СЕМАНТИЧНІ Й ЛІНГВОКУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ІЗ КОМПОНЕНТАМИ КУРКА (КВОЧКА), КУРЧА В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.35433/philology.2(95).2021.161-171

Ключові слова:

зоонім, орнітономен, фразеологізм, семантика, лінгвокультура, символ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню орнітономенів "курка" ("квочка"), "курча", що входять до складу фразеологізмів сучасної української мови. Об’єкт фразеології розглянуто в широкому розумінні цього слова: до цього проміжного рівня включено як ідіоми, так і прислів’я, приказки, усталені образні порівняння тощо. Виявлено, що фразеологізми з компонентами "курка" ("квочка"), "курча" широко представлені в українській мові й активно вживаються мовцями для підсилення образної характеристики людини, ситуації, досить повно та концептуально представляють різні сфери матеріального й духовного життя народу. Проаналізовано семантичні та лінгвокультурні особливості сталих одиниць з орнітономенами "курка" ("квочка"), "курча". Визначено, що семантичні структури досліджуваних фразем містять значну кількість метафоричних значень, які вживаються для номінування людини. Установлено, що переважна більшість фразеологічних одиниць зі студійованими компонентами позначають людські риси характеру: позитивні (турботливість, старанність, спостережливість, покірність, лагідність) і негативні (хитрість, нерозумність, неуважність, балакучість, жадібність, підлість, підступність, нерішучість, неохайність тощо). Крім того, у роботі зафіксовано сталі вислови, що характеризують стани особи (радість, смуток, метушливість, сердитість, самотність тощо), соціальні статуси (заможність, бідність, сімейні відносини), фізичні особливості (поганий зір, голод), зовнішній вигляд. ФО, пов’язані з основною функцією курки (нести яйця), курячим кормом (зернові культури) і хижаками (лисиця, лис), які становлять небезпеку для курей, також широко представлено в українській мові. Досліджено символіку, наявні прикмети, вірування, пов’язані з названими птахами. Наведено приклади функціонування аналізованих орнітофразеологізмів у художніх і публіцистичних текстах. Висвітлено типове уявлення, що існує в колективній свідомості українців щодо номенів "курка" ("квочка"), "курча".

Посилання

Авксентьєв А. Що було – бачили, а що буде – побачимо або Закони рахують восени. Українська правда. URL: https://www.pravda.com.ua/columns/2011/07/7/6356881/ (дата звернення: 25.08.2021).

Дем’яненко Н. Б. Семантична структура фразеологізмів з компонентом "птах" у польській, українській та російських мовах. Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. Пам’яті академіка Леоніда Булаховського. 2010. Вип. 12. С. 50–54.

Дубравська З. Р. Зооніми як окремі лексичні одиниці та як компоненти сталих виразів. Молодий вчений. Березень, 2018. № 3.1 (55.1). С. 51–54.

Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура та ін. 5-е вид. Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В. М., 2015. 912 с.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. Київ: Довіра, 2006. 703 с.

Кисельова Ю. Бензинова лихоманка: випробування державного організму на міцність. Українська правда URL: https://www.pravda.com.ua/articles/2005/05/20/3009910/ (дата звернення: 25.08.2021).

Коваленко Н. Д. Орнітонім "індик" як компонент фразем діалектного мовлення. Філологічний часопис. 2019. Вип. 1. С. 52–58.

Коваленко Н. Д. Фразеотвірний потенціал номенів півень, когут. Закарпатські філологічні студії. 2020. Вип. 14. Т. 2. С. 50–54.

Кралюк П. Безчестя по-українськи. Українська правда. URL: https://www.pravda.com.ua/inozmi/svoboda/2012/10/25/6975417/ (дата звернення: 25.08.2021).

Макаров І. В. Як позбутися від лисиць та інших хижаків, які крадуть курей. URL: https://fermeclassr.blogspot.com/2019/10/blog-post_845.html (дата звернення: 25.08.2021).

Мохнач В. Дорогами Наполеона. Україна Молода, 94 URL: https://www.umoloda.kyiv.ua/number/2294/118/81702/ (дата звернення: 25.08.2021).

Народні прикмети, забобони та повір’я про яйця і курей. URL: https://ukr.media/esoterics/420020/ (дата звернення: 25.08.2021).

Онуфрійчук Г. І. Лінгвокультурний потенціал української етнофразеології: асоціативне поле "Людина в колі інших істот": дис. … канд. філол. наук. Київ, 2016. 261 с.

Семенова О. В. Семантико-прагматичні особливості зоофразеологізмів. Закарпатські філологічні студії. 2018. Т. 1. Вип. 7. С. 112–115.

Словник фразеологізмів української мови / Уклад.: В. М. Білоноженко та ін. К.: Наук. думка, 2003. 1104 с.

Тлумачний словник української мови у 20 томах. URL: https://services.ulif.org.ua/expl/Entry/index?wordid=46230&page=1459 (дата звернення: 25.08.2021).

Ужченко В. Д. Концепт журавель в українській мовно-фразеологічній картині світу. Наукові записки Луганського національного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка: зб. наук. праць [Концептологія: світ – мова – особистість]. 2005. Вип. 6. С. 49–58.

Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу. Вид. 6-е, доповн. й переробл. Луганськ: ДЗ "ЛНУ імені Тараса Шевченка", 2013. 552 с.

Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологічний словник української мови. Київ: Освіта, 1998. 224 с.

Українські прислів’я та приказки / Упор. С. В. Мишанич, М. М. Пазяк. Київ: Дніпро, 1984. 390 с.

Шиманський О. Невизначена Європа. Україна Молода, 85. URL: https://umoloda.kyiv.ua/number/425/186/15357/ (дата звернення: 25.08.2021).

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-17

Номер

№ 2(95) (2021)

Розділ

Українська мова та сучасні лінгвістичні вчення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).