabulary of the Ukrainian language of the XVI–XVII centuries]. Kyiv. [in Ukrainian].
Lysenko P. S. (1974). Slovnyk poliskykh hovoriv [Dictionary of Polissya dialects]. Kyiv. [in Ukrainian].
Moisiienko V. M. (2006). Fonetychna systema ukrainskykh poliskykh hovoriv u XVI–XVII st. [Phonetic system of Ukrainian Polissya dialects in the XVI – XVII centuries]. Zhytomyr. [in Ukrainian].
Ponomar L. H. (1997). Nazvy odiahu Zakhidnoho Polissia [Names of clothes of Western Polissya]. Kyiv. [in Ukrainian].
Yatsenko N. O. (2009). Formuvannia nazv viiskovoho odiahu v ukrainskii movi [Formation of names of military clothes in the Ukrainian language]. Kyiv. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
