ЖІНОЧА РЕЦЕПЦІЯ ТЮРЕМНОГО ДОСВІДУ (ЗА РОМАНОМ ІРИНИ АГАПЄЄВОЇ "ТРОЯНДИ ЗА КОЛЮЧКОЮ. СПОВІДЬ ПРО ЖІНОЧУ ТЮРМУ")
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.1(96).2022.34-41Ключові слова:
жіноче письмо, маргінальність, жіноча в’язнична проза, посттравматичне письмо, тілесністьАнотація
В’язнична тема в художній жіночій рецепції екзотична для української літератури. Тому роман Ірини Агапєєвої "Троянди за колючкою. Сповідь про жіночу тюрму" є концептуально новою художньою рецептивною моделлю тюремного досвіду. Авторка обирає художню форму, що ми її бачили попередньо в текстах українських модерністок, – сповідь (думка, звернення, потік свідомості), але перед нами вже винятково жіночий простір, що оприявнений специфікою жіночого тіла, жіночої психології, жіночої мови.
У пропонованій студії основні думки будуть фокусуватися навколо двох наріжних дискурсів: "тюрма" та "тюрма – жіноча тілесність". В обох випадках буде йти мова про травматичний досвід несвободи, що безпосередньо або опосередковано маркований людською тілесністю.
З роману дізнаємося, що, з одного боку, українська тюрма діє за принципами й інших європейських, і не тільки, карних установ. Вона ієрархічна й має підґрунтям те, що французький мислитель Мішель Фуко називає "мистецтвом розподілу", базисними для неї є закритість, дисципліна, контрольована діяльність, розпорядок тощо. З іншого боку, українська в’язниця, побудована й на принципі, який так і залишається загадкою для головної героїні, – це принцип збиткування (тортур) над тілом, що нічим не унормований, але є тюремною реальністю за замовчуванням.
У романі тюрма постає як монструозна метафора світу, що так і не позбувся садистького бажання карати насамперед тіло людини. Однак твір Ірини Агапєєвої – це твір не тільки про тюрму, а й про травму, а отже, перед нами посттравматичне письмо, що дає змогу авторці відрефлексувати / пригадати (текстуалізувати) травму, тим самим звільнитися від неї.
Посилання
Ahapieieva Iryna (2018). Troiandy za koliuchkoiu. Spovid pro zhinochu tiurmu [Roses behind the Bars. Confession about the Women’s Prison]. K.: Brait Star Pablishynh.. 240 s. [in Ukrainian].
Ahapieieva Iryna "…moia knyzhka – pro tiurmu, ale tse – antydepresant" ["...my book is about prison, but it is an antidepressant"]. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-46207044 (reference date: 25.01.2022). [in Ukrainian].
Ahapieieva Iryna. "Nebezpeka yde ne vid uv’iaznenykh liudei, a vid systemy. Pysmennytsia pro svii dosvid perebuvannia u v’iaznytsi" [The danger does not come from imprisoned people, but from the system. The writer about her experience in prison]. URL: https://cutt.ly/pOWSqE5 (reference date: 02.02.2022). [in Ukrainian].
Zabuzhko O. (2006). Khroniky vid Fortinbrasa. Vybrana eseistyka [Chronicles from Fortinbras. Selected essays]. EK.: Fakt. 352 s. [in Ukrainian].
Pavlychko S. (2002). Teoriia literatury [Theory of literature]. K.: Vyd-vo Solomii Pavlychko "Osnovy". 679 s. [in Ukrainian].
Fuko Mishel. (2020). Nahliadaty y karaty. Narodzhennia v’iaznytsi [Monitor and punish. Birth of the prison]. Kyiv: Kombuk. 452 s. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
