LEXICAL AND GRAMMATICAL HEDGING AS THE MEANS OF AUTHOR’S MODALITY
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.2(93).2020.96-103Ключові слова:
hedging, hedge, ultimacy, distancing, epistemic modality.Анотація
The article examines the phenomenon of linguistic hedging related to the establishment of theauthor’s responsibility limits for the statement and the mitigation of ultimacy.
In English texts, hedging tools are used to express politeness to readers and interlocutors, to avoidsubjectivity in the information presentation and to protect themselves from possible criticism.
Hedging as a subjective method of influence has an objective reflection in reality and acts as apromising direction to a successful communication strategy of political, scientific, public discourse.
Non-ultimacy is realized through the use of so-called hedges, i.e. means belonging to differentlanguage levels. The article focuses on lexical and grammatical means: modal verbs, adjectives andnouns with the meaning of probability and possibility, quantitative nouns, adjectives and adverbs, aswell as inversions that emphasize that the author distances himself from the formulated conclusions,refers to the authority of others, refers to the authority of others. as probable, emphasizes that theopinion or conclusion does not belong to him personally.
The article provides a structural, semantic and pragmatic analysis of hedge markers, as well asthe classification of hedging instruments by both structural and functional criteria.
The study reviews the pragmatic causes and functional features of language tools marked by theperlocutionary intention of uncertainty. The study highlights basic lexical units belonging to thearsenal of hedging instruments. The results of the study can be seen as confirmation of the tendencyto increase the category of uncertainty in modern linguistic consciousness.
Посилання
Krylova I. P. (2000). A Grammarof Present-Day English. Practical Course.Moscow, 443 p. [in English].
Lakoff, G. (1972). Hedges: Astudy in meaning criteria and the logic offuzzy concepts, Papers from the EighthRegional Meeting of the ChicagoLinguistic Society, pp. 183–228. [inEnglish].
Markkanen, R., Schroder, H.(1997). Hedging: a challenge forpragmatics and discourse analysis. InMarkkanen, R., Schroder, H. (Eds.)Hedging and discourse: approaches tothe analysis of a pragmatic phenomenonin academic texts. Berlin, pp. 3–20. [inEnglish].
Matsuda, P.K. (2015) Identity inwritten discourse. Annual Review ofApplied Linguistics, 35, pp. 140–159.[in English].
Van der Auwera, J.,Plungian.V.A. (1998). Modality’ssemantic map. Linguistic Typology 2, pp.79–124. [in English].
Vazquez, I., Giner, D.(2008)Beyond Mood and Modality: EpistemicModality Markers as Hedges inResearch Article. A Cross-DisciplinaryStudy.Journal for Revista Alicantina deEstudios Ingleses 21, pp. 171–190. [inEnglish].
Vazquez, I., Giner, D. (2009).Writing with conviction: the use ofboosters in modeling persuasion inacademic discourses. Revista Alicantinade Estudios Ingleses 22, pp. 219–237.[in English].
Ventola, A. (1997). Modalization:Probability — An exploration into its rolein academic writing. Culture and Stylesof Academic Discourse. Berlin, pp. 157–180. [in English].
Weinreich, U. (1966). On thesemantic structure of English, Universalsof language. 2nd Edition. Cambridge,pp. 142–217.[in English].
Zadeh, L. (1965). Fuzzy sets.Information and Control 8, pp. 338–353.[in English].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
