СТИЛІСТИЧНІ ПРИЙОМИ ЯК ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ЗБАГАЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.1(94).2021.97-105Ключові слова:
синтаксичні структури, паралелізм, анафора, стилістичний прийом, мовленнєва експресія, прагматичний впливАнотація
Статтю присвячено дослідженню стилістичних прийомів та виражальних засобів, характерних для англомовної мовленнєвої експресії, вивченню засобів і способів зв’язку самостійних речень, а також надфразових єдностей, способів їх об’єднання у фрагменти й цілі мовленнєві твори. У роботі виявлено та узагальнено наукові підходи до вивчення прийомів стилістичного синтаксису, здійснено аналіз синтаксичних конструкцій, що мають експресивний потенціал і прагматичну спрямованість. Установлено, що предметом синтаксичної стилістики також є вивчення специфіки функціонування виразних засобів і прийомів у складних мовних творах. Виявлено, що стилістичний прийом реалізується, як правило, у контексті надфразових єдностей, абзацу та цілого тексту, а взаємодія моделей речень у таких контекстах надає емоційного й експресивного значення відрізкам мовлення, які вони утворюють. Отже, стилістичні прийоми, засновані на формальних і смислових взаємодіях декількох синтаксичних конструкцій або речень у певному контексті, і є одним із найбагатших джерел мовленнєвої виразності. Ці стилістичні прийоми слугують засобами поетичного синтаксису та широко використовуються в художній літературі, публіцистиці й відзначені в науковій мові. Попри той факт, що кожен стилістичний прийом індивідуально сприяє загальній експресивності тексту, більший ефект досягається завдяки їх взаємодії, адже за допомогою зазначених стилістичних прийомів установлюється контакт з адресатом, підсилюється емоційний фон та емфатичність тексту, здійснюється прагматичний вплив на реципієнта. Тому виразні засоби та стилістичні прийоми синтаксису, які створюються як із використанням стилістично маркованих конструкцій, так і без їхньої участі, є одним із найбагатших засобів стилістики англійської мови. Розглянуті випадки порушення звичної логіки синтаксичного з’єднання частин складного речення, смислові розбіжності між їх узуальним та оказіональним уживанням вносять у текст суб’єктивні мотиви та вживаються з певною стилістичною метою, які, функціонуючи в сукупності, мають більший ефект.
Посилання
Арнольд И. В. Стилистика современного английского язиыка: (Стилистика декодирования): Учеб. Пособие для студентов пед. Ин-тов по спец. «Иностр. яз.». 3-е изд. М.: Просвещение, 1990. 300 с.
Богатырев П. Г. Язык фольклора. Вопросы языкознания. 1973. № 5. С. 106–116.
Гальперин И. Р. Очерки по стилистике английского языка. М.: Изд-во л-ры на иностр. яз., 1958. 460 с.
Зарецкая Е. Н. Риторика. Теория и практика речевой коммуникации. М.: Дело, 1998. 475 с.
Мацько Л. І., Сидоренко О. М., Мацько О. М. Стилістика української мови. Київ: Вища шк., 2003. 462 с.
Мирам Г. Э. Профессиональный перевод: [учеб. пособие] / Геннадий Эдуардович Мирам, Александр Моисеевич Гон., К.: Эльга Ника-Центр, 2003. 210 с.
Мороховский А. Н., Воробьева О. П., Лихошерст Н. И., Тимошенко З. В. Стилистика английского языка: учеб. пособие. Киев: Высшая школа, 1984. 248 с.
Основні лінгвостилістичні поняття і категорії (словник довідник філолога) / укладач І. І. Коломієць. Умань ВПЦ «Візаві», 2015. 202 с.
Скребнев Ю. М. Основы стилистики английского языка : учебник для ин-тов и фак. иностр. яз. 2-е изд., испр. М.: Издво АСТ, 2003. 221, [3] с. (на англ. яз.).
Українська мова: Енциклопедія / [редкол.: В. М. Русанівський, О. О. Тараненко (співголови), М. П. Зяблюк та ін.]. [2-ге вид., випр. і доп.]. К.: Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. Бажана, 2004. 824 с.
Сummings E. E. Complete Poems, 1904–1962. New York: Liveright, 1994. 1102 p. 2.
Irving W. The Specter Bridegroom. URL: http://pinkmonkey.com/dl/library1/irvng016.pdf. (дата звернення: 20.02.2021).
О’Connor F. The Complete Stories. URL: http://s3.amazonaws.com/dfc_attachments/public/documents/3205162/The-CompleteStories-Flannery-OConnor.pdf. (дата звернення: 20.02.2021).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).